Улуг-Мухаммед (тат. Oluğ Möxämmät ; 1405 (1405 ) — 1445 ) — хан Золотої Орди (1419 —1423 , 1426 —1427 , 1428 —1432 ). Кримський (1437 ) і казанський хан (1438 —1445 ).
Життєпис
Представник правлячого дому Тукай-Тимуридів, гілки монгольської династії Чингізидів . Син оглана Ічкіле Хасана . Прозваний «Старшим (Улу) Мухаммедом» на відміну від останнього золотоординського хана — «Молодшого (Кічі) Мухаммеда» . Засновник Казанського і Касимовського ханств . Вів боротьбу за престол Золотої Орди із представниками молодшої гілки дому . 1423 року зазнав поразки і утік до Волзької Булгарії . 1426 року повернувся на золотоординське ханство за допомоги великого князя литовського Вітовта . Поширив свою владу на Крим , підтримував дружні стосунки із османським султаном Мурадом ІІ . У 1428 —1429 роках відправив посольство до Єгипту . В боротьбі за владу програв Кічі-Мухаммеду й був скинений з престолу. Також — Улуг-Мухаммад (Ulugh Muhammad), Улан (Ulanus), Улуг-Мехмет.
1438 року захопив Булгарський улус, а невдовзі знищив Кашанський емірат (останнє утворення волзьких булгар), після чого заснував окреме Казанське ханство.
Джерела
З визнанням влади великого кагана Монгольської імперії (1207—1269) Незалежно від Монгольської імперії (1269—1459)