PROFILPELAJAR.COM

Фаїз Ахмад Фаїз
Фаїз Ахмад Фаїз
فیض احمد فیض
	Фаїз Ахмад Фаїз (ліворуч) на фестивалі молодих письменників (1964)
Народився	13 лютого 1911; село Кала-Кадер, провінція Пенджаб, Британська Індія, тепер село Фаїз-Нагар, провінція Пенджаб, Пакистан
Помер	20 листопада 1984 (73 роки); Лахор, Пакистан
Громадянство	Пакистан
Діяльність	поет
Alma mater	Урядовий коледжd, Університет Пенджабуd, Murray Colleged і Oriental Colleged
Мова творів	урду
Напрямок	реалізм
Жанр	газель
Magnum opus	Subh-e-Azadid
Партія	Communist Party of Pakistand
Конфесія	сунізм
У шлюбі з	Alys Faizd
Діти	Salima Hashmid, Moneeza Hashmid і Muneeza Hashmid
Автограф
Учасник	Друга світова війна
Премії
	Сайт: Faiz Ahmed Faiz
	Фаїз Ахмад Фаїз у Вікісховищі

~~|Примітки=~~

Фаї́з Ахма́д Фаї́з (урду فیض احمد فیض) (13 лютого 1911(19110213) — 20 листопада 1984) — пакистанський поет і діяч революційного руху в Пакистані. Писав мовою урду, а також пенджабською мовою. Один з найвідоміших поетів Пакистану мовою урду.^[1]^[2] Був прихильником Комуністичної партії Пакистану і суфізму. Був номінований на Нобелівську премію.

Біографія

Фаїз Ахмад Фаїз народився 13 лютого 1911 року у невеличкому селі Кала-Кадер провінції Пенджаб Британської Індії (тепер село Фаїз-Нагар району Сілкот штату Пенджаб, на сході Пакистану),^[3]^[4] населення якого складалося з селян народу джат.^[5]

Його батьки були заможними землевласниками.^[6] Мати — Султан Фатіма. Батько — Султан Мухаммад Хан — був адвокатом і членом літературного гуртка, до складу якого входив також Мухаммад Ікбал, майбутній національний поет Пакистану і так само уродженець Сіалкоту.^[6] Батько написав біографію афганського еміра Абдуррахмана.^[4] Він помер у 1913 році, коли Фаїзу було 2 роки.

Після навчання у середній школі в місті Сіалкот, Фаїз Ахмад Фаїз вступив до Вищої школи шотландської місії, розташованої в цьому ж місті, де вивчав мову урду, перську і арабську мови. Він навчався також в Урядовому коледжі та Східному коледжі у Лахорі, після завершення навчання у яких одержав ступені магістру з англійської та арабської мов. З 1935 року працював вчителем — спочатку у коледжі в місті Амрітсар (Індія), а потім — у Комерційному коледжі у Лахорі.^[6]

У 1942 році, під час Другої світової війни, він покинув викладання щоб приєднатися до британської індійської армії, в якій він отримав медаль Британської імперії. Після розділу Індії в 1947 році, Фаїз пішов з армії і став редактором газети пакистанських соціалістів «The Pakistan Times», що виходила англійською мовою.^[6]

9 березня 1951 року Фаїз разом з групою армійських офіцерів був заарештований відповідно до Закону про безпеку, і звинувачений в спробі державного перевороту, який став відомий як Заколот у Равалпінді і був організований за участі СРСР. Він був засуджений до страти і провів чотири роки у в'язниці.^[6]

В уряді Зульфікара Алі Бхутто Фаїз був призначений до Національної ради мистецтв.^[6]

В 1962 рік у йому було присвоєно Міжнародна Ленінська премія «За зміцнення миру між народами».

У 1964 році Фаїз оселився в Карачі і був призначений директором коледжу Абдулли Харун, а також працював редактором і автором кількох відомих журналів і газет. Він працював на громадських засадах у Департаменті інформації під час війни 1965 року між Індією і Пакистаном, і написав вірші обурення з приводу кровопролиття між Пакистаном та Індією. Однак, коли Бхутто був повалений Зія уль-Хаком, Фаїз був змушений покинути країну і переїхав до Лівану, жив у Бейруті. Там він редагував журнал «Лотос» і продовжував писати вірші мовою урду. Він жив за кордоном до 1982 року.

Відома співачка Ікбал Бано на концерті в Лахорі, «коли країна була на піку репресій» в роки диктатури Мухаммеда Зія-уль-Хака, у знак протесту військової диктатури виконала пісню «Ми зустрінемо день» на вірш Фаїза Ахмада Фаїза, який сам перебував у в'язниці, а його роботи були заборонені. П'ятдесят тисяч глядачів підхопили приспів «Inqilab Zindabad!» (Хай живе революція!).^[7]

Фаїз Ахмад Фаїз помер в Лахорі в 1984 році, незабаром після отримання номінації на Нобелівську премію.^[6]

Незадовго до своєї смерті був номінований на Нобелівську премію.

Сім'я

Був одружений з британською експатріанткою, членом Компартії, Еліс Джордж (англ. Alys Faiz^[en]) з якою у нього було дві дочки.^[6]

Творчість

Ранні вірші Фаїза являли собою звичайну безтурботну лірику про любов і красу, але згодом його творчість почала розширюватися в політику.^[6]

Українські переклади

Фаїз Ахмад Фаїз. [Поезії] / Укр. пер. Віталія Коротича // Всесвіт. — 1979. — № 6. — С. 80-81.

Посилання

Примітки

↑ Пакистан. // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
↑ Kuladīpa Salila. The best of Faiz Ahmed Faiz (poetry). — Delhi: Rajpal & Sons, 2010. ISBN 978-81-7028-791-9. (англ.)
↑ Rahman, Sarvat (2002). 100 Poems by Faiz Ahmad Faiz (1911–1984). New Delhi India: Abhinv Publications, India. с. 327. ISBN 81-7017-399-X.
↑ ^а ^б Faiz Ahmad Faiz. Official website of Faiz Ahmad Faiz. Процитовано жовтень 2016 року. (англ.)
↑ His family. Сайт http://www.dawn.com. 11 лютого 2011. Процитовано жовтень 2016. (англ.)
↑ ^а ^б ^в ^г ^д ^е ^ж ^и ^к Faiz Ahmed Faiz. Сайт https://www.poets.org. Academy of American Poets, Maiden Lane, New York, NY. Процитовано жовтень 2016. (англ.)
↑ Husn-e-Ghazal. The Hindu. жовтень 2016. Процитовано 12 серпня 2015.