Телебачення в КНДР підпорядковується Центральному комітету радіомовлення та телебачення КНДР. За статистикою Reuters, на 2017 рік частка власників телевізорів серед населення КНДР становила 98 %
Технологічні дані
На телебаченні КНДР використовується система аналогової передачі сигналу з роздільною здатністю PAL 576i і форматом зображення 4: 3 (на Корейському центральному телебаченні — 16:9 576i, з червня 2018 року — 16:9 1080i). Кольорове мовлення здійснюється з 1974 року[1]. Спочатку як стандарт кольорового мовлення застосовувався радянсько-французький стандарт SECAM, однак згодом він був змінений на PAL-D/K, який застосовується в КНР[2]. Від СРСР також була успадкованою система мультиплексування частотних каналів телебачення OIRT. У КНДР виробляються або імпортуються телевізори, які в аналоговому як сумісні тільки з PAL, при виявленні інших стандартів кольорового мовлення в ТТХ телевізора пристрої піддаються примусовій «кастрації» з метою запобігання сумісності зі з NTSC[3].
З 10 січня 2015 року реалізується поступовий перехід на мовлення в HD-якості[4]. Модернізація технічних засобів, розпочата за дорученням Кім Чен Ина, привела до того, що на північнокорейському телебаченні з'явилися сучасні технології виробництва телепередач: віртуальні студії, аерофотозйомка і покадрова фотографія[5][6].
Основним засобом передачі сигналу є наземне ефірне мовлення, однак в Пхеньяні є і кабельне телебачення.
З 2012 року мовленими органами КНДР реалізується поступовий перехід на цифрове ефірне телебаченняе[7]. На грудень 2020 року в КНДР доступні чотири моделі телевізійних приставок, які приймають сигнал у форматі DVB-T2; в залежності від способу придбання (на будинок / під'їзд або для індивідуального користування) ціна становить від 6 до 22 тисяч північнокорейських вон. Також цифровий сигнал можна приймати через додатки ТВ-тюнера планшетних комп'ютерів Samjiyon[8] або Pyongyang 3404 (з 2019 року)[9], також цифровий сигнал поширюється через IPTV-систему«Манбан»[10]. Основною причиною використання даного формату повідомляється те, що DVB-T2 не використовується в КНР (де застосовується DTMB) і Республіці Корея (застосовується ATSC), проте цей стандарт використовується в Росії, Тайвані та В'єтнамі[11][12].
Логотип Корейського центрального телебачення в ефірі розміщується в верхньому лівому кутку, тоді як логотипи інших телеканалів розміщуються в верхньому правому куті.
Під час відображення УЕІТ в останні 30 хвилин перед початком ефіру корейського центрального телебачення и Рьоннамсана замість тестового звуку програється класична музика і патріотичні пісні КНДР.
Програмна політика
Стан свободи мовлення є одним з найгірших в світі, проте в 2010-х роках побудова сітки мовлення північнокорейських телеканалів покращився. Передаються міжнародні новини, і якість освітніх програм високе. Документальні фільми виходять в ефір часто, і зазвичай присвячені темі здоров'я, корейської та світової історії і географії[13]. Для всіх чотирьох телеканалів обов'язковою умовою є включення в сітку мовлення випуску новин Корейського центрального телебачення, що виходить в ефір щодня о 20:00[14].
Найстарший за віком телеканал КНДР, який почав регулярне мовлення в 1963 році. Станом на 2015 рік є єдиним північнокорейським телеканалом, що має вихід в Інтернет і на супутникове мовлення; KCTV має свій канал на YouTube (з 2017 року розпочато онлайн-стрім ефіру на YouTube) і сторінку в соціальній мережі Facebook. Супутникове мовлення здійснюється в HD-якості в форматі 16:9[15], з 4 грудня 2017 року розпочато тестове ефірне мовлення у форматі 16:9 SDTV[16], остаточно змінене на HDTV в червні 2018 року.
Телеканал, орієнтований на трансляцію цензурованого зарубіжного контенту, з обмеженим доступом до мовлення для звичайних громадян КНДР.
Рьоннамсан
Рьоннамсам (кор.룡 남산 텔레비죤) — освітній телеканал для північнокорейських студентів, що мовить корейською та іншими іноземними мовами. Другий за віком телеканал КНДР після Корейського центрального телебачення.
Телеканал почав мовлення 1 (за іншими даними 15 квітня 1971 року, до 59-річчя від дня народження Кім Ір Сена) під назвою «Кесон». 10 жовтня 1991 року здійснено перехід на кольорове мовлення. Канал здійснював мовлення в двох містах: Пхеньяні (9 ТВК) і Кесоні (8 ТВК).
1 (за іншими даними 16) лютого 1997 року проведено перший ребрендинг телеканалу в «Корейський культурно-освітній канал»[17]. За даними, представленими в книзі «North Korea Handbook»[18], ребрендинг був пов'язаний з 55-річчям Кім Чен Іра. В цей же день мовлення на обох національних частотах було розділено: новий культурно-освітній канал залишився у Пхеньяні, а Кесонський передавач був переналаштований на формат мовлення NTSC з метою поліпшити поширення сигналу в бік південнокорейської території. Метою даного мовлення була пропаганда північнокорейської культури серед південнокорейських телеглядачів. Частота 8 ТВК була обрана для того, щоб не дати сигналу виявитися заглушений південнокорейськими телепередавачами, оскільки в Сеулі частоти 7 і 9 ТВК до 31 грудня 2012 року було зайнято телеканалами KBS2 і KBS1 відповідно, а в той же час KBS1 і KBS2 мовили в демілітаризованій зоні на 29 і 28 ТВК відповідно, хоча їх сигнал глушить КНДР. Різним також залишався і ефірний час: якщо по буднях він збігався (17:00-22:00 по буднях), то по вихідних в Пхеньяні мовлення велося з 12:00 до 22:00, а в Кесоні — з 9:00 до 12:00 і з 15:00 до 22:00.
5 вересня 2012 року телеканал отримав сучасну назву, змінена концепція мовлення[19].
Основу сітки мовлення телеканалу складають науково-популярні фільми англійською мовою, телевізійні лекції та пізнавальні програми для вивчення іноземних мов[20]. З цієї ж причини спочатку планувалося, що основною аудиторією стануть студенти пхеньянських вузів, однак з поширенням «Манбана» з 2016 року потенційний охоплення каналу розширився і за межі столиці КНДР. Спочатку переформатований канал мовив тільки три дні на тиждень (понеділок, середа, п'ятниця з 19:00 до 22:00), однак до листопада 2019 року тривалість ефірного часу була збільшена до 20 годин на тиждень (понеділок-п'ятниця, 18:00-22:00)[10]
Спортивне телебачення
Спортивне телебачення (кор.체육 텔레비죤, інший варіант перекладу — Атлетичне телебачення) — спортивний телеканал в КНДР, що мовить корейською мовою. Канал розпочав своє офіційне мовлення 15 серпня 2015 року[21]. Основу мовлення складають трансляції спортивних змагань за участю спортсменів з КНДР, документальні фільми та передачі про історію спорту в КНДР у світі і про розвиток масового спорту.[22][23]
Даних про частоти немає. Трансляція здійснюється по суботах і неділях з 19:00 до 22:00. О 20:00 PYT на каналі транслюється випуск новин Корейського центрального телебачення. На каналі використовується та ж настроювальна таблиця, що і на Корейському центральному телебаченні (до 4 грудня 2017 року) і Рьоннамсані, однак замість коня Чхоллима (символу УЕІТ КЦТВ) використовується спортивний кубок, а замість слова «Пхеньян» — слово «Спорт» (кор.체육).
16 серпня[24] 2016 року в КНДР компанією «Манбан — Інформаційно-технологічний сервіс» (директор Кім Юнг-мін)[25] була презентована система IPTV «Манбан», заснована на інтерфейсі Netflix і всіх технічних засобах, подібному до південнокорейської системою Roku. Доступ до неї здійснюється через інтранет-мережу «Кванмьон». Робота системи здійснюється в Пхеньяні, Сінийджу і Сарівоні.[26] Станом на березень 2018 року уряд КНДР була встановлена комерційна ціна для придбання громадянами КНДР комплекту обладнання для використання мережі — 650 юанів[27].
Розподіл основних частот мовлення
У різних джерелах матеріалів про телебачення КНДР надаються різні, часом суперечливі дані щодо розподілу основних ефірних частот мовлення північнокорейських телеканалів:
У Книзі фактів телебачення і радіо (основне класичне джерело) згадується три ефірні передавачі на Пхеньянській телевежі. Згідно із частотним планом, станом на 2013 рік, використовувалися лише метрові частотиТВК: 5 ТВК — Мансуде, 9 ТВК — Рьоннамсан, 12 ТВК — Корейське Центральне Телебачення. Однак у 2013 році оновлені дані стали суперечити класичним фактам. При огляді ТБ-тюнера планшета «Самджійон» North Korea Tech в серпні 2013 року були виявлені нові перепрограмовані дециметрові частоти 25 і 31 ТВК[8], а в листопаді 2014 з'явилась інформація, що кількість ефірних частот знизилася до двох (10 і 12 ТВК)[28][29], що відповідало розподілу ефірних днів телеканалів «Мансуде» і «Рьоннамсан» в 2012—2015 роках, при цьому Корейське центральне телебачення зайняло 10-ту частоту, а інші канали — 12 ТВК. За непрямими даними від Daily NK, це було пов'язано з тим, що в 2009 році на частоті 95,5 МГц було запущено мовлення нової радіостанції «Чосон Інмінгун FM», орієнтованої на Корейську народну армію[30]. а використання російської системи планування частотних каналів не дозволяло надалі експлуатувати телемовлення на 5 ТВК, так як його смуга була зайнята новою радіостанцією.
У 2016 році японськими оглядачами в незалежному блозі blogofmobile.com, була опублікована стаття, в якій був вказаний інший план телевізійних частот в Пхеньяні, що включає мовлення на 9, 17, 25 і 33 ТВК[31].
Розподіл кнопок ефірного мовлення в IPTV «Манбан» (серпень 2016):
У зв'язку з особливостями політичного режиму КНДР простим громадянам заборонений перегляд закордонних телеканалів і передач. Для іноземних гостей в готелях передбачений спеціальний пакет телеканалів, що транслюються через особливі мережі. За даними кореєзнавця Костянтина Асмолова, для кожного готельного номера передбачені різні пакети телеканалів[32].
Станом на листопад 2016 року іноземні гості, які розміщуються в готелі «Корі», можуть дивитися такі телеканали:
.svg){kind=small}
