Університетська бібліотека мов та цивілізацій

Університетська бібліотека мов та цивілізацій
 Редагувати інформацію у Вікіданих
 Редагувати інформацію у Вікіданих
48°49′45″ пн. ш. 2°22′47″ сх. д. / 48.82916667° пн. ш. 2.37972222° сх. д. / 48.82916667; 2.37972222
Країна: Франція Редагувати інформацію у Вікіданих
Тип:академічна бібліотекаd Редагувати інформацію у Вікіданих
РозташуванняXIII округ Парижа Редагувати інформацію у Вікіданих
Заснована12 грудня 2011 Редагувати інформацію у Вікіданих
Фонди:1 500 000 назва[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Площа приміщень:15 000 ± 1 квадратний метр Редагувати інформацію у Вікіданих
Сайт:bulac.fr Редагувати інформацію у Вікіданих
Мапа
CMNS: Медіафайли у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Університетська бібліотека мов та цивілізацій (BULAC або БЮЛАК) — одна з найбільших бібліотек у Франції, де зберігаються видання мовами нелатинської писемності. Зберігає та пропонує читачам документи 350 мовами, виданими у 180 країнах на 80 алфавітах. З 12 грудня 2011 року бібліотека займає спільну будівлю з Національним інститутом східних мов та цивілізацій (INALCO), утворюючи Центр мов та цивілізацій, розташований у XIII окрузі Парижа .

Будівля

Бібліотека на 910[2] читацьких місць займає п'ятиповерхову будівлю площею 15 000 кв м, побудовану за проектом архітектора Іва Ліона у 2008—2011 роках.

На будівництво було виділено 80 мільйонів євро: дві третини фінансування виділив регіон Іль-де-Франс, решту коштів було надано державою.

Фонди

Колекції бібліотеки складаються з 1,5 мільйона томів, приблизно 350 мовами, що використовують 80 абеток[3] . БЮЛАК об'єднує бібліотечні фонди, які раніше зберігалися майже у двадцяти спеціалізованих бібліотеках. Найбільшою з них була Міжвузівська бібліотека східних мов, що функціонувала між 1970 і 2010 роками, яка до 1971 р. називалася Бібліотеки Школи східних мов.

Класифікація фондів

У бібліотеці прийнято гео-лінгвістичну класифікацію, в якій мови об'єднані в групи:

  • Балканська, Центральна та Східна Європа
  • Східна Азія
  • Африка
  • Близький Схід та мусульманський світ
  • Океанія
  • Доколумбова Америка

Бібліотеки-учасниці

Малагасійський словник (1773) (колекція BULAC).

Інші бібліотеки, що увійшли до складу BULAC:

  • Колекції бібліотеки Університету Парижа III: Бібліотека Джеймса Дарместетера Інституту іранських досліджень
  • Бібліотека Жуля Блоха
  • Фінські та турецько-османські колекції Університетської бібліотеки Парижа III
  • Бібліотека Центру слов'янських досліджень при Університеті Парижа IV
  • Корейські фонди Науково-дослідницької лабораторії «Мови і цивілізації Східної Азії» в Університеті Парижа VII
  • Бібліотека Французької школи Далекого Сходу
  • Слов'янська колекція Сорбонської міжуніверситетської бібліотеки
  • Вісім бібліотек, підпордкованих EHESS:
    • Бібліотека Японського дослідницького центру
    • Бібліотека Центру сучасних досліджень Китаю
    • Бібліотека Центру індійських і південноазіатських досліджень
    • Бібліотека острівної індіанської групи «Аршипель»
    • Бібліотека Центру лінгвістичних досліджень Східної Азії
    • Бібліотека Корейського дослідницького центру
    • Бібліотека Центру африканських досліджень
    • Бібліотека Центру вивчення російського, кавказького і центральноєвропейського світів
  • П'ять бібліотек, що раніше входили до складу EPHE:
    • Центральна бібліотека історико-філологічного відділення
    • Центральна бібліотека секції релігієзнавства
    • Центр документації про Тибетський регіон
    • Бібліотека імені Володимира Голенищева
    • Бібліотека Центру монгольських і сибірських досліджень

Бібліотека має в своєму розпорядженні обладнання для прийому читачів з обмеженими можливостями[4] .

Доступність та послуги

Бібліотека обслуговує читачів віком від 18 років без обмежень за рівнем освіти. Читальні зали відкриті з 10.00 до 22.00 години всі дні, крім неділі[5] .

Читальні зали розташовані на трьох поверхах. 30 сховищ на двох поверхах розраховані на 2,5 мільйона книг[6] . Зали обладнані 27 боксами для індивідуальної та 20 — для групової роботи, у розпорядженні дослідників є нічна бібліотека[7] . У вільному доступі пропонуються DVD з художніми та документальними фільмами.

У вільному доступі Бібліотеки перебувають 225 000 видань (книги та періодичні видання) французькою, англійською та національними мовами, систематизованих за геолінгвістичним принципом[8]. Вільний доступ є на трьох поверхах читальних залів (загальнодоступний, студентський та науковий).

У залах читачі можуть самостійно роздрукувати, ксерокопіювати або сканувати документи. Особливо цінні видання та рукописи видаються у читальній залі Рідкісного фонду.

Примітки

  1. ↑ https://www.bulac.fr/la-bulac/la-bulac-en-chiffres/chiffres-2019/
  2. ↑ BULAC в цифрах. 2020 (фр.). www.bulac.fr. Архів оригіналу за 6 вересня 2021. Процитовано 10 травня 2020.
  3. ↑ Collections : BULAC. bulac.fr (фр.). Архів оригіналу за 17 вересня 2014.
  4. ↑ Accessibilité des publics à autonomie réduite :: BULAC (фр.). www.bulac.fr. Архів оригіналу за 6 вересня 2021. Процитовано 6 вересня 2021. {{cite web}}: символ нерозривного пробілу в |title= на позиції 46 (довідка)
  5. ↑ L'essentiel :: BULAC (фр.). www.bulac.fr. 6 вересня 2021. Архів оригіналу за 6 вересня 2021. Процитовано 6 вересня 2021. {{cite web}}: символ нерозривного пробілу в |title= на позиції 12 (довідка)
  6. ↑ La Bulac : 180 pays, 350 langues, 80 écritures > Les bibliothèques face aux défis de la diversité (фр.). Архів оригіналу за 6 вересня 2021. Процитовано 6 вересня 2021.
  7. ↑ Резервируемые читательские места и боксы (фр.). Архів оригіналу за 6 вересня 2021. Процитовано 6 вересня 2021.
  8. ↑ Книги свободного доступа. www.bulac.fr (фр.). Архів оригіналу за 6 вересня 2021. Процитовано 6 вересня 2021.

Посилання