Український Студентський Союз у Львові — консолідуюча українська молодіжна організація в Східній Галичині в 1909-1914 та 1920-1924 рр.

Найвідомішим лідером цієї організації слід вважати Євгена Коновальця.

УСС у Львові як організація була створена внаслідок проведення I-го всеукраїнського студентського з’їзду (конгресу), який відбувся у Львові 11–14 липня 1909 року. З’їзд зібрав близько 500 учасників, серед яких було 12 делегатів із підросійської України. Робота з’їзду розпочалася 11 липня в залі єврейського товариства «Jad Charusim», а 12–14 липня продовжилася у залі львівської філії товариства «Сокіл». Основним завданням з’їзду було об’єднання української студентської молоді, формування спільного бачення та координації діяльності в культурно-освітній і національно-громадській сферах.

Офіційно організація була зареєстрована 15 вересня 1909 року Міністерством внутрішніх справ Австро-Угорської монархії, яке затвердило статут УСС. Додатковий дозвіл на діяльність був виданий Галицьким намісництвом у Львові у вигляді окремого рескрипту від 24 вересня 1909 року.

Найвідомішою суспільно-політичною акцією організації був студентський страйк 1 липня 1910 року, де у стінах Львівського університету загинув провідний активіст УСС, студент-правник Адам Коцко. Арештований 101 студент згодом був засуджений на однойменному процесі в 1911 році у Львові.

Серед найвідоміших засуджених у процесі 101 активістів УСС були Дмитро Вітовський, Лесь Курбас, Василь Порайко, Осип Букшований і ін.

Від середини 1911 року Український Студентський Союз (УСС) розпочав створення повітових та міських філій для поширення своїх ідей серед широких мас населення Східної Галичини.

Найактивнішими осередками організації стали секції у Львові (зокрема, 2-га та 4-та секції, які відзначалися своєю енергійною діяльністю), Перемишлі, Рогатині, Стрию, Снятині, Ярославі, Тернополі, Товстому, Станиславові та інших містах. Ці осередки відіграли ключову роль у розвитку організації та реалізації її культурно-освітніх і громадських ініціатив.

У 1920 році Український студентський союз відновив свою діяльність. 1 травня 1921 року президія організації звернулася із закликом до українських студентів, які навчалися у польських вищих навчальних закладах, підтримати ідею створення Українського університету у Львові. У своєму зверненні союз також закликав до бойкоту навчання в польських університетах як форми протесту проти дискримінаційної політики щодо українців. Однією з секцій, яка підтримала заклики президії була Снятинська секція УСС.

За час свого існування УСС став важливим осередком об’єднання українського студентства, що сприяло активізації громадського життя української молоді та розвитку національної свідомості в Східній Галичині.

• Бойда А. Участь Василя Порайка та братів Гоївих в роботі секції Українського Студентського Союзу в м. Снятин (1911—1921). Галичина, 2024. Ч. 37. С. 140—149.
• Гурак І. “Молода Україна”: студентство в суспільно-політичному житті Галичини (60-ті рр. XIX – початок XX ст.). Івано-Франківськ: видавництво ПП Третяк І. Я., 2007. 280 с.
• Гурак І. Український Студентський Союз: заснування та діяльність до Першої світової війни. Питання історії України. Чернівці, 2003. Т. 6. С. 117–120.
• Ковалюк Р. Т. Національно-патріотичний рух студентської молоді Львівської політехніки (друга половина XIX – перша половина XX ст.). Львів : НУ “Львівська політехніка”, 2003. 200 с.
• Ковалюк Р. Т. Український студентський рух на західних землях. XIX–XX ст. Львів : Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України, 2001. 420 с.
• Хома І. Євген Коновалець і Український студентський союз. Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія: Історія. Тернопіль : ТНПУ ім. В. Гнатюка, 2018. Вип. 1, ч. 2. С. 100–104.