PROFILPELAJAR.COM

Том Савіні
Том Савіні
англ. Tom Savini
Дата народження	3 листопада 1946 (78 років)
Місце народження	Піттсбург, Пенсільванія, США
Громадянство	США
Alma mater	Carnegie Mellon College of Fine Artsd, Пойт-Паркський університетd, Central Catholic High Schoold і Університет Карнегі-Меллон
Професія	візажист, кінорежисер, фотограф, кіноактор, каскадер, режисер
Нагороди	13th Saturn Awardsd Time Machine Awardd (2010)
IMDb	ID 0767741
savini.com
	Том Савіні у Вікісховищі

Томас Вінсент «Том» Савіні (англ. Thomas Vincent «Tom» Savini; нар. 3 листопада 1946(19461103), Піттсбург, Пенсільванія) — американський актор, режисер, гример і постановник спецефектів.

Створив спеціальні ефекти для фільмів жахів «П'ятниця 13-е», «Маніяк», «Світанок мерців» і «День мертвих». За свою роботу в «Дні мертвих» в 1986 році, отримав фільм нагороду Saturn.

У 1990 році він був режисером рімейку «Ночі живих мерців».

Раннє життя

Савіні народився 3 листопада 1946 року в Піттсбурзі, штат Пенсильванія, і має італійське походження.^[4] Він був вихований католиком і закінчив Центральну католицьку середню школу. У дитинстві його натхненням був актор Лон Чейні-старший, і Савіні пов'язує свої найперші бажання створювати гримерні ефекти з Чейні та фільмом "Людина з тисячею облич".

Експериментуючи з усіма доступними засобами, молодий Савіні вправлявся у створенні макіяжу на собі, а згодом переконав своїх друзів дозволити йому попрактикуватися на них. Він також відкрив для себе іншу пристрасть - акторську майстерність. Поєднуючи макіяж і саморобні костюми, він особливо любив лякати своїх друзів. Савіні навчався в університеті Пойнт-Парк протягом трьох років, після чого був призваний на службу до армії США. Після служби у В'єтнамі він вступив до Університету Карнегі-Меллона,^[5] як перший студент, який отримав повну стипендію за акторською та режисерською програмою. Він брав участь у театральних постановках під час навчання в коледжі і продовжував грати на сцені ще довго після закінчення служби у В'єтнамі.

Савіні служив бойовим фотографом під час війни у В'єтнамі. В інтерв'ю 2002 року він сказав газеті Pittsburgh Post: "Коли я був у В'єтнамі, я був бойовим фотографом. Моя робота полягала в тому, щоб знімати пошкодження машин і людей. Через мій об'єктив я бачив деякі огидні речі. Щоб впоратися з цим, я думаю, я намагався думати про це як про спецефекти. Тепер, як художник, я просто думаю про створення ефекту в межах тих обмежень, з якими ми маємо справу". Він продовжував практикуватися з гримом у В'єтнамі, часто лякаючи корінних селян тим, що раптово перетворювався на "монстра".

Використовуючи об'єктив своєї камери, Савіні відокремив себе від реальних жахів війни, проте, всі образи все ще переслідували його свідомість. Савіні сказав, що його воєнний досвід вплинув на його кінцевий стиль кривавих ефектів: "Я ненавидів, коли дивився військовий фільм і хтось помирав. Хтось помирає з одним оком відкритим, а хтось з напівзакритим, іноді люди помирають з посмішкою на обличчі, тому що щелепа завжди відвисла. Я вклав у свою роботу відчуття того, що я побачив у В'єтнамі".

У 1970 році, під час несення служби в караулі, в районі джунглів, за якими спостерігав Савіні, спрацювала сигнальна ракета. Всупереч військовому протоколу, Савіні відкрив вогонь у кущі, не повідомивши про це начальство. Інші солдати також почали стріляти, поки з кущів не вилетіла качка, абсолютно неушкоджена. Через невиконання наказу Савіні був знятий з караулу зі свого бункера наступного вечора. Того ж вечора бункер зазнав нападу і кілька солдатів були поранені або вбиті. В результаті цього інциденту Савіні отримав прізвисько "Качиний вбивця" (анг. "Duck Slayer") і до цього дня не їсть качок.

Серед багатьох талантів, яких Савіні досяг в юності, було мистецтво фехтування, він є турнірним фехтувальником, а також досвідченим гімнастом. Значна частина його каскадерських трюків і деякі з його персонажів відображають ці граціозні здібності; проте він також вправно володіє бичачим батогом і може легко виконати трюк на мотоциклі. Багато його персонажів були байкерами або божевільними, загартованими та моторошно злими.

Примітки

↑ Filmportal.de — 2005.
d:Track:Q15706812
↑ Discogs — 2000.
d:Track:Q504063
↑ Internet Speculative Fiction Database — 1995.
d:Track:Q2629164
↑ Orange, B. Alan (28 січня 2012). Tom Savini Talks The Theatre Bizarre [Exclusive]. MovieWeb (амер.). Процитовано 21 жовтня 2022.
↑ Savini News. web.archive.org. 8 лютого 2007. Архів оригіналу за 8 лютого 2007. Процитовано 21 жовтня 2022.