Тарасов Андрій Андрійович

Андрій Тарасов
рос. Андрей Андреевич Тарасов Редагувати інформацію у Вікіданих
Ім'я при народженніАндрій Андрійович Тарасов
Народження22 липня 1970(1970-07-22) (54 роки) Редагувати інформацію у Вікіданих
Донецьк, Українська РСР, СРСР Редагувати інформацію у Вікіданих
КраїнаУкраїна Україна
Вид збройних сил Військово-морські сили
ОсвітаСанкт-Петербурзький військово-морський інститут (1993) Редагувати інформацію у Вікіданих
Звання Віцеадмірал
КомандуванняСлавутич (корабель управління) і Севастополь (фрегат) Редагувати інформацію у Вікіданих
Війни / битвиОперація «Океанський Щит», анексія Криму, Війна на сході України і російське вторгнення в Україну (з 2022) Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди
Орден Богдана Хмельницького III ступеня (Україна)
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Тарасов.

Андрій Андрійович Тарасов (22 липня 1970(19700722), м. Донецьк) — український військовик, віцеадмірал[1], начальник штабу — перший заступник командувача Військово-Морських сил України.

Життєпис

У 1993 році закінчив Вище військово-морське училища ім. М. В. Фрунзе.

З 1993 по 2000 рік проходив службу на фрегаті «Гетьман Сагайдачний» на посадах від командира мінно-торпедної команди до старшого помічника командира корабля.

У 2001—2002 роках командував фрегатом «Севастополь», а в 2002—2003 роках — великим розвідувальним кораблем «Славутич».

У 2003—2005 роках — начальник штабу — перший заступник командира 1-ї бригади надводних кораблів, з 2005 по 2007 рік — командир цієї бригади.

У 2004 році здобув оперативно-тактичний рівень освіти.

З 2007 по 2012 рік в управлінні бойової підготовки Командування Військово-Морських Сил Збройних Сил України обіймав посади начальника відділу та заступника начальника управління.

У 2012—2013 роках очолював центр морських операцій Військово-Морських Сил Збройних Сил України, у 2013—2014 роках керував національним контингентом у складі екіпажу фрегата «Гетьман Сагайдачний», вертолітного загону і доглядової команди, який у Аденській затоці виконував завдання антипіратських операцій «Океанський щит» і «Аталанта».

У 2014 році тимчасово виконував обов'язки начальника штабу Військово-Морських Сил Збройних Сил України.

З 2015 по 2016 рік — начальник штабу — перший заступник командувача Військово-Морських Сил Збройних Сил України.

У 2015-му — здобув оперативно-стратегічний рівень освіти.

З липня 2016 року — перший заступник командувача Військово-Морських Сил Збройних Сил України.

Від 1 липня 2018 року — начальник штабу Військово-Морських сил України[2].

Нагороди та відзнаки

  • 3 грудня 2021 року, "за особисті заслуги у зміцненні обороноздатності Української держави, мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, зразкове виконання військового обов’язку", нагороджений — орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня[3].

Див. також

Примітки

  1. ↑ Указ Президента України від 12 жовтня 2018 року № 322/2018 «Про присвоєння військових звань»
  2. ↑ Катера, флаги и новые назначения в штабе ВМСУ: на Морвокзале прошли праздничные мероприятия ко Дню флота Украины. http://dumskaya.net/. Думська. 1 липня 2018. Процитовано 1 липня 2018. {{cite web}}: Зовнішнє посилання в |website= (довідка)
  3. ↑ Указ Президента України №618/2021 "Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня Збройних Сил України"

Джерела

Емблема Збройних сил України Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.