Він був найкращим бомбардиром Кубка Італії в сезонах 2010/11 і 2013/14 роках, а у сезоні 2012/13 став найкращим бомбардиром Леги Про, третього за рівнем дивізіону країни. Крім того з 161 голами він є другим найкращим бомбардиром в історії Серії C[1].
Клубна кар'єра
Народився 23 серпня1982 року в місті Помпеї. Вихованець футбольної школи клубу «Турріс». Дорослу футбольну кар'єру розпочав 2000 року в основній команді того ж клубу, в якій провів один сезон, взявши участь у 10 матчах Серії С2.
У 2002 році він був куплений «Лаціо», у складі якого дебютував у Серії А 27 січня 2002 року в матчі проти «Торіно» (0:1), замінивши Стефано Фйоре в 77-й хвилині. 17 березня він зіграв ще один матч, його замінив його по перерві Клаудіо Лопес. Цей матч став для Феліче другим і останнім в кар'єрі у вищому дивізіоні країни. Для отримання ігрової практики гравця здавали в оренди в клуб Серії С2 «Флоренція Віола»[2], а потім клубу Серії С1 «Вітербезе».
Влітку 2004 року він перейшов у «Авелліно» з боку Серії С1 і в першому ж сезоні забив 8 голів ліги і допоміг команді вийти до Серії Б. Втім у другому дивізіоні не заграв і провівши лише один матч, у вересні повернувся до Серії С1, де на правах оренди грав за «Торрес». Перед сезоном 2006/07 він повернувся до «Авелліно», що вилетів до Серії С1 у червні 2006 року. В першому ж сезоні з 16 голами в 31 матчі від допоміг повернути команду до другого дивізіону.
У липні 2007 року він підписав 3-річний контракт з «Фрозіноне»[3] і в сезоні 2007/08 став другим найкращим бомбардиром команди після Франческо Лоді. Але в серпні 2008 року він перейшов в інший клуб третього дивізіону «Беневенто»[4]. Відіграв за команду з Беневенто наступні три сезони своєї ігрової кар'єри. Більшість часу, проведеного у складі «Беневенто», був основним гравцем атакувальної ланки команди і одним з головних бомбардирів команди, маючи середню результативність на рівні 0,51 голу за гру першості, а у сезоні 2010/11 став найкращим бомбардиром національного кубка з 5-ма голами.
14 липня 2011 року на правах вільного агента[5] перейшов у «Спецію»[6], з якою у першому сезоні вийшов до Серії Б[7], а також виграв Кубок[8] та Суперкубок Леги Про[9]. Втім знову у другому дивізіоні не затримався і у вересні повернувся в Легу Про, ставши гравцем клубу «Ночеріна». За підсумками сезону 2012/13 він з 16 голами став найкращим бомбардиром Леги Про, а команда закінчила сезон на четвертому місці, втім в плей-оф програла «Латині» і не підвищилась у класі.
1 липня 2013 року перейшов у «Беневенто» і знову став з трьома голами разом з кількома іншими гравцями найкращим бомбардиром Кубка Італії 2013/14.
9 липня 2014 року Феліче перейшов у «Новару» за 700 тис. євро[10]. З цією командою Евакуо в першому ж сезоні виграв Легу Про[11], вийшовши до Серії Б, а також виграв Суперкубок Леги Про[12].
6 липня 2016 року він перейшов до «Парми», яка щойно вийшли до Леги Про, підписавши дворічний контракт, втім вже через півроку, 30 січня 2017 року, був відданий в оренду в «Алессандрію», а влітку того ж року перейшов у інший клуб третього дивізіону «Трапані». Станом на 20 травня 2018 року відіграв за команду з Трапані 32 матчі в національному чемпіонаті.
Виступи за збірну
2002 року залучався до складу молодіжної збірної Італії. На молодіжному рівні зіграв у 2 офіційних матчах.
