Терновий Костянтин Сергійович

Терновий Костянтин Сергійович
Народився16 квітня 1924(1924-04-16)
місто Одеса
Помер26 жовтня 1997(1997-10-26) (73 роки)
місто Київ
Країна СРСР
 Україна
Національністьукраїнець
Alma materОдеський національний медичний університет (1949)
Науковий ступіньдоктор медичних наук
ЧленствоНАНУ
НагородиОрден Трудового Червоного ПрапораОрден Трудового Червоного ПрапораОрден «Знак Пошани»Орден Вітчизняної війни I ступеняОрден Вітчизняної війни I ступеня
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Терновий.

Костянтин Сергійович Терновий (Терновой) (16 квітня 1924(19240416), місто Одеса — 26 жовтня 1997, Київ) — український ортопед-травматолог, доктор медичних наук, професор, академік Національної академії наук України (1982), заслужений лікар Української РСР (1965), Заслужений діяч науки і техніки УРСР (1974). Депутат Верховної Ради УРСР 10-го скликання.

Життєпис

Народився 16 квітня 1924 року в місті Одеса у родині українця Сергія Михайловича Тернового та болгарки Галини Калениківни Тернової (Каравелкової).

У 1939 році Костянтин Терновий закінчив середню школу в Одесі та вступив курсантом до Одеської артилерійської спеціальної школи, після закінчення якої призваний до лав Червоної армії. Член комсомолу з 1940 року.

З 1941 року — в Червоній армії. Учасник німецько-радянської війни. Служив командиром батареї 744-го окремого винищувального протитанкового дивізіону 2-го механічного корпусу 2-ї гвардійської армії 4-го Українського фронту. 18 серпня 1943 року був важко поранений у боях, лікувався у військових госпіталях. Інвалід Вітчизняної війни 2-ї групи.

У 1949 році закінчив Одеський медичний інститут.

У 1949—1951 роках — лікар-інспектор, завідувач Ворошиловградського міського відділу охорони здоров'я Ворошиловградської області.

Член ВКП(б) з 1951 року.

У 1951—1953 роках — головний лікар Ворошиловградської міської лікарні Ворошиловградської області.

У 1953—1970 роках — завідувач відділення санітарної авіації, лікар ортопед-травматолог, головний лікар Одеської обласної лікарні і, одночасно, лікар ортопед-травматолог в Одеському медичному інституті.

У 1970—1971 роках — начальник Четвертого Головного управління при Міністерстві охорони здоров'я Української РСР. У 1971—1990 роках — начальник Четвертого Головного управління при Міністерстві охорони здоров'я УРСР — заступник міністра охорони здоров'я Української РСР. Одночасно, з 1970 року завідував клінічним відділенням Київського науково-дослідного інституту ортопедії. З 1987 року — завідувач відділу Інституту біохімії НАН Української РСР (України).

Наукові праці Тернового стосувалися проблем кістково-суглобової патології, регенерації кісткової тканини, трансплантології, гемосорбції, імунології. Розробив низку апаратів і пристосувань для лікування складних і ускладнених переломів кісток та вивихів.

Звання

  • старший лейтенант

Нагороди

Джерело