Товариство брало участь у створенні Львівської (таємної) Української Високої Політехнічної Школи (1922—25); спрямовувало своїх членів в український кооперативний рух і на розбудову українського приватного промислу; створило науково-технічну комісію при НТШ (яка серед іншого працювала над технічною термінологією) і психотехнічну комісію (зародок пізнішого Психотехнічного[-технологічного?] Інституту); видавало журнал «Технічні Вісті» (1925—1939).[4] Банкова підкомісія займалась організацією Народно-промислового банку. Згодом, однак, прийнято рішення про злиття установи, що створювалась із Торгівельно-промисловим банком при Союзі українських купців. У товаристві діяли також дві фахові секції — хіміків і торгівельників, а також одна територіальна в Станіславові.[5]
Українізація в УРСР 1928—33 дала УТТ можливість встановити зв'язки з технічними колами на радянській Україні; багато членів товариства переїхало до УРСР, де їх майже всіх ліквідовано після 1932.[4]
Кількість українських організованих інженерів 1930 року досягла близько 1000, у тому числі 50 % об'єднував Союз організацій інженерів-українців на еміґрації з осідком у місті Подєбради (Чехо-Словаччина), ліквідований 1939.[4] 1931 року кількість членів налічувала 420 чоловік[6], 1936 року — 524.[5] УТТ організувало 1932 конгрес українських інженерів у Львові. 1939 чимало членів УТТ еміґрувало до Генеральної Губернії і створило Об'єднання праці українських інженерів при УЦК з осідком у Кракові, а під час німецької окупації Галичини 1941—44 — у Львові.[4]
У 1939 Богдан Окпиш працював референтом імпрез, а також референтом із зв'язків із зарубіжними організаціями УТТ у Львові.[10]
Адреса
Домівка товариства у Львові розташовувалась на вулиці Костюшка, 3.[11]2 листопада1935 року товариство переїхало на нинішню вулицю Генерала Чупринки, 58. Того ж дня на будинку було відкрито меморіальну таблицю членам УТТ, які загинули у війнах 1914—1920 років.[12] Згодом домівка розташовувалась на вулиці Друкарській, 1.[13]
↑ аб
25-ліття діяльности Українського Технічного Товариства // Діло. — 1934. — 4 квітня. — № 88 (13633). — С. 2.
↑Ковалюк, Роман (2001). Український студентський рух на західних землях XIX-XX ст. Львів: Інститут українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України. с. 152. ISBN966-02-1834-6.
↑ абв
Загальні збори Українського Технічного Товариства // Діло. — 1936. — 25 березня. — № 67 (14315). — С. 4—5.
↑
З українських Товариств // Діло. — 1931. — 29 вересня. — № 217 (12873). — С. 2.
↑Вербицька, П. В.; Самотий, Р. С.; Курдина, Ю. М. та ін. (2022). (Не)Відомі випускники Львівської політехніки : біографічний довідник. Т. Випуск 1. Львів: Видавництво Львівської політехніки. с. 32. ISBN978-966-941-719-0. {{cite book}}: Явне використання «та ін.» у: |first3= (довідка)
↑
З життя наших установ // Діло. — 1937. — 24 березня. — № 64 (14607). — С. 7.
↑
З життя наших установ // Діло. — 1930. — 28 червня. — № 141 (12507). — С. 5.