Фердинанд Кіцький

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Кіцький.
Фердинанд Онуфрій Кіцький
Ferdynand Onufry Kicki
Львівський латинський архієпископ
1780 — 1797
Конфесія: римо-католик
Церква: Римо-католицька
Попередник: Вацлав Сераковський
Наступник: Каєтан Кіцький
Єпископ титулярний Тарги
Обрання: 15 грудня 1777
Інтронізація: 15 лютого 1777
 
Діяльність: військовик, римо-католицький релігійний діяч
Національність: поляк
Народження: 8 липня 1721(1721-07-08)
Смерть: 1 лютого 1797(1797-02-01) (75 років)
Оброшине
Похований: Оброшине
Династія: Кіцькі
Батько: Александер Кіцький
Мати: Констанція Пшедвоєвська
Священство: архієпископ
Чернецтво: до 1747

CMNS: Фердинанд Кіцький у Вікісховищі

Фердинанд Онуфрій Кіцький гербу Ґоздава[1] (пол. Ferdynand Onufry Kicki; 8 липня 1721 — 1 лютого 1797, с. Оброшине) — польський шляхтич, військовик, римо-католицький релігійний діяч. Львівський латинський архієпископ з 1780 р. Представник роду — Кіцьких.

Життєпис

Варіант гербу Ґоздава

Народився 8 липня 1721 року. Батько — Александер Кіцький, цеханувський підсудок, мати — Констанція Пшедвоєвська. Мав брата Яна Кіцького — конюшого великого коронного, воєводу руського, старосту львівського, окнінського.

Служив у війську, став капітаном війська Сасів, був представлений королю Августові ІІІ Фрідріху. Вільно розмовляв німецькою мовою.

Став духівником, близько 1747 року отримав посаду каноніка, а 1754 — канцлера курії в м. Влоцлавек. Від 1777 року був пробощом Краківської катедрі на Вавелі. 23 квітня 1777 Львівський латинський архієпископ Вацлав Сераковський запропонував його кандидатуру на посаду свого єпископа-суфрагана.[2] 28 вересня 1778 року став коад'ютором львівського латинського архієпископа. 25 жовтня 1780 року став очільником Львівської архидієцезії.[3] Для уникнення підозр представників австрійської влади підписувався по-німецьки «Kitzki». За лояльність до влади 1781 року отримав статус таємного радника з титулом Ексцеленція. 1782 року отримав дозвіл на призначення його коад'ютором братанка Каєтана. Був послом Галицького станового сейму.[2]

Сприяв виготовленню та встановленню 28 жовтня 1784 в Латинській катедрі Львова надгробку попередника на посаді Вацлава Сераковського,[4] який виконав львівський скульптор Франциск Олендзький.[5]

У каплиці Христа Розп'ятого Латинської катедри (фундація княгині Анни Яблоновської[6]) Львова є встановлений йому надгробний пам'ятник,[7] який на його замовлення виконав Франциск Олендзький.[6]

За порадами Юзефа Хойницького Ґотфрід Прікснер[8] робив гравійований портрет Ф. Кіцького у 1784 році.[9]

Помер 2 лютого (за іншими даними 1 лютого[3]) 1797 року в с. Оброшиному, де найбільше любив перебувати й був похований.[2]

Примітки

  1. ↑ Orłowicz M. Ilustrowany przewodnik po Lwowie… — S. 183.
  2. ↑ а б в Lechicki C. Kicki Ferdynand Onufry h. Gozdawa (ok. 1715—1797)… — S. 387.
  3. ↑ а б Archbishop Ferdynand Onufry Kicki †. Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 31 березня 2015.
  4. ↑ Burda E.Sierakowski Wacław Hieronim z Bogusławic Jan Andrzej h. Ogończyk (1700—1780) // Polski Słownik Biograficzny. — Warszawa — Kraków : Polska Akademja Nauk, 1996. — T. XXXVII/2. — Zeszyt 153. — S. 312—313. (пол.)
  5. ↑ Przydatek do opisania Cyrkuły Przemyskiego [Архівовано 5 липня 2017 у Wayback Machine.] // Dodatek Tygodniowy przy Gazecie Lwowskiej. — Lwów, 1812. — № 103 (25 grudnia). — S. 11—12. (пол.)
  6. ↑ а б Wujcyk W. Wiadomości o życiu i twórczości Franciszka Olędzkiego [Архівовано 17 травня 2017 у Wayback Machine.] // Sztuka kresów wschodnich: materiały sesji naukowej. — Kraków, 1998. — № 3. — S. 284.
  7. ↑ Orłowicz M. Ilustrowany przewodnik po Lwowie… — S. 78.
  8. ↑ Prixner, Gottfried (1746—1819) [Архівовано 6 жовтня 2015 у Wayback Machine.] (англ.), (нім.)
  9. ↑ Hornung Z. Chojnicki Józef // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków, 1937. — T. III. — S. 401. (пол.)

Джерела

  • Lechicki C. Kicki Ferdynand Onufry h. Gozdawa (ok. 1715—1797) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1966. — T. XII. — S. 387—388. (пол.)
  • Orłowicz M. Ilustrowany przewodnik po Lwowie ze 102 ilustracjami i planem miasta. — Lwów—Warszawa, 1925. — 276 s. — S. 76—86, 183. (пол.)

Посилання

українська персоналія Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Польща Це незавершена стаття про особу Польщі.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.