PROFILPELAJAR.COM

	Сумський повіт
Губернія	Харківська губернія
Центр	Суми
Створений	1780

Див. також: Сумський

Су́мськи́й повіт — адміністративно-територіальна одиниця Харківської губернії Російської імперії; Повітовий центр — місто Суми.

Був розташований у пн.-зах. частині Харківської губ., займав 2801 кв. верст, або 290511 десятин. Ліси займали 40087 десятин; більша їх частина була зосереджена на берегах р. Псел.^[1]

Адміністративно-територіальний устрій

До складу повіту входили:

Ворожбинська волость;
Писарівська волость;
Степанівська волость;
Стецьківська волость;
Сумська волость;
Терешківська волость;
Хотінська волость;
Чернеччанська волость;
Юнаківська волость;
Ястребенська волость
повітове місто Суми із передмістями Засумки, Нове Місто, Свищі, Холодна Гора, слободою Лука, селищем Оболонь, хутором Попадока.
заштатне місто Білопілля із слободою Шереметівка та селищем при станції Білопілля.

Населення

У 1898 р. 251542 жит. (120063 жінок.), у тому числі в містах 45791. Більша частина населення — українці й православні (99%). Селян 208180, міщан и цехових — 18782, військ, запасних і відставних солдат з сім'ями — 22109. На 1 кв. верст припадало близько 90 жителів; за густотою населення С. повіт займав після Харківського (114 чол.) друге місце в губернії.

Нестача землі, зважаючи на землеробський характер більшості населення, змушувала багатьох селян С. повіту виселятися; в 1898 р. переселилось з повіту 2123 особи (2/3 усіх переселенців з Харківської губ.). Населених міст в повіті, не рахуючи дрібних поселень (окремих садиб та ін.), 343, з них 2 міста (Суми і Білопілля), 10 слобід, 25 сіл и 306 інших селянських поселень.^[1]

Сільське господарство

З 271408 дес. землі, що підлягала обліку в 1898 р., належало: казні — 363 дес., монаст. і церквам — 1251, містам — 201, різним закладам — 92, спадковим дворянам — 89260, приватним власникам, недворянам — 34089, селянам в наділі — 130653, їм же на праві особистої власності — 15499 десятин. Землеробство було головним заняттям більшої частини населення. Під посівами (у 1898 р.): жита — 44110 дес., пшениці озимої — 5845, пшениці ярової — 8970, вівса — 31706, ячменю — 9256, гречки — 9459, проса — 3756, іншихих злаків — 564 и картоплі — 5469 дес. Средня урожайність: жита — сам 7,6, пшениці озимої — 9,4, пшениці ярової — 6,7, вівса — 8,0, ячменю — 7,4, гречки — 6, проса — 30,7, картоплі — сам 5,5. Багато зерна відпускалося за межі повіту. Була розвинена культура буряку, конопель и тютюну (нижчих сортів). Буряк збувався на місцеві цукрові заводи, коноплі у вигляді насіння й пеньки — на місцевих ярмарках. У приватних власників і багатьох селян значні фруктові сади, що мали промислове значення.

Скотарство (станом на 1898 р.): коней — 45057, рогатої худоби — 38912 голів., овець звичайних — 53832, свиней — 32524. Кінних заводів — 4; збували молодих коней на місцевих ярмарках. Фабрик и заводів у 1898 р. діяло 190, з 7566 робітниками і загальною сумою виробництва на 19507 тис. крб.; серед них перше місце займають 8 цукрових заводів (3725 рабітників, з виробництвом на 7307 тис. крб.), 1 цукрорафінадний (780 робітників, на 8650 тис. крб.) і 8 винокурних (264 робітників, на 611 тис. крб.).^[1]

Торгівля

Торгівля сільська зосереджена була головним чином на 59 ярмарках, у 18 поселеннях. Значий ярмарок був у с. Юнаківці. Велику кількість хліба відвантажували зі ст. Курсько-Київ. залізниці Ворожби (6536 тис. пудів) і Новосілок (946 тис. пудів). Залізничні шляхи перетинають С. повіт протягом 114 верст.^[1]

Соціальна інфраструктура

Лікарень — 6 на 128 ліжок, 1 аптека; 4 богадільні на 37 чол. Шкіл (1898–1899) у повіті:

у зашт. м. Білопіллі — 6 (з 953 учнями: 763 хлопчиками і 190 дівчатками);
у селах — 73 земських (6789 учнів: 5056 хлопчиків і 1733 дівчаток), 55 церк.-приход. і 9 шк. грамоти (3417 учнів: 2413 хлопчиків і 1004 дівчаток);

У селі Іскрисківщина Михайлівська казен. 1 розр. нижч. сільськ.-госп. школа. Харк. загальн. сільськ.-госп. і сільськ.-госп. промисловості мала у с. Морочах дослідне поле.

Земський бюджет за 1898 р.: прибуток — 255895 крб., витрати — 217529 крб., з них на земське управління — 17164 крб., на лікарську частину — 75778 крб., на народну освіту — 63670 крб.^[1]