Томаш Шпідлік

Томаш Шпідлік
чеськ. Tomáš Špidlík
Народився17 грудня 1919(1919-12-17)[2][3][…]
Босковіце[5][6][…]
Помер16 квітня 2010(2010-04-16)[1][2][…] (90 років)
Рим, Італія[5][8]
ПохованняВелеград
Країна Чехія
 Чехословаччина[6]
Діяльністьбогослов, педагог, письменник, викладач університету, католицький священник, журналіст, католицький священник
Alma materПапський східний інститут і Університет Масарика
Науковий ступіньпрофесор
Знання мовчеська[3][9] і італійська[9]
ЗакладПапський Григоріанський університет
ПосадаКардинал-диякон і кардинал[10]
Конфесіякатолицька церква[10][5]
Автограф
Нагороди

Томáш Йо́зеф Шпідлíк (чеськ. Tomáš Josef Špidlík; 17 грудня 1919(19191217) — 16 квітня 2010) — чеський католицький богослов, священник, єзуїт, кардинал, викладач і письменник.

Біографія

Народився 17 грудня 1919 року у Босковиці, у Чехословаччині. У 1938 році закінчив школу у Босковіце. Вступив на філософський факультет Брненського університету, але провчився там недовго — у 1939 році Брно окупували нацисти і університет був закритий.

У 1940 році вступив на єзуїтський новіціат в Бенешові, але у 1942 році і це місто окупували нацисти. Новіціат був перенесений в Велеград. 24 вересня 1942 року постригся в ченці.

У 1942—1943 роках продовжував філософські студії в Велеграді, але вони постійно переривалися примусовими роботами студентів під наглядом німецьких, згодом — румунських, а пізніше — і радянських солдат.

Викладацька робота

У 1945 і 1946 роках, завершивши навчання на студіях, був префектом Велеградської середньої школи (магістром — за термінологією єзуїтів), де викладав чеську та російську мови.

Вивчав теологію в Маастрихті.

22 серпня 1949 — висвячений на священника. Потім у Флоренції пройшов випробувальний період, який завершив його формування як єзуїта. Після закінчення цієї трирічної підготовки, у 1951 році, отця запросили до Риму — для роботи на Ватиканському радіо. Недільні проповіді Шпідліка чеською мали популярність — їх опублікували і перевели на інші східноєвропейські мови, в тому числі — польську і румунську, а також — на італійську.

У 1951 році став духовним директором чеської семінарії[cs] в Римі. З 1954 року викладав патристику і східне богослов'я в Папському східному інституті та Папському Григоріанському університеті. У червні 1955 року у Папському східному інституті захистив докторську дисертацію.

У 1989 році американський Бібліографічний інститут у Ралі обрав Томаша Шпідліка «Людиною року 1990», а роком пізніше — визнав його «Найвизначнішою особистістю десятиліття» («The most admired person of the decade»).

Томаш Шпідлік у Центрі Алетті[it]
Рим, 23 квітня 2004

1991 року заснував в Римі Центр Алетті[it] — єзуїтський центр для вивчення східної християнської традиції. Жив у Центрі до кінця життя.

26 липня 1992 став почесним громадянином міста Угерський Брод. З нагоди 400-ї річниці від дня народження Яна Амоса Коменського місто вшанувало Шпідліка також Золотою медаллю Яна Амоса Коменського[cs].

Пенсія

У квітні 1994 року, з нагоди публікації книги «Російська ідея», французьке місто Труа нагородило Шпідліка медаллю міста та присвоїло почесне громадянство. У цьому ж році — вийшов на пенсію. А також був обраний першим завідувачем кафедри східного богослов'я, заснованої в Папському східному інституті. Лекцію під час інавгурації на тему «Персональне повернення до східної духовности» прочитав 14 листопада 1994 року.

У жовтні 1996 року став почесним громадянином Босковиць. У травні 1997 року став почесним доктором Університету у Клуж-Напока, в Румунії, а у грудні — Університету в Оломоуці, в Чехії.

У жовтні 1998 року президент Чехії Вацлав Гавел нагородив Шпідліка Орденом Томаша Ґарріґа Масарика, однією з найвищих нагород країни. У травні 1999 року — став почесним доктором Карлового університету в Празі.

Останні роки

У 2002 році Конференція католицьких єпископів Чехії[cs] нагородила Шпідліка Орденом «Святі Кирило та Мефодій»[cs].

21 жовтня 2003 року призначений Папою Іваном Павлом II кардиналом. У своєму кардинальному гербі використав девіз «Ex toto corde» («Від усього серця»).

6 серпня 2005 року став почесним громадянинов села Пустімер[cs][11].

Помер 16 квітня 2010 року у Римі. Церемонія прощання пройшла 30 квітня у базиліці Успіння Пресвятої Богородиці та святих Кирила і Мефодія[cs] у Велеграді, де кардинала і поховали, згідно його бажання.

Пам'ять

Меморіальна дошка на честь Томаша Шпідліка у Босковиці

Бібліографія українською

  • Як ми молимося / пер. М. Говгера. — Рим, 1995. — 44 с.
  • Духовність християнського Сходу (Посібники з богослов'я № 5) / пер. з італ. Мар'яни Прокопович. — Львів: Видавництво Львівської Богословської Академії, 1999. — 496 с. — ISBN 966-7034-12-7
  • Шпідлік Т., Рупнік М. І. Про що розповідає ікона / пер. Мар'яни Прокопович. — Львів: Свічадо, 1999. — 126 с. — ISBN 966-561-142-9
  • Мистецтво очищувати серце / пер. з італ. А. Маслюх. — Львів: Свічадо, 2006. — 70 с. — ISBN 966-8744-36-5
  • Шпідлік Томаш, Гаргано Іночензо. Духовність грецьких і східних отців / пер. Я. Приріз, Р. Паранько. — Львів: Свічадо, 2006. — 144 с. — ISBN 966-395-045-5
  • Мараната. Життя по смерті / пер. з італ. Володимир Чайковський. — К.:Дух і Літера, 2013. — 256 с. — ISBN 978-966-378-250-8
  • Професор Уліпіспірус та інші історії / пер. з італ. Андрій Маслюх. — Львів: Монастир Редемптористів, Скриня, 2015. — 52 с. — ISBN 978-966-2706-63-5

Примітки

  1. ↑ а б http://www.radio.cz/en/article/127081
  2. ↑ а б в Deutsche Nationalbibliothek Record #118751948 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  3. ↑ а б в г Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  4. ↑ Find a Grave — 1996.
  5. ↑ а б в Чеська національна авторитетна база даних
  6. ↑ а б Evidence zájmových osob StB
  7. ↑ Архів образотворчого мистецтва (Чехія)
  8. ↑ Vědecká knihovna v Olomouci REGO
  9. ↑ а б CONOR.Sl
  10. ↑ а б Catholic-Hierarchy.org — USA: 1990.
  11. ↑ Його Високопреосвященство Томаш кардинал Шпідлік у Пустімері 6-7 серпня 2005 р. [Архівовано 21 квітня 2021 у Wayback Machine.] // Звіт про візит кардинала до Пустімера на сторінці католицької парафії в Пустімері. (чес.)

Джерела