Імперія Імперія Східних Гангів орія ଗଙ୍ଗ ବଂଶ ଶାସନ 1078 – 1434 Столиця Мукхалінгам/Калінганагар Каттак Мова(и) Орія Тамільська Релігія Індуїзм Форма правління Монархія Трі-Калінгадхіпаті  - 1078—1147 Анантаварман Чодаганга  - 1178—1198 Анангабхіма Дева II  - 1238—1264 Нарасімха Дева I  - 1414—1434 Бхану Дева IV Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Східні Ганги

Східні Ганги (орія ଗଙ୍ଗ ବଂଶ ଶାସନ) або династія Чодаганга^[1] — держава й царська династія на Індійському субконтиненті, що існувала від XI до початку XV століття. Східні Ганги володарювали на територіях Калінги, їхня влада поширювалась майже на всю територію сучасного індійського штату Орісса, а також на частини Західного Бенгалу, Андхра-Прадеш і Чхаттісґарх^[2]. Столиця держави мала назву Калінганагара (сучасний Мукхалінгам в окрузі Шрікакулам). Нині Східних Гангів більше пам'ятають, як будівельників храму сонця, об'єкту Світової спадщини ЮНЕСКО у Конарку.

Після падіння династії Магамеґавагани Калінга була поділена на різні князівства під загальною зверхність імперією Гуптів. Кожен із очільників князівств носив титул калінгадіпаті (володар Калінги). У 460-х роках починається занепад імперії Гуптів.

Початок того, що стало династією Ранніх Східних Гангів відбувся, коли на наприкінці 490-х роках Індраварма I переміг династію Вішнукундіна та встановив своє панування над регіоном зі столицею Калінганагара. Царі Ганги присвоювали різні титули, а саме: Трикалінгадхіпаті або Сакала Калінгадіпаті (Володар трьох Калінга або всіх трьох Калінга, а саме Калінга (південь), Уткала (північ) і Дакшина Косала (захід). 780-х роках на нетривалий час визнала зверхність імперії Пала.

В подальшому Ранні Східні Ганги вели запеклі війни з Вакатака і Східними Чалук'ями, які почергово змінювалися поразками і перемогами. Деякий час залежність від Вакатаків змінювалася залежністю від Чалук'їв у 980-х роках. На початку 1000-х років навіть вдалося Східних Гангам втручатися у боротьбу за владу в державі Східних Чалук'їв. Але підкорення останніх Чола призвела до конфлікту з цією імперією. 1038 року відбувається занепад Ранніх Східних Гангів.

Засновником династії був цар Анантаварман Чодаганга, нащадок Західних Гангів^[3], які правили у південній частині сучасної Карнатаки, і царів з династії Чола. Правителі Східних Гангів мали шлюбні зв'язки з імператорами Чола та Східних Чалук'їв^[4]. Анантаварман був дуже релігійною особою і покровителем мистецтва й літератури. Йому приписують будівництво храму Джаганнатха у Пурі^[5][6].

Царі Східних Гангів були змушені постійно захищати свої володіння від нападів мусульманських правителів, насамперед бенгальських султанів. З 1430-х років воювало спочатку проти наякства Мусунарі, а потім династії Редді. 1356 року зазнало нищівної поразки від першого, а 1364 року опинилася під зверхності останньої. 1425 року значну територію захоплено Віджаянагарською імперією. Могутність династії занепала за правління Бхану Деви IV (1414–34)^[7].

Держава процвітала за рахунок торгівлі та комерції.

Запам'яталась династія зведенням величних храмів. Наприкінці X ст. шиваїзм взяв гору над буддизмом і джайнізмом. У цей період був побудований чудовий храм Шрімухалінгам у Мухалінгамі.

• History of Srikakulam (Kalinga)
• Монети Східних Гангів [Архівовано 18 жовтня 2012 у Wayback Machine.]

Це незавершена стаття з історії Індії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.