Обіймав посади хорунжого та судді граничного Ольгопільського повіту (1814), а також маршалка шляхти цього повіту (1820—1826), голови Окружного суду Подільської губернії.
Доньки Теодора й Олександра стали дружинами Станіслава Тизенгауза (одна по смерті другої).
Завдяки цим шлюбам Липинські породичалися не лише із заможними Тизенгаузами і Свейковськими, але й з багатими графами Потоцькими.
Сини — Володимир-Северин-Мар'ян, Болеслав і Вацлав-Пйотр — були визнані в дворянстві указом від 2 квітня 1857 року.
Старший з них, Володимир, одружився з Бечковською герба Дрия та мав трьох синів — Юзефа-Казимира, Казимира-Олександра та Казимира-Сільвестра-Антонія.
Останній з них одружився з Кларою з Рокицьких та успадкував по матері маєток Затурці на Волині. Разом із синами Вацлавом-Вінцентієм, Станіславом і Володимиром він визнаний у дворянстві рішенням Подільського дворянського депутатського зібрання від 29 березня 1895 року.
Джерела та література
Осташко Тетяна.Родина В'ячеслава Липинського // Вісник Київського національного лінгвістичного університету. Серія Історія, економіка, філософія. — 2015. — № 20. — С. 43—55.
Bilas Lev Rostyslav. The Intellectual Development of V.Lypyns'kyj: His World View and Political Activity before World War I // Vol.IX.. — 1985. — № 3—4. — С. 58.