Схід – Захід – газопровід, що з’єднав родовища східного узбережжя Індії (басейн Крішна-Годаварі) із центрами споживання на протилежному узбережжі у штатах Махараштра і Гуджарат.
Певний час родовища басейну Мумбаї біля західного узбережжя Індії були основними виробниками прородного газу в країні. Окрім розвитку газорозподільчих систем у прибережних штатах Махараштра та Гуджарат, з узбережжя Камбейської затоки в кінці 1980-х років спорудили потужну газопровідну систему Хазіра – Віджайпур, що забезпечувала блакитним паливом ряд штатів на півночі Індії. Із поступовим вичерпанням запасів введених в розробку родовищ виникла необхідність пошуку нових джерел ресурсу, необхідного для роботи зазначених газотранспортних об’єктів. Гарним кандидатом на цю роль був басейн Крішна-Годаварі, розташований біля східного узбережжя країни і у 2008 році для подачі видобутого тут блакитного палива компанія Reliance Group ввела в експлуатацію газопровід Схід – Захід.
Трубопровід починається на береговій установці підготовки Гадімога, куди під'єднані газопровідна система блоку KG-D6 та розташована поруч берегова установка підготовки Маллаварам, що обслуговує родовище Дін-Дайал Захід.
Траса спершу прямує у широтному напрямку, а в районі Мумбаї (штат Махараштра) завертає на північ у напрямку штату Гуджарат та у підсумку завершується невдовзі після переходу через нижню течію річки Нармада. Довжина основної частини газопроводу становить 1375 км при діаметрі 1200 мм. Крім того, спорудили ще 84 км відгалужень менших діаметрів.[1] Система має робочий тиск у 9,8 Мпа,[2] що дозволяє забезпечити пропускну здатність 120 млн.м3 на добу[3]. Транспортування газу забезпечують 10 компресорних станцій.
Вже на завершальному етапі маршруту в районі Мора система Схід – Захід може отримувати значні обсяги природного газу від терміналу для імпорту ЗПГ у Хазірі.
Точками видачі ресурсу є:
– турбопровід Кунчанапаллі – Рамагундам;
– ТЕС Кондапаллі у штаті Андхра-Прадеш;
– Мхаскал у околицях Мумбаї, де створене сполучення із газопроводом Дахедж – Дабхол. В середині 2020-х у Мхаскал також виникне можливість передачі ресурсу до газопроводу Мумбаї – Нагпур – Дхарсугуда, що прямує на північний схід до штатів Одіша та Мадг’я-Прадеш;
– Атакпарді, в районеі якого проходить трубопровід Мора – Вапі;
– Хазіра (тут працює нафтохімічний майданчик Reliance Group);
– Бхедбут, де можливе сполучення з газопроводами Бхедбут – Дахедж (в Дахеджі розташований ще один нафтохімічний майданчик Reliance Group) та Бхедбут – Ананд (надає можливість для передачі ресурсу на півострів Катхіавар, де знаходиться належний Reliance Group найбільший у світі нафтопереробний комплекс у Джамнагарі);
– Анкот, де можливе сполучення із газотранспортним коридором Хазіра/Дахедж – Віджайпур, що прямує у північні штати.[4]
Примітки
