Народився 4 (16) березня1864 поблизу Петербурга в родині російського німця, агронома, колезького радника. Середню освіту здобув в училищі Святої Анни в 1882 році. У 1882–1889 роках навчався у Петербурзькій академії мистецтв, архітектурне відділення якої закінчив із званням класного художника 1-го ступеня. Отримав дві срібні і одну золоту медалі. Брав уроки акварельного живопису у М. Гоголинського і Л. Премацці. Після Академії рік відбував військову повинність у Московському інженерному управлінні.
В 1890–1891 роках працював помічником академіка Померанцева на будівництві верхніх торговельних рядів у Москві.
З 1891 року і до кінця життя жив і працював в Україні. З 1891 по 1905 працював у Севастополі. За час роботи у Криму створив велику кількість архітектурних споруд.
У 1905 році Фельдман переїхав до Харкова, де розпочав викладацьку діяльність. У 1906—1910 у технологічному інституті викладав архітектурне креслення. Автор проекту Будинку Шапара на Конторській вулиці, 26.
Після переїзду до Києва (1910) Валентин Фельдман продовжив педагогічну діяльність у політехнічному (1910—1922), архітектурному (1922—1924) та художньому (1924—1926) інститутах. Серед його учнів - архітектор Йосип Каракіс і скульптор Григорій Василе́вич. Був членом Товариства художників-киян (1914-1919), членом-засновником Київського товариства художників (1916-1918).]] Працював над теоретичними питаннями кольору та світла у живописі.
Валентин Фельдман брав участь у виставках акварельного живопису у Севастополі, Одесі, Харкові, Києві. Його твори зберігаються у художніх музеях цих міст. Він є автором 800 творів — малюнків та начерків, а також кількох книг з теорії та практики акварельного живопису.
Перебуваючи в Севастополі проживав на вулиці Чесменській, 24 (будинок княгині Ширінської), на вулиці Соборній, 10 (1899 р.) і на Пологому спуску, 14 (1905 р.)[2].
В 1910 році переїхав до Києва, де відходить від архітектурної діяльності і присвячує себе живопису. В 1910–1912 роках викладав в у будівельно-технічному училищі на денному і вечірньому відділеннях (директор О. Кобелєв), політичних курсах товариств розповсюдження технічної освіти, в 1912–1922 роках в Київському політехнічному інституті. Тут В. Фельдман вступив на місце померлого художника М. Пимоненка викладачем малювання і архітектурного проектування. В 1922–1924 роках викладав в Київському архітектурному інституті, в 1924–1928 роках — Київському художньому інституті. Викладав теорію тіні й перспективи. Студенти захоплювалися його своєрідною манерою викладання і відношенням до молоді, він був улюбленцем учнів.
В 1923 році виконав велику роботу з визначення опорних пунктів топографічної зйомки міста, зафіксував цілі архітектурні комплекси, окремі будинки тогочасного Києва.
Його твори з успіхом експонувальсь в Петербурзі, Москві, Києві, Севастополі, Львові, Сімферополі, Харкові, в містах Західної Європи. Остання виставка його робіт відбулася у 1965 році в Києві в зв'язку із 100-річчям з дня його народження. На ній експонувалось108 акварелей, 10 картин, малюнки. Виставка працювала в приміщенні Музею російського мистецтва 45 днів, її відвідали 15 000 чоловік.
