Третьяков Анатолій Тихонович

Третьяков Анатолій Тихонович
Народився21 червня (3 липня) 1899
село Сормово Балахнінського повіту Нижньогородської губернії, тепер у складі міста Нижнього Новгороду, Російська Федерація
Помер19 липня 1978(1978-07-19) (79 років)
Москва, СРСР
Країна СРСР
Національністьросіянин
Діяльністьполітик
Alma materНижньогородський державний університет імені М. І. Лобачевського
Посададепутат Верховної ради СРСР[d]
Військове званнягенерал-майор авіаційної служби
ПартіяКПРС
Нагороди
Герой Соціалістичної Праці
орден Леніна орден Леніна орден Трудового Червоного Прапора орден Червоної Зірки

Анато́лій Ти́хонович Третьяко́в (21 червня 1899(18990621), село Сормово Балахнінського повіту Нижньогородської губернії, тепер у складі міста Нижнього Новгороду, Російська Федерація — 19 липня 1978, місто Москва, тепер Російська Федерація) — радянський діяч, один з організаторів авіаційної промисловості в СРСР, директор авіаційних заводів. Депутат Верховної Ради СРСР 2-го скликання. Герой Соціалістичної Праці (8.09.1941).

Життєпис

Народився в багатодітній родині робітника (коваля та прокатника) Сормовського суднобудівного заводу. У 1913 році закінчив двокласне училище.

З 1913 року працював на Сормовському заводі: спершу возив торф, а після закінчення середніх технічних курсів став копіювальником та креслярем. У 1916—1917 роках — кресляр аерохімічного заводу в Москві. Одночасно навчався в технічному училищі Московського технічного товариства.

У 1918 році працював старшим розмітником Сормовського заводу. З 1918 року навчався в Нижньогородському державному університеті.

З 1919 до 1922 року добровольцем служив у Червоній армії, учасник громадянської війни в Росії.

У 1922—1924 роках — інженер у Вищій раді народного господарства СРСР у Москві.

У 1924 році поступив на Державний авіаційний завод № 1, де працював креслярем, технологом, плановиком, диспетчером, конструктором, провідним інженером, заступником начальника цеху, начальником планового відділу, начальником виробництва, головним інженером заводу. У лютому 1941 року призначений директором авіаційного заводу № 1 Народного комісаріату авіаційної промисловості СРСР міста Москви. Член ВКП(б) з 1941 року.

8 вересня 1941 року Третьякову присвоєно звання Героя Соціалістичної праці «за видатні досягнення в галузі організації та здійснення серійного виробництва нових типів бойових літаків» (за освоєння випуску штурмовика «Іл-2»).

З жовтня 1941 по липень 1944 року — директор Московського авіаційного заводу № 1, який був евакуйований до міста Куйбишева (нині Самара). Одночасно очолював авіаційний завод № 122, який тільки будувався і потім став Куйбишевським авіаційним заводом імені Сталіна. Під керівництвом Третьякова у період німецько-радянської війни було освоєно виробництво штурмовиків «Іл-2» та бомбардувальників «Ту-2».

З липня 1944 до 1947 року — директор Московського авіаційного заводу № 23, який розташовувався у Філях під Москвою.

З 1947 року працював на різних керівних посадах в авіаційній промисловості СРСР.

Потім — персональний пенсіонер у Москві.

Помер 19 липня 1978 року в Москві. Похований на Кунцевському цвинтарі Москви.

Звання

Нагороди

Примітки

Джерела

  • газета «Московский большевик» (Москва), 19.01.1946 (рос.)