Нобухіто, принц Такамацу
高松宮宣仁親王
Народився	3 січня 1905(1905-01-03) Маєток Акасака, Мінато, Токіо, Японія
Помер	3 лютого 1987(1987-02-03) (82 роки) Сібуя, Токіо, Японія ·рак легень
Поховання	Toshimagaoka Cemeteryd
Громадянство	Японія
Діяльність	військовослужбовець, політик, аристократ
Alma mater	Військова академія флоту Японії і Naval War College[d]
Знання мов	японська і англійська
Учасник	Японсько-китайська війна
Суспільний стан	Член королівської родини
Посада	член Палати перів Японіїd
Військове звання	капітан 1-го рангу[d]
Конфесія	Синто
Рід	Імператорський дім Японії
Батько	Імператор Тайсьо
Мати	Імператриця Теймей
Брати, сестри	Імператор Сьова, Тітібуномія Ясухіто і Мікаса Такахіто
У шлюбі з	Kikuko, Princess Takamatsud
Волосся	чорне
Нагороди
Медіафайли у Вікісховищі

Принц Нобухі́то Такама́цу (яп. 三笠宮崇仁親王; 3 січня 1905 — 3 лютого 1987) — член імператорського дому Японії, третій син імператора Тайсьо та імператриці Теймей.

Народився 3 січня 1905 року в сім'ї імператора Тайсьо та імператриці Теймей.

Він був спадкоємцем Такамацу-но-мія (раніше Арисугава-но-мія), однією з чотирьох гілок імператорської сім'ї, що мають право на спадкоємство трону Японії за відсутності прямого спадкоємця. З середини 1920-х до закінчення Другої світової війни принц Такамацу служив у японському Імперському флоті, отримавши звання капітана. Після війни князь став почесним президентом різних організацій у галузі міжнародного культурного обміну, мистецтва, спорту та медицини. Він в основному був відомий своєю благодійною діяльністю як член імператорського дому Японії.

Помер 3 лютого 1987 року на 83 році життя.

• 3 січня 1905 — 5 липня 1925: Його Імператорська Високість Принц Теру
• 5 липня 1925 — 3 лютого 1987: Його Імператорська Високість Принц Такамацу

Національні нагороди

• Велика стрічка ордена Хризантеми (1 лютого 1925)^[1]
• Велика стрічка ордена Вранішнього Сонця
• Велика стрічка ордена Священного скарбу
• Орден Золотого шуліки IV ступеня (29 квітня 1940)
• Пам'ятна медаль вступу на престол імператора Сьова^[2]
• Медаль «В ознаменування відновлення імперської столиці»^[3]
• Медаль за участь у китайському інциденті (29 квітня 1940 року)
• Пам'ятна медаль «2600 років Японії»^[4]

Іноземні нагороди

• Бельгія: Великий хрест Орден Леопольда I (1930)^[5][6]
• Нідерланди: Лицар Великого хреста Ордена Нідерландського лева (1930)^[7]
• Швеція: Лицар Королівського ордена Серафимів (1930)^[7]
• Норвегія: Кавалер Великого хреста Ордена Святого Олафа (1930)^[8]
• Іспанія: Ланцюг Ордена Карлоса III (1930)^[9]
• Португалія: Великий хрест ордену Вежі й Меча (1930)^[10]
• Королівство Югославія: Кавалер Великого хреста Орден Зірки Карагеоргія (1931)^[11]
• Королівство Угорщина: Великий хрест Ордена Заслуг (1931)^[12]
• Чехословаччина: Великий хрест Ордена Білого лева (1931)^[13]
• Франція: Кавалер Великого хреста Ордена Почесного легіону (1931)^[14]
• Великобританія: Королівський вікторіанський ланцюг^[15]
• Італія: Лицар ордена Пресвятого Благовіщення

• Kunaicho | Their Imperial Highnesses Prince and Princess Takamatsu