PROFILPELAJAR.COM

Східний Гарлем
Країна	США
Боро	Верхній Мангеттен
Площа	3,8 км²
Населення	115,921 (2010)
Часовий пояс	Північноамериканський східний час, UTC−5, UTC−4 (Мангеттен)
Телефонний код	212, 332, 646 і 917
Поштовий індекс	10029, 10035
GeoNames	6332428
OSM	r8398082 ·R
	Східний Гарлем Східний Гарлем (США)

Східний Га́рлем (англ. East Harlem; також Іспанський Га́рлем або Ель-Ба́рріо^[1]) — район Верхнього Мангеттена в Нью-Йорку, на північ від Верхнього Іст-Сайду та обмежений 96-ю вулицею на півдні, П'ятою авеню на заході та річками Іст-Ривер і Гарлем на сході та півночі. Незважаючи на свою назву, він зазвичай не вважається частиною власне Гарлему, але є одним із районів Великого Гарлему^[2].

У цьому районі є одна з найбільших іспаномовних громад у Нью-Йорку, переважно пуерториканці, а також домініканці, кубинці та мексиканці. Спільнота відома своїм внеском у латиноамериканський фрістайл і сальсу. Східний Гарлем також включає залишки колись переважної італійської громади. З 2000 року в Східному Гарлемі різко зросло китайське населення. Східний Гарлем історично страждав від багатьох соціальних проблем, таких як високий рівень злочинності, найвищий рівень безробіття в Нью-Йорку, підліткова вагітність, СНІД, зловживання наркотиками, безпритульність і високий рівень астми, який у п’ять разів перевищує середній по країні^[3]. Він займає друге місце за концентрацією державного житла в Сполучених Штатах після Браунсвіля, Бруклін. Східний Гарлем переживає певну джентрифікацію, і в 2016 році місто розглядало можливість зміни зонування району.

Історія

Район, який став Східним Гарлемом, був сільським протягом більшої частини 19 століття, але житлові поселення на північний схід від Третьої авеню та Східної 110-ї вулиці розвинулися до 1860-х років^[4]. Східний Гарлем спочатку був заселений бідними німецькими, ірландськими, скандинавськими та східноєвропейськими єврейськими іммігрантами, де близько 1917 року єврейське населення становило 90 000 осіб^[4]. У 1870-х роках до цієї суміші приєдналися італійські іммігранти після того, як підрядник, який будував тролейбусні колії на Першій авеню, імпортував італійських робітників як штрейкбрехерів. Робочі нетрі вздовж Іст-Рівер на 106-й вулиці були початком італійського району, 4000 прибули до середини 1880-х років. Згодом тут стали переважати південні італійці та сицилійці. Околиці стали називати «італійським Гарлемом». Це була перша частина Манхеттена, яку називали «Маленькою Італією»^[5]. В італійському Гарлемі було багато злочинних синдикатів, від ранньої Чорної Руки до більших і більш організованих італійських банд, які сформували італоамериканську мафію.

Після Першої світової війни почалася пуерториканська та латиноамериканська міграція^[6]. Вона створила анклав у західній частині Східного Гарлему — навколо 110-ї вулиці та Лексінгтон-авеню — який став відомий як «Іспанський Гарлем». Територія повільно розросталася і охоплювала весь Східний Гарлем, включаючи італійський Гарлем, оскільки італійці переселялися до Бронкса, Брукліна, Лонг-Айленду, північної частини штату Нью-Йорк і Нью-Джерсі, а жителі Нуйоріка переселялися під час чергової хвилі імміграції в 1940-х і 1950-х роках^[4]. Нове домінуюче населення Пуерто-Рико, яке досягло 63 000 у 1950 році, продовжувало визначати околиці відповідно до своїх потреб, засновуючи бодеги та ботаніки в міру розширення. Назва «Іспанський Гарлем» почала використовуватися для опису всього району Східного Гарлему в 1950-х роках. Пізніше почала використовуватися назва «El Barrio» («Сусідство»).

У 1950-х і 1960-х роках великі частини Східного Гарлему були зрівняні з землею для проектів реконструкції міст, і цей район був одним із найбільш постраждалих районів у 1960-х і 1970-х роках, коли Нью-Йорк боровся з дефіцитом, расовими заворушеннями, втечею з міст, бандитськими війнами, зловживанням наркотиками, злочинністю та бідністю. Багатоквартирні будинки були перенаселені, погано доглядалися, і часто ставали об’єктами підпалів. У 1969 і 1970 роках регіональне відділення Молодих лордів, реорганізоване Хосе (Ча-Ча) Хіменесом із районної вуличної банди в Чикаго, проводило кілька програм, зокрема «Безкоштовний сніданок для дітей» і «Безкоштовна медична клініка», щоб допомогти латиноамериканцям і бідним сім'ям. Молоді лорди об’єдналися з «Чорними пантерами» і закликали до незалежності Пуерто-Ріко та розширення прав і можливостей сусідів. Сьогодні тут промишляє банда Latin Kings. До 1990 року рівень злиднів і злочинності знизився на 70% порівняно з 1960 роком.

До початку 21-го століття Східний Гарлем був расово різноманітним районом, де близько третини населення становили пуерториканці. Як і протягом усієї своєї історії, це переважно робітничий район. До 2006 року вартість нерухомості в Східному Гарлемі зростала разом з цінами в решті Нью-Йорка, що призвело до джентрифікації та змін у демографії регіону^[7].

Відомі люди

Аль Пачино (нар. 1940) — актор
Берт Ланкастер (1913–1994) — актор
Боббі Дарін (1936–1973) — співак
Джим Джонс (нар. 1976) — репер
Джонас Солк (1914-1995) — медичний дослідник та вірусолог
Джо Бадден (нар. 1980) — репер
Джо Валачі (1904–1971) — мафіозі
Ерік Естрада (нар. 1948) — актор
Ленгстон Г'юз (1901–1967) — письменник та громадський діяч
Марк Ентоні (нар. 1968) — співак
Тіто Пуенте (1923–2000) — музикант
Тупак Шакур (1971–1996) — репер і актор
Фіорелло Ла Ґуардія (1882–1947) — Конгресмен і мер Нью-Йорка
Френк Костелло (1891–1973) — мафіозі
ASAP Rocky (нар. 1988) — репер
Cam'ron (нар. 1976) — репер
Dave East (нар. 1988) — репер
DJ Kay Slay (1966–2022) — діджей

Примітки

↑ Lee, Denny (21 липня 2002). Neighborhood Report: East Harlem; A 'Museo' Moves Away From Its Barrio Identity. The New York Times. Архів оригіналу за 4 лютого 2009. Процитовано 3 січня 2009.
↑ Jeffrey S. Gurock, et al. "Harlem", p. 573.
↑ Community District Needs (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 17 березня 2013. Процитовано 19 вересня 2012.
↑ ^а ^б ^в Lapp, Michael, цитата з «East Harlem»: «Протягом 1930-х років близько 110 000 італійців жили на схід від Лексінгтон-авеню між 96-ю та 116-ю вулицями та на схід від Медісон-авеню між 116-ю та 125-ю вулицями».
↑ p.154
↑ . p. 265-268
↑ Yuppies Are Moving into Notorious East Harlem. Business Insider. 20 листопада 2013. Процитовано 20 листопада 2013.