Томас Гарпер Інс народився 1882 року у Ньюпорті у сім'ї бідних естрадних акторів[8]. Не здобув закінченої освіти. З шести років став виступати на сцені і до початку роботи в кіно перепробував не один десяток різних професій, зокрема працював офіціантом у кафе. У 1906 році він вперше знявся в маленькій ролі у Едісона, а потім у Вайтографі. П'ять років потому брат Томаса Інса став провідним актором Вайтографа[9]. Разом із дружиною рази два виступав статистом у Байографі, де й познайомився з Девідом Гріффітом. У 1910 році він виїхав з Нью-Йорка до Голлівуду.
У 1911 році власник фірми Independent Moving PicturesАдам Кессель зробив Інса керівником фірми Bison, яка спеціалізувалася на ковбойських фільмах за участю циркових акробатів[10][11]. У жовтні 1911 року Томас Інс поставив перший вестерн — «Через прерії».
Після 1919 року справи режисера пішли гірше. У період між 1921 та 1924 роками режисер випустив близько п'ятдесяти фільмів, які не мали комерційного успіху. В останні роки він знімав картини за участю Меріон Девіс.
Томас Гарпер Інс помер 19 листопада1924 року внаслідок серцевого нападу, що стався на борту яхти Вільяма Герста «Ідріс». Режисера доправили до лікарні, а потім перевезли додому, де він і помер[15]. Смерть Інса набула широкого резонансу, навколо її причин досі циркулюють різні дані: за однією версією, режисер помер від харчового отруєння, за іншою — через розбіжності був застрелений власником яхти, мультимільйонером Герстом.
Основою виробничого процесу Інс завжди вважав сценарій[16]. Добіркою сценаріїв на студіях Інса займався Гарднер Сюлліван, у минулому журналіст та письменник. Однак Інс на правах режисера-постановника залишав за собою право контролю та всі сценарії в обов'язковому порядку проходили через його руки. Він сам переглядав їх та вносив поправки. То справді був інсівський «залізний сценарій»[9].
Другою відмінністю роботи Інса було одночасне керівництво постановкою кількох фільмів.
За постановку фільму Цивілізація Інс був удостоєний подяки президента і прийнятий у Білому домі як почесний гість[18].
Додаткові факти
"…"Лікар хворих фільмів" — таке прізвисько Інс отримав за своє вміння вдало виправляти, здавалося, безнадійні фільми, надаючи їм найчастіше новий сенс і цікавість…"[18] .
Інс вважається родоначальником системи типажу в американському кіно[18].
«…Томас Інс вихвалявся, що ніколи не прочитав жодної книги…»[9].
.svg){kind=small}
