Стійка архітектура

Вертикальні сади One Central Park, Сідней
Активні будинки у Вобані, Фрайбург, Німеччина

Стійка архітектура (або зелена архітектура, природна архітектура, екологічна архітектура)[1] — архітектура, що прагне звести до мінімуму негативний вплив будівель на довкілля через ефективність і поміркованість у використанні матеріалів, енергії, та розвитку простору і екосистем в цілому. Стійка архітектура використовує свідомий підхід до збереження енергії та екології при проєктуванні антропогенного середовища[2].

Готель Oasia, Сінгапур

Ідея стійкої архітектури, екологічного дизайну, екологічного будівництва та сталого розвитку сталих міст полягає в тому, щоб наші дії і рішення сьогодні не перешкоджали можливостям майбутніх поколінь[3].

Принципи та характеристики

Готель Park Royal, Сінгапур

Стійка архітектура може включати такі принципи та характеристики[1]:

Найвища мета стійкої архітектури – бути повністю екологічною.[1]

Стійкі будівельні матеріали

Стійкі будівельні матеріали з низьким впливом на довкілля є одним з основних принципів стійкої архітектури та циркулярного будівництва.[4] Стійкість матеріалів оцінюється за соціальними, економічними та екологічними факторами[5] (див. також Сталий дизайн, Стабільне місто). Стійкі будівельні матеріали включають:

Перероблені матеріали

Перероблені матеріали чинять менший негативний вплив на довкілля та пропонують економічну вигоду та, в деяких випадках, унікальні властивості перероблених матеріалів.[6][7]

Прикладами є заповнювачі бетону з будівельних та інших відходів[6], армований переробленим сталевим волокном бетон[8], перероблений пластик та біопластик, повторно використана деревина тощо.

Біологічні матеріали

Блоки конопляного бетону з відходів коноплі

Відновлювані і біологічно розкладні матеріали, частина з яких виробляються з відходів сільського господарства в циркулярній біоекономіці.[4]

  • Конопляний бетон (костробетон, конопляний цемент[9]) — це різновид рослинного бетону[10], що складається з суміші конопляних волокон (костриці), вапна та води, який використовують як стійку альтернативу бетону. Він має чудові термо- та звукоізоляційні властивості, є легким, вогнетривким (в залежності від пропорцій) та поглинає вуглекислий газ під час процесу твердіння (реагуючи з CO2 повітря в процесі карбонізації), на додачу до вуглецю, який накопичується в целюлозі волокон в процесі росту коноплі, що загалом робить його унікальним вуглецево-негативним стійким будівельним матеріалом.[11][12] Окрім бетону, з костриці виробляють плити та цеглу.[9]
  • Матеріали на основі міцелію: легкі матеріали, придатні для ізоляції, пакування та навіть структурних компонентів. Перспективні як тепло- та звукоізоляційна піна. Мають низьку щільність і теплопровідність, високе звукопоглинання і пожежобезпечність. Можуть замінити пінопласт, дерев’яну та пластикову ізоляцію, дверні серцевини, панелі, компоненти підлоги та меблів.[13] Поєднуються з іншими сільськогосподарськими та промисловими відходами для створення композитних матеріалів.[14]
  • Відходи виробництва цукрової тростини, зернових культур та інші сільськогосподарські відходи, та їх комбінації, використовуються на фермах для виготовлення цегли, панелей, будівельних розчинів тощо.[15]
  • Поліуретани на біологічній основі: поліуретани на біологічній основі виготовляють з рослинних олій, біомаси або CO2, і вони знаходять застосування у пінах, клеях і покриттях.[16][17] Застосування поліуретанових покриттів на біологічній основі призвело до меншого часу висихання та вищої твердості з однаковим блиском, хімічною стійкістю та механічною стійкістю.[18]

Зелені дахи та стіни

Сад на даху, Нью-Йорк

Зелені стіни та озеленення дахів пропонують переваги для навколишнього середовища, такі як поглинання вуглецю, покращення якості повітря, зменшення шуму та управління зливовими водами, а також забезпечують економічні переваги завдяки енергоефективності – теплоізоляція в холодні пори року та охолодженню повітря влітку. Крім того, вони покращують соціальний добробут та психічне здоров'я, та сприяють біорізноманіттю в міському середовищі.[19][20]

Міські сільськогосподарські ініціативи, такі як громадські сади та ферми на дахах, сприяють місцевому виробництву продуктів харчування та зміцнюють зв’язки в громадах. Вертикальні ферми[21] та міське сільське господарство[22] використовують гідропоніку[23][24] або аеропоніку[25], максимізуючи простір і мінімізуючи споживання води.[26]

Фасади з інтеграцією технології вирощування зелених водоростей можуть забезпечити будівлі відновлювальним біопаливом для енергетичних потреб.[27]

Низько-вуглецевий цемент

Виробництво бетону на основі портландцементу є значним джерелом викидів CO2 в атмосферу, на які припадає 5-8% світових викидів.[28] Такі матеріали, як шлак, метакаолін, кальцинована глина та вапняк, можуть замінити клінкер, зменшуючи викиди CO2 при виробництві цементу.[29] Заповнювачі з різноманітних перероблених відходів також сприяють зменшенню викидів вуглецю, приблизно на 20%.[30]

Біобетон, який використовує осадження карбонату кальцію, викликане мікроорганізмами (MICP), пропонує CO2-негативну альтернативу шляхом поглинання вуглецю в карбонатних сполуках.[28]

Відновлювальна енергетика та енергоефективність

Відновлювальна енергетика

Комбінація сонячних панелей та вітрових турбін на даху будинку
Вітрова турбіна Quietrevolution на світлодіоідному ліхтарі поблизу Олімпійського стадіону (Лондон)

Інтеграція відновлюваної енергетики включає такі технології, як:

щоб задовольнити енергетичні потреби будівлі чи інфраструктури.

Встановлення вітрових турбін на будівлях може задовольнити близько 15% енергетичних потреб будівлі, тоді як інтеграція сонячних панелей може збільшити внесок відновлюваної енергії до 83%. Фінансові стимули, такі як субсидії на впровадження відновлюваних технологій, підвищують привабливість цих інновацій.[46]

Синергія сонячних панелей та зелених дахів (Берлін)
Поєднання ферми на даху з сонячними панелями та місцем для відпочинку

Зелені дахи у поєднанні з сонячними панелями є прикладом більш ефективного використання доступного простору. Зелені дахи покращують якість повітря, зменшують концентрацію парникового вуглекислого газу (CO2), покращують ментальне здоров'я людей і біорізноманіття, та покращують термоізоляцію дахів; тоді як сонячні панелі є джерелом чистої відновлювальної енергії. [47][48][49] Синергія фотоелектричних дахів із зеленими дахами покращує термоізоляцію дахів, а також знижує температуру фотоелектричних елементів (до 8°C), чим подовжує термін служби фотоелектричної системи, та збільшує вихід енергії на 18%.[50] Також, окрім звичайних зелених дахів, сонячні панелі можуть поєднуватися з садами (фермами) на дахах, задля додаткового виробництва їжі у міському середовищі. Аналіз 13 мільйонів будівель у 124 китайських містах показав, що оптимальним (для умов регіону) є співвідношення: 61% площі дахів відведених для садів (ферм) на дахах, а решта 39% – для сонячних панелей.[51]

Системи накопичення енергії допомагають зберігати надлишкову енергію, вироблену з відновлюваних джерел, для подальшого використання та перенаправлення надлишку до мережі, підвищуючи енергостійкість і зменшуючи пікове споживання з мережі.[52][53]

Енергоефективність

Енергоефективність відіграє важливу роль у стійкій архітектурі. Це включає енергозбереження для опалення, кондиціонування, освітлення та інших цілей; а також використання відновлюваних джерел енергії. На будівлі припадає 40% світового споживання енергії.[53] Завдяки інтеграції принципів енергоефективних проєктування, матеріалів і технологій, можливо збільшити прибутки, знизити експлуатаційні витрати, скоротити викиди парникових газів і сприяти цілям сталого розвитку. Енергоефективні технології та практики включають:

Сталий дизайн

Цифрові інструменти

Приклад діаграми етапів оцінки життєвого циклу (LCA)

Цифрові інструменти, такі як інформаційне моделювання будівель (BIM) та цифрові двійники (віртуальні будівлі), спрощують процес проєктування та будівництва, що призводить до зменшення відходів та більш ефективного використання ресурсів.[65][66][67] Це призводить до економії коштів і скорочення термінів реалізації проєкту. Для існуючих конструкцій, цифрові інвентаризації та використання таких технологій, як 3D-сканування, полегшують ідентифікацію матеріалів для повторного використання або переробки, сприяючи зменшенню відходів під час знесення.[68]

Електронний паспорт будівлі, що може включати один чи декілька варіацій цифрових документів, таких як паспорт матеріалу[69], цифровий паспорт продукту[70], будівельний паспорт, електронний будівельний файл або цифровий будівельний журнал[71], — надає вичерпну інформацію про матеріали, енергоефективність, технічний стан та інші характеристики будівлі, які використовуються в будівництві, для полегшення процесів демонтажу, реконструкції та переробки в майбутньому.[72][68][73] Електронний паспорт будівлі може бути заснованим на даних з BIM, і дозволяє оцінити потенціал переробки існуючих будівель.[74]

Оцінка життєвого циклу[en] (LCA) – практична методологія оцінки ефективності та інструмент, що аналізує наслідки продукції для довкілля.[75] LCA у будівельній сфері використовується для вимірювання впливу всієї будівлі на довкілля або оцінки окремих компонентів будівлі. Інструменти LCA, такі як GaBi, SimaPro та інші, використовуються для оцінки впливу продукції на довкілля та оцінки запасів. Інтеграція баз даних LCA з BIM допомагає архітекторам та інженерам приймати більш обґрунтовані рішення щодо матеріалів і методів будівництва, які мінімізують вплив на довкілля. Бази даних LCA можуть служити еталоном для стандартів сталого розвитку, допомагаючи галузі вимірювати та покращувати свою ефективність з часом. Використання технології RFID (радіочастотна ідентифікація), дозволяє відстежувати матеріальні потоки в режимі реального часу, зменшуючи відходи та підвищуючи потенціал повторного використання матеріалів після деконструкції. RFID також може допомогти виконати нормативні вимоги щодо відстеження матеріалів і управління відходами, потенційно зменшуючи юридичні ризики та покращуючи репутацію галузі.[68][76] (див. також Сталий дизайн, Стабільне місто)

Повторне використання ресурсів

Повторне використання ресурсів зменшує витрату ресурсів та мінімізує відходи.[77] Дві основні стратегії повторного використання матеріалів включають:

Врятовані та відновлені матеріали

Повторне використання деревини

Використання врятованої деревини[78][79][80], конструкційної сталі[81], цегли[82] та інших відновлених при демонтажі чи знесенні матеріалів у будівництві.[83] Це дає значні переваги в екологічному, економічному та соціальному аспектах, оскільки використання таких матеріалів зменшує кількість відходів на звалищах, мінімізує забруднення, зменшує викиди CO2 від транспорту та виробництва, сприяє економічному зростанню, зберігає землю для розвитку, пом’якшує ризики для екосистем і здоров’я людини від токсичних речовин і забрудненого повітря зі звалищ, і, зрештою, сприяє сталому розвитку та управлінню ресурсами.[84]

Адаптивне повторне використання будівель

Адаптивне повторне використання будівель – перепрофілювання існуючих будівель або споруд для нових цілей.[85][86] Наприклад, реконструкція та адаптоване повторне використання недостатньо використовуваних або занедбаних будівель може оживити околиці, одночасно досягаючи екологічних переваг[87] та зберегти втілену в будівництво енергію[88]. Будинки культурної спадщини займають унікальну нішу в міському ландшафті. Окрім житла, вони втілюють місцеві культурні та історичні особливості, які визначають спільноти. Таким чином, подовження терміну експлуатації має численні переваги, які виходять за межі самого проєкту на навколишню територію, сприяючи економічному та соціальному розвитку.[89][90]

Переробка будівельних відходів

Контейнер для сортування відходів на будівельному майданчику

Будівельні відходи та відходи знесення можуть бути повторно використані або перероблені.[91][92][93] Теоретично, можливо використовувати все будівельне сміття, але за умови його сортування.[91] Наприклад, навіть пошкоджені бетон, керамічна плитка та цегла подрібнюються і додаються в нові будівельні компоненти[94], або використовуються як цінні продукти в інших секторах циркулярної економіки[95][96][97]. Ефективне управління відходами допомагає зменшити кількість небезпечних відходів на звалищах та викидів CO2, мінімізувати витрати, пов’язані з будівництвом проєкту, та отримати додаткову цінність і нові робочі місця.[98][99] (див. Переробка будівельного сміття, Циркулярне будівництво)

Довговічність

Проєктування будівель та інфраструктури для довговічності допомагає звести до мінімуму потребу в частому обслуговуванні та заміні. Це включає використання передових технологій проєктування, якісних матеріалів, регулярне технічне обслуговування та довговічні будівельні матеріали та методи[100].

Довговічні будівельні матеріали

Включення високоміцних композитних матеріалів, таких як фібробетон (FRC)[101][102], вуглепластик (CFRP)[103], армовані волокном полімери (FRP)[104][105] та інші, у структурні елементи для підвищення їх довговічності та стійкості до корозії, зменшуючи потребу в частому обслуговуванні та заміні.

  • Довговічні бетони: самовідновлювальний бетон[en] є одним з найперспективніших видів бетону. Існує багато рішень для покращення аутогенного загоєння тріщин, шляхом додавання домішок, таких як мінеральні домішки, кристалічні домішки та суперабсорбуючі полімери.[106][107] Крім того, бетон можливо модифікувати для вбудованих автономних методів самовідновлення: самовідновлення на основі капсул, судинне самовідновлення та мікробне самовідновлення є найпоширенішими видами технологій самовідновлення бетону, серед інших.[108][109][110] Ще стародавні римляни використовували тип вапняного розчину, який, як було встановлено, самовідновлювався. Кристали стратлінгіту утворюються вздовж міжфазних зон римського бетону, зв’язуючи заповнювач і розчин разом; і цей процес триває навіть через 2000 років, що було відкрито у 2014 році.[111] Окрім самовідновлювального бетону, використовують ще багато інноваційних видів бетону для збільшення довговічності споруд: високоміцний бетон (HSC), бетон надвисоких характеристик (UHPC), високодовговічний бетон (HDC), геополімерний бетон з додаванням наноматеріалів, та інші види.[112][113]
  • Інші самовідновлювальні матеріали[en]: все частіше використовуються в будівництві для підвищення довговічності та зменшення потреб у обслуговуванні, кожен з яких пропонує унікальні переваги для різних будівельних застосувань. Самовідновлювальний асфальт здатен відновлювати тріщини, спричинені пошкодженнями або віком.[114][115][116] Різноманітні самовідновлювальні покриття захищають поверхні від корозії, стирання та інших форм пошкодження.[117][118][119][120] Самовідновлювальні полімери[121][122] та композити[123][124] можуть відновлювати пошкодження, викликані механічним впливом, сприяючи підвищенню стійкості та довговічності будівельних матеріалів і конструкцій.
  • Нанотехнології та наноматеріали: відіграють важливу роль у підвищенні міцності та довговічності будівельних матеріалів і конструкцій. Наночастинки вводяться в бетон, асфальт, цеглу, деревину, сталь для підвищення міцності та довговічності, що робить їх дуже перспективним матеріалом у промисловості будівельних матеріалів[125]; але виробництво та використання наночастинок вимагає нагляду та регулювання перед широким впровадженням, щоб уникнути будь-яких шкідливих наслідків для здоров'я, тому що деякі з них можуть, в деяких випадках, нести шкоду, при неконтрольованому використанні.[126][127] Нанопокриття, включаючи гідрофобні, вогнетривкі, самоочисні, енергоефективні, самовідновлювальні та інші, захищають поверхні будівель від пошкоджень, корозії та сприяють збереженню енергії.[128] Гідроізоляційні рішення використовують наночастинки в порах будівельних матеріалів, таких як бетон та покриття, утворюючи захисний бар’єр, який запобігає проникненню води.[129][130] Наноізоляційні матеріали (NIM), такі як аерогелі, піни і вакуумні ізоляційні панелі[en], показують високу ефективність у термоізоляції[131]; тоді як аерогелі та піни на основі наноцелюлози[en], що виробляється в циркулярній біоекономіці, мають значно кращі властивості, ніж пінополістирол, поліуретанові піни та скловата.[132]

Будівельні методи та технології

Будівельні методи та технології, які підвищують структурну цілісність і довговічність, включають, наприклад, глибокий фундамент[en][133][134], попередньо напружений залізобетон[135][136], конструкції з композитної деревини, що проявляє високу міцність[137][138], вогнетриви та технології покращення вогнетривкості, та інші[139].

Рекорди

Зелені стіни Caixa Forum, Мадрид, Іспанія
One Central Park, Сідней
Зелені дахи Chicago City Hall, США
  • Найбільша зелена стіна: Caixa Forum (Мадрид, Іспанія). Розроблена французьким ботаніком Патріком Бланом, охоплює приголомшливу площу 460 квадратних метрів і містить понад 15 000 рослин 250 різних видів.[140]
  • Найвища зелена стіна: One Central Park[en] (Сідней, Австралія). Цей вертикальний сад висотою 33 поверхи охоплює всю висоту житлової вежі, займаючи площу 1120 квадратних метрів.
  • Найбільший сад на даху: мерія Чикаго (США), 3530 квадратних метрів, забезпечуючи середовище існування для місцевої дикої природи та допомагаючи зменшити ефект міського теплового острова. Сад містить 20 000 рослин, включаючи кущі, дерева та трави, і важливе середовище існування для комах, зменшує стік дощової води, покращує якість повітря, зберігає енергію та зменшує ефект міського теплового острова.[141]
  • The Edge (Амстердам, Нідерланди) часто вважають найекологічнішою офісною будівлею у світі, бо вона досягла найвищого рейтингу за BREEAM (Метод оцінки навколишнього середовища будівельних дослідницьких закладів), коли-небудь зафіксованих, набравши 98,4%. Будівля використовує низку екологічних функцій, включаючи збір дощової води, розумне світлодіодне освітлення та пасивну систему клімат-контролю.[142]

Див. також

Примітки

  1. ↑ а б в Ragheb, Amany; El-Shimy, Hisham; Ragheb, Ghada (2016-01). Green Architecture: A Concept of Sustainability. Procedia - Social and Behavioral Sciences (англ.). Т. 216. с. 778—787. doi:10.1016/j.sbspro.2015.12.075.
  2. ↑ «Sustainable Architecture and Simulation Modelling», Dublin Institute of Technology, [1][Архівовано 6 травня 2013 у Wayback Machine.]
  3. ↑ Doerr Architecture, Definition of Sustainability and the Impacts of Buildings [2]
  4. ↑ а б Le, Dinh Linh; Salomone, Roberta; Nguyen, Quan T. (1 жовтня 2023). Circular bio-based building materials: A literature review of case studies and sustainability assessment methods. Building and Environment. doi:10.1016/j.buildenv.2023.110774.
  5. ↑ Figueiredo, Karoline; Pierott, Rodrigo; Hammad, Ahmed W. A.; Haddad, Assed (1 червня 2021). Sustainable material choice for construction projects: A Life Cycle Sustainability Assessment framework based on BIM and Fuzzy-AHP. Building and Environment. doi:10.1016/j.buildenv.2021.107805.
  6. ↑ а б Joseph, Herbert Sinduja; Pachiappan, Thamilselvi; Avudaiappan, Siva; Maureira-Carsalade, Nelson; Roco-Videla, Angel; Guindos, Pablo; Parra, Pablo F. (2023-01). A Comprehensive Review on Recycling of Construction Demolition Waste in Concrete. Sustainability (англ.). doi:10.3390/su15064932.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  7. ↑ З чистого аркуша: як працює і чим вигідна циркулярна економіка. Економічна правда (укр.). 2 вересня 2020.
  8. ↑ Liew, K.M.; Akbar, Arslan (2020-01). The recent progress of recycled steel fiber reinforced concrete. Construction and Building Materials. doi:10.1016/j.conbuildmat.2019.117232.
  9. ↑ а б Горковлюк І. І., Ковальський В. П. (2023). Будинки з екологічних будівельних матеріалів (вид. Збірник тез доповідей Міжнародної науково-практичної конференції «Сучасні світові тенденції розвитку науки, освіти, технологій та суспільства»). Кропивницький: ЦФЕНД. с. 64. {{cite book}}: Вказано більш, ніж один |pages= та |page= (довідка)
  10. ↑ Ahmad, Muhammad Riaz; Pan, Yongjian; Chen, Bing (14 червня 2021). Physical and mechanical properties of sustainable vegetal concrete exposed to extreme weather conditions. Construction and Building Materials. doi:10.1016/j.conbuildmat.2021.123024.
  11. ↑ Barbhuiya, Salim; Bhusan Das, Bibhuti (25 липня 2022). A comprehensive review on the use of hemp in concrete. Construction and Building Materials. Т. 341. doi:10.1016/j.conbuildmat.2022.127857.
  12. ↑ Lupu, M L; Isopescu, D N; Baciu, I-R; Maxineasa, S G; Pruna, L; Gheorghiu, R (1 квітня 2022). Hempcrete - modern solutions for green buildings. IOP Conference Series: Materials Science and Engineering. doi:10.1088/1757-899X/1242/1/012021.
  13. ↑ Jones, Mitchell; Mautner, Andreas; Luenco, Stefano; Bismarck, Alexander; John, Sabu (1 лютого 2020). Engineered mycelium composite construction materials from fungal biorefineries: A critical review. Materials & Design. Т. 187. doi:10.1016/j.matdes.2019.108397.
  14. ↑ Li, Ke; Jia, Jianyao; Wu, Na; Xu, Qing (2022). Recent advances in the construction of biocomposites based on fungal mycelia. Frontiers in Bioengineering and Biotechnology. Т. 10. doi:10.3389/fbioe.2022.1067869.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  15. ↑ Liuzzi, Stefania; Rubino, Chiara; Stefanizzi, Pietro; Martellotta, Francesco (2022-01). The Agro-Waste Production in Selected EUSAIR Regions and Its Potential Use for Building Applications: A Review. Sustainability (англ.). Т. 14, № 2. doi:10.3390/su14020670.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  16. ↑ Mokhtari, Chakib; Malek, Fouad; Halila, Sami; Naceur Belgacem, Mohamed; Khiari, Ramzi (2021). New Biobased Polyurethane Materials from Modified Vegetable Oil. Journal of Renewable Materials (англ.). Т. 9, № 7. с. 1213—1223. doi:10.32604/jrm.2021.015475.
  17. ↑ de Haro, Juan Carlos; Allegretti, Chiara; Smit, Arjan T.; Turri, Stefano; D’Arrigo, Paola; Griffini, Gianmarco (1 липня 2019). Biobased Polyurethane Coatings with High Biomass Content: Tailored Properties by Lignin Selection. ACS Sustainable Chemistry & Engineering (англ.). Т. 7, № 13. с. 11700—11711. doi:10.1021/acssuschemeng.9b01873.
  18. ↑ Samyn, Pieter; Bosmans, Joey; Cosemans, Patrick (2022). Weatherability of Bio-Based versus Fossil-Based Polyurethane Coatings. Engineering Proceedings (англ.). Т. 31, № 1. с. 36. doi:10.3390/ASEC2022-13797.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  19. ↑ Yeom, Seungkeun; Kim, Hakpyeong; Hong, Taehoon (15 жовтня 2021). Psychological and physiological effects of a green wall on occupants: A cross-over study in virtual reality. Building and Environment. Т. 204. doi:10.1016/j.buildenv.2021.108134.
  20. ↑ Cardinali, Marcel; Balderrama, Alvaro; Arztmann, Daniel; Pottgiesser, Uta (1 грудня 2023). Green walls and health: An umbrella review. Nature-Based Solutions. doi:10.1016/j.nbsj.2023.100070.
  21. ↑ Technische Universitat Berlin, Karin A.; Technische Universitat Berlin, Sebastian; Hoffmann, Karin A.; Schroder, Sebastian; Nehls, Thomas; Pitha, Ulrike; Pucher, Bernhard; Zluwa, Irene; Gantar, Damjana (2023). Vertical Green 2.0 – The Good, the Bad and the Science (PDF) (англ.). Universitatsverlag der TU Berlin. doi:10.14279/depositonce-16619.
  22. ↑ Eigenbrod, Christine; Gruda, Nazim (2015-04). Urban vegetable for food security in cities. A review. Agronomy for Sustainable Development (англ.). Т. 35, № 2. с. 483—498. doi:10.1007/s13593-014-0273-y.
  23. ↑ Romeo, Daina; Vea, Eldbjorg Blikra; Thomsen, Marianne (1 січня 2018). Environmental Impacts of Urban Hydroponics in Europe: A Case Study in Lyon. Procedia CIRP (англ.). Т. 69. с. 540—545. doi:10.1016/j.procir.2017.11.048.
  24. ↑ Gumisiriza, Margaret S.; Ndakidemi, Patrick; Nalunga, Asha; Mbega, Ernest R. (1 серпня 2022). Building sustainable societies through vertical soilless farming: A cost-effectiveness analysis on a small-scale non-greenhouse hydroponic system. Sustainable Cities and Society (англ.). Т. 83. с. 103923. doi:10.1016/j.scs.2022.103923.
  25. ↑ Wimmerova, Lenka; Keken, Zdenek; Solcova, Olga; Bartos, Lubomir; Spacilova, Marketa (2022-01). A Comparative LCA of Aeroponic, Hydroponic, and Soil Cultivations of Bioactive Substance Producing Plants. Sustainability (англ.). Т. 14, № 4. с. 2421. doi:10.3390/su14042421.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  26. ↑ Oh, Soojin; Lu, Chungui (4 березня 2023). Vertical farming - smart urban agriculture for enhancing resilience and sustainability in food security. The Journal of Horticultural Science and Biotechnology (англ.). Т. 98, № 2. с. 133—140. doi:10.1080/14620316.2022.2141666.
  27. ↑ Metwally, Walaa Mohamed; Ibrahim, Vitta Abdel Rehim (2024-10). The Integration of Bio-Active Elements into Building Façades as a Sustainable Concept. Buildings (англ.). Т. 14, № 10. с. 3086. doi:10.3390/buildings14103086. ISSN 2075-5309.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  28. ↑ а б Nature, Research Communities by Springer (5 січня 2024). Bio-Concrete Achieves Unprecedented Strength. Research Communities by Springer Nature (англ.).
  29. ↑ Althoey, Fadi; Ansari, Wajahat Sammer; Sufian, Muhammad; Deifalla, Ahmed Farouk (1 грудня 2023). Advancements in low-carbon concrete as a construction material for the sustainable built environment. Developments in the Built Environment. doi:10.1016/j.dibe.2023.100284.
  30. ↑ Bampanis, Ioannis; Vasilatos, Charalampos (2023). Recycling Concrete to Aggregates. Implications on CO2 Footprint. Materials Proceedings (англ.). Т. 15, № 1. с. 28. doi:10.3390/materproc2023015028.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  31. ↑ Md Khairi, Nor Hazlina; Akimoto, Yutaro; Okajima, Keiichi (1 жовтня 2022). Suitability of rooftop solar photovoltaic at educational building towards energy sustainability in Malaysia. Sustainable Horizons. Т. 4. с. 100032. doi:10.1016/j.horiz.2022.100032. ISSN 2772-7378.
  32. ↑ Kumar, Nitin; Prakash, Om (2023-02). Analysis of wind energy resources from high rise building for micro wind turbine: A review. Wind Engineering (англ.). doi:10.1177/0309524X221118684.
  33. ↑ Kwok, K.C.S.; Hu, Gang (2023-03). Wind energy system for buildings in an urban environment. Journal of Wind Engineering and Industrial Aerodynamics. doi:10.1016/j.jweia.2023.105349.
  34. ↑ More Than Green LIAM F1 | Small wind turbine for urban environments -. More Than Green (англ.).
  35. ↑ Du, Jiyun; Yang, Hongxing; Shen, Zhicheng; Chen, Jian (2017-10). Micro hydro power generation from water supply system in high rise buildings using pump as turbines. Energy. Т. 137. с. 431—440. doi:10.1016/j.energy.2017.03.023.
  36. ↑ Boroomandnia, Arezoo; Rismanchi, Behzad; Wu, Wenyan (2022-11). A review of micro hydro systems in urban areas: Opportunities and challenges. Renewable and Sustainable Energy Reviews. doi:10.1016/j.rser.2022.112866.
  37. ↑ Ващишак, Ірина (30 листопада 2023). Використання турбін Тесла в системах освітлення багатоповерхових житлових будинків. SWorldJournal. № 22-01. с. 26—32. doi:10.30888/2663-5712.2023-22-01-036.
  38. ↑ Thyer, Sascha; White, Tony (2023-06). Energy recovery in a commercial building using pico-hydropower turbines: An Australian case study. Heliyon. doi:10.1016/j.heliyon.2023.e16709.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  39. ↑ Senova, Andrea; Skvarekova, Erika; Wittenberger, Gabriel; Rybarova, Jana (2022-02). The Use of Geothermal Energy for Heating Buildings as an Option for Sustainable Urban Development in Slovakia. Processes (англ.). doi:10.3390/pr10020289.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  40. ↑ Huang, Sihao; Zhao, Xiaoshuang; Wang, Lingbao; Bu, Xianbiao; Li, Huashan (1 липня 2023). Low-cost optimization of geothermal heating system with thermal energy storage for an office building. Thermal Science and Engineering Progress. doi:10.1016/j.tsep.2023.101918.
  41. ↑ Monforti-Ferrario, F.; Belis, C. (2018). Sustainable use of biomass in the residential sector (PDF) (англ.). Luxembourg: Publications Office of the European Union. ISBN 978-92-79-98348-1.
  42. ↑ Di Fraia, Simona; Shah, Musannif; Vanoli, Laura (2024-01). Biomass Polygeneration Systems Integrated with Buildings: A Review. Sustainability (англ.). doi:10.3390/su16041654.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  43. ↑ Palomba, Valeria; Borri, Emiliano; Charalampidis, Antonios; Frazzica, Andrea; Karellas, Sotirios; Cabeza, Luisa F. (2021-01). An Innovative Solar-Biomass Energy System to Increase the Share of Renewables in Office Buildings. Energies (англ.). doi:10.3390/en14040914.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  44. ↑ Tawfik, Magdy; Shehata, Ahmed S.; Hassan, Amr Ali; Kotb, Mohamed A. (6 лютого 2023). Renewable solar and wind energies on buildings for green ports in Egypt. Environmental Science and Pollution Research (англ.). doi:10.1007/s11356-023-25403-z.
  45. ↑ Leon Gomez, Juan Carlos; De Leon Aldaco, Susana Estefany; Aguayo Alquicira, Jesus (2023-06). A Review of Hybrid Renewable Energy Systems: Architectures, Battery Systems, and Optimization Techniques. Eng (англ.). Т. 4, № 2. с. 1446—1467. doi:10.3390/eng4020084.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  46. ↑ Chen, Lin; Hu, Ying; Wang, Ruiyi; Li, Xiang; Chen, Zhonghao; Hua, Jianmin; Osman, Ahmed I.; Farghali, Mohamed; Huang, Lepeng (1 квітня 2024). Green building practices to integrate renewable energy in the construction sector: a review. Environmental Chemistry Letters (англ.). Т. 22, № 2. с. 751—784. doi:10.1007/s10311-023-01675-2. ISSN 1610-3661.
  47. ↑ van der Roest, Els; Voeten, Joris G. W. F.; Cirkel, Dirk Gijsbert (1 жовтня 2023). Increasing solar panel output with blue-green roofs in water-circular and nature inclusive urban development. Building and Environment. Т. 244. с. 110704. doi:10.1016/j.buildenv.2023.110704. ISSN 0360-1323.
  48. ↑ Wang, WanTing; Yang, Hongxing; Xiang, ChangYing (1 грудня 2023). Green roofs and facades with integrated photovoltaic system for zero energy eco-friendly building – A review. Sustainable Energy Technologies and Assessments. Т. 60. с. 103426. doi:10.1016/j.seta.2023.103426. ISSN 2213-1388.
  49. ↑ Chen, Taoyu; Zhang, Ni; Ye, Zubin; Jiang, Kunneng; Lin, Zhiqian; Zhang, Huimin; Xu, Yanhui; Liu, Qunyue; Huang, He (1 листопада 2024). Carbon reduction benefits of photovoltaic-green roofs and their climate change mitigation potential: A case study of Xiamen city. Sustainable Cities and Society. Т. 114. с. 105760. doi:10.1016/j.scs.2024.105760. ISSN 2210-6707.
  50. ↑ Alonso-Marroquin, Fernando; Qadir, Ghulam (2023-01). Synergy between Photovoltaic Panels and Green Roofs. Energies (англ.). Т. 16, № 13. с. 5184. doi:10.3390/en16135184. ISSN 1996-1073.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  51. ↑ Yang, Rui; Xu, Chao; Zhang, Haoran; Wang, Zhen; Pradhan, Prajal; Lian, Xihong; Jiao, Limin; Bai, Xuemei; Cui, Shenghui (2024-11). Urban rooftops for food and energy in China. Nature Cities (англ.). Т. 1, № 11. с. 741—750. doi:10.1038/s44284-024-00127-4. ISSN 2731-9997.
  52. ↑ Chen, Lin; Hu, Ying; Wang, Ruiyi; Li, Xiang; Chen, Zhonghao; Hua, Jianmin; Osman, Ahmed I.; Farghali, Mohamed; Huang, Lepeng (15 грудня 2023). Green building practices to integrate renewable energy in the construction sector: a review. Environmental Chemistry Letters (англ.). doi:10.1007/s10311-023-01675-2.
  53. ↑ а б Christopher, S.; Vikram, M.P.; Bakli, Chirodeep; Thakur, Amrit Kumar; Ma, Y.; Ma, Zhenjun; Xu, Huijin; Cuce, Pinar Mert; Cuce, Erdem (2023-06). Renewable energy potential towards attainment of net-zero energy buildings status – A critical review. Journal of Cleaner Production. doi:10.1016/j.jclepro.2023.136942.
  54. ↑ а б Dadzie, John; Pratt, Isaac; Frimpong-Asante, James (1 листопада 2022). A review of sustainable technologies for energy efficient upgrade of existing buildings and systems. IOP Conference Series: Earth and Environmental Science. doi:10.1088/1755-1315/1101/2/022028.
  55. ↑ Asim, Nilofar; Badiei, Marzieh; Mohammad, Masita; Razali, Halim; Rajabi, Armin; Chin Haw, Lim; Jameelah Ghazali, Mariyam (2022-01). Sustainability of Heating, Ventilation and Air-Conditioning (HVAC) Systems in Buildings—An Overview. International Journal of Environmental Research and Public Health (англ.). doi:10.3390/ijerph19021016.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  56. ↑ Myat, Aung (6 вересня 2023). Martin-Gomez, Cesar (ред.). Application of Artificial Intelligence in Air Conditioning Systems. Recent Updates in HVAC Systems (англ.). IntechOpen. doi:10.5772/intechopen.107379. ISBN 978-1-83768-173-0.
  57. ↑ Zhou, S.L.; Shah, A.A.; Leung, P.K.; Zhu, X.; Liao, Q. (2023-09). A comprehensive review of the applications of machine learning for HVAC. DeCarbon. doi:10.1016/j.decarb.2023.100023.
  58. ↑ Lee, Dasheng; Lee, Shang-Tse (2023-11). Artificial intelligence enabled energy-efficient heating, ventilation and air conditioning system: Design, analysis and necessary hardware upgrades. Applied Thermal Engineering. doi:10.1016/j.applthermaleng.2023.121253.
  59. ↑ Odiyur Vathanam, Gnana Swathika; Kalyanasundaram, Karthikeyan; Elavarasan, Rajvikram Madurai; Hussain Khahro, Shabir; Subramaniam, Umashankar (2021-01). A Review on Effective Use of Daylight Harvesting Using Intelligent Lighting Control Systems for Sustainable Office Buildings in India. Sustainability (англ.). doi:10.3390/su13094973.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  60. ↑ Ratajczak, Julia; Siegele, Dietmar; Niederwieser, Elias (2023-07). Maximizing Energy Efficiency and Daylight Performance in Office Buildings in BIM through RBFOpt Model-Based Optimization: The GENIUS Project. Buildings (англ.). doi:10.3390/buildings13071790.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  61. ↑ Mehmood, Asif; Lee, Kyu-Tae; Kim, Do-Hyeun (2023-01). Energy Prediction and Optimization for Smart Homes with Weather Metric-Weight Coefficients. Sensors (англ.). doi:10.3390/s23073640.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  62. ↑ Youssef, Heba; Kamel, Salah; Hassan, Mohamed H.; Nasrat, Loai (2023-09). Optimizing energy consumption patterns of smart home using a developed elite evolutionary strategy artificial ecosystem optimization algorithm. Energy. doi:10.1016/j.energy.2023.127793.
  63. ↑ Liu, Xiaoli; Qu, Ming; Nguyen, Alan Phong Tran; Dilley, Neil R.; Yazawa, Kazuaki (18 жовтня 2021). Characteristics of new cement-based thermoelectric composites for low-temperature applications. Construction and Building Materials. doi:10.1016/j.conbuildmat.2021.124635.
  64. ↑ Sikandar, Muhammad Ali; Mubeen, Ghulam; Baloch, Zafar; El-barbary, A. A.; Hamad, M. (1 липня 2023). Comparative study on the performance of photochromic cement, epoxy, and polyester mortars. Journal of Building Engineering. doi:10.1016/j.jobe.2023.106394.
  65. ↑ Akinade, Olugbenga O.; Oyedele, Lukumon O. (20 серпня 2019). Integrating construction supply chains within a circular economy: An ANFIS-based waste analytics system (A-WAS). Journal of Cleaner Production. Т. 229. doi:10.1016/j.jclepro.2019.04.232.
  66. ↑ Charef, Rabia (1 квітня 2022). The use of Building Information Modelling in the circular economy context: Several models and a new dimension of BIM (8D). Cleaner Engineering and Technology. doi:10.1016/j.clet.2022.100414.
  67. ↑ Requiring Circularity Data in BIM With Information Delivery Specification. Journal of Circular Economy (англ.). doi:10.55845/rejy5239.
  68. ↑ а б в Banihashemi, Saeed; Meskin, Senada; Sheikhkhoshkar, Moslem; Mohandes, Saeed Reza; Hajirasouli, Aso; LeNguyen, Khuong (1 лютого 2024). Circular economy in construction: The digital transformation perspective. Cleaner Engineering and Technology. doi:10.1016/j.clet.2023.100715.
  69. ↑ Cetin, Sultan; Raghu, Deepika; Honic, Meliha; Straub, Ad; Gruis, Vincent (1 вересня 2023). Data requirements and availabilities for material passports: A digitally enabled framework for improving the circularity of existing buildings. Sustainable Production and Consumption. Т. 40. с. 422—437. doi:10.1016/j.spc.2023.07.011.
  70. ↑ Honic, Meliha; Magalhaes, Pedro Meda; Van den Bosch, Pablo (2024). De Wolf, Catherine; Cetin, Sultan; Bocken, Nancy M. P. (ред.). From Data Templates to Material Passports and Digital Product Passports. A Circular Built Environment in the Digital Age (англ.). Cham: Springer International Publishing. с. 79—94. doi:10.1007/978-3-031-39675-5_5. ISBN 978-3-031-39674-8.
  71. ↑ Buchholz, Matthias; Lutzkendorf, Thomas (30 жовтня 2023). European building passports: developments, challenges and future roles (амер.). Т. 4, № 1. с. 902—919. doi:10.5334/bc.355.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  72. ↑ Akanbi, Lukman A.; Oyedele, Lukumon O.; Omoteso, Kamil; Bilal, Muhammad; Akinade, Olugbenga O.; Ajayi, Anuoluwapo O.; Davila Delgado, Juan Manuel; Owolabi, Hakeem A. (20 червня 2019). Disassembly and deconstruction analytics system (D-DAS) for construction in a circular economy. Journal of Cleaner Production. Т. 223. с. 386—396. doi:10.1016/j.jclepro.2019.03.172. ISSN 0959-6526.
  73. ↑ Ziynet Boz, Ana Martin-Ryals (2023). The Role of Digitalization in Facilitating Circular Economy (англ.). Journal of the ASABE. doi:10.13031/ja.14924. Процитовано 5 березня 2024.
  74. ↑ Honic, Meliha; Kovacic, Iva; Aschenbrenner, Philipp; Ragossnig, Arne (15 жовтня 2021). Material Passports for the end-of-life stage of buildings: Challenges and potentials. Journal of Cleaner Production. doi:10.1016/j.jclepro.2021.128702.
  75. ↑ Dervishaj, Arlind; Gudmundsson, Kjartan (1 січня 2024). From LCA to circular design: A comparative study of digital tools for the built environment. Resources, Conservation and Recycling. doi:10.1016/j.resconrec.2023.107291.
  76. ↑ Copeland, Samuel; Bilec, Melissa (1 січня 2020). Buildings as material banks using RFID and building information modeling in a circular economy. Procedia CIRP. Т. 90. с. 143—147. doi:10.1016/j.procir.2020.02.122.
  77. ↑ Ghaffar, Seyed Hamidreza; Burman, Matthew; Braimah, Nuhu (20 січня 2020). Pathways to circular construction: An integrated management of construction and demolition waste for resource recovery. Journal of Cleaner Production. doi:10.1016/j.jclepro.2019.118710.
  78. ↑ Piccardo, Chiara; Hughes, Mark (25 вересня 2022). Design strategies to increase the reuse of wood materials in buildings: Lessons from architectural practice. Journal of Cleaner Production. Т. 368. doi:10.1016/j.jclepro.2022.133083.
  79. ↑ Yu, Boyuan; Luo, Jianing; Shi, Yi; Zhao, Mingming; Fingrut, Adam; Zhang, Lei (12 жовтня 2023). Framework for sustainable building design and construction using off-cut wood. npj Materials Sustainability (англ.). Т. 1, № 1. с. 1—11. doi:10.1038/s44296-023-00002-8.
  80. ↑ Kitek Kuzman, Manja; Zbasnik-Senegacnik, Martina; Kosanovic, Saja; Miloshevska Janakieska, Marija; Novakovic, Nevena (2024-03). Architectural Perspectives on Wood Reuse within Circular Construction: A South–Central European Study. Buildings (англ.). doi:10.3390/buildings14030560.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  81. ↑ Kanyilmaz, Alper; Birhane, Mussie; Fishwick, Roy; del Castillo, Carlos (2023-10). Reuse of Steel in the Construction Industry: Challenges and Opportunities. International Journal of Steel Structures (англ.). Т. 23, № 5. с. 1399—1416. doi:10.1007/s13296-023-00778-4.
  82. ↑ Adil Atiq (2023). Utilization of reclaimed bricks to facilitate circular economy (CE) in the construction industry – “A study of Pakistan’s construction industry”. Стокгольм: Sodertorn University.
  83. ↑ Gethsemane Akhimien, Noah; Abdullah Al Tawheed, Ahmed; Latif, Eshrar; Shan Hou, Shan (16 листопада 2022). Zhang, Tao (ред.). Circular Economy in Buildings. The Circular Economy - Recent Advances in Sustainable Waste Management (англ.). IntechOpen. doi:10.5772/intechopen.107098. ISBN 978-1-80355-912-4.
  84. ↑ Purchase, Callun Keith; Al Zulayq, Dhafer Manna; O’Brien, Bio Talakatoa; Kowalewski, Matthew Joseph; Berenjian, Aydin; Tarighaleslami, Amir Hossein; Seifan, Mostafa (2022-01). Circular Economy of Construction and Demolition Waste: A Literature Review on Lessons, Challenges, and Benefits. Materials (англ.). Т. 15, № 1. с. 76. doi:10.3390/ma15010076.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  85. ↑ Hamida, Mohammad B.; Remoy, Hilde; Gruis, Vincent; Jylha, Tuuli (1 січня 2023). Circular building adaptability in adaptive reuse: multiple case studies in the Netherlands. doi:10.1108/JEDT-08-2022-0428.
  86. ↑ Fernandes, Joana; Ferrao, Paulo (2023-03). A New Framework for Circular Refurbishment of Buildings to Operationalize Circular Economy Policies. Environments (англ.). doi:10.3390/environments10030051.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  87. ↑ Aigwi, Itohan Esther; Duberia, Ahmed; Nwadike, Amarachukwu Nnadozie (1 березня 2023). Adaptive reuse of existing buildings as a sustainable tool for climate change mitigation within the built environment. Sustainable Energy Technologies and Assessments. doi:10.1016/j.seta.2022.102945.
  88. ↑ Guidetti, Elena; Ferrara, Maria (1 січня 2023). Embodied energy in existing buildings as a tool for sustainable intervention on urban heritage. Sustainable Cities and Society. doi:10.1016/j.scs.2022.104284.
  89. ↑ Foster, Gillian (1 січня 2020). Circular economy strategies for adaptive reuse of cultural heritage buildings to reduce environmental impacts. Resources, Conservation and Recycling. doi:10.1016/j.resconrec.2019.104507.
  90. ↑ Kyro, R; Lundgren, R (1 листопада 2022). Your vibe attracts your tribe – the adaptive reuse of buildings delivering aesthetic experience and social inclusion. IOP Conference Series: Earth and Environmental Science. doi:10.1088/1755-1315/1101/6/062014.
  91. ↑ а б Гнатюк Л.Р., Новік Л.Р., Мельник М. (28 червня 2022). Recycling and upcycling in constraction. Theory and practice of design (англ.). № 25. с. 130—139. doi:10.18372/2415-8151.25.16789. ISSN 2415-8151.
  92. ↑ Galvez-Martos, Jose-Luis; Styles, David; Schoenberger, Harald; Zeschmar-Lahl, Barbara (1 вересня 2018). Construction and demolition waste best management practice in Europe. Resources, Conservation and Recycling. Т. 136. с. 166—178. doi:10.1016/j.resconrec.2018.04.016.
  93. ↑ Kim, Jeonghyun (1 жовтня 2021). Construction and demolition waste management in Korea: recycled aggregate and its application. Clean Technologies and Environmental Policy (англ.). Т. 23, № 8. с. 2223—2234. doi:10.1007/s10098-021-02177-x.
  94. ↑ Joseph, Herbert Sinduja; Pachiappan, Thamilselvi; Avudaiappan, Siva; Maureira-Carsalade, Nelson; Roco-Videla, Angel; Guindos, Pablo; Parra, Pablo F. (2023-01). A Comprehensive Review on Recycling of Construction Demolition Waste in Concrete. Sustainability (англ.). doi:10.3390/su15064932.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  95. ↑ Pallewatta, Shiran; Weerasooriyagedara, Madara; Bordoloi, Sanandam; Sarmah, Ajit K.; Vithanage, Meththika (15 липня 2023). Reprocessed construction and demolition waste as an adsorbent: An appraisal. Science of The Total Environment. doi:10.1016/j.scitotenv.2023.163340.
  96. ↑ Ranaweera, K. H.; Grainger, M. N. C.; French, A. D.; Mucalo, M. R. (2023-08). Construction and demolition waste repurposed for heavy metal ion removal from wastewater: a review of current approaches. International Journal of Environmental Science and Technology (англ.). № 8. doi:10.1007/s13762-023-05029-x.
  97. ↑ Khodaei, H.; Olson, C.; Patino, D.; Rico, J.; Jin, Q.; Boateng, A. (15 липня 2022). Multi-objective utilization of wood waste recycled from construction and demolition (C&D): Products and characterization. Waste Management. Т. 149. с. 228—238. doi:10.1016/j.wasman.2022.06.021.
  98. ↑ Cook, Ed; Velis, Costas A.; Black, Leon (2022). Construction and Demolition Waste Management: A Systematic Scoping Review of Risks to Occupational and Public Health. Frontiers in Sustainability. doi:10.3389/frsus.2022.924926.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  99. ↑ Purchase, Callun Keith; Al Zulayq, Dhafer Manna; O’Brien, Bio Talakatoa; Kowalewski, Matthew Joseph; Berenjian, Aydin; Tarighaleslami, Amir Hossein; Seifan, Mostafa (2022-01). Circular Economy of Construction and Demolition Waste: A Literature Review on Lessons, Challenges, and Benefits. Materials (англ.). doi:10.3390/ma15010076.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  100. ↑ Andabaka, Ana (2024). Braganca, Luis; Cvetkovska, Meri; Askar, Rand; Ungureanu, Viorel (ред.). Circular Construction Principles: From Theoretical Perspective to Practical Application in Public Procurement. Creating a Roadmap Towards Circularity in the Built Environment (англ.). Springer Nature Switzerland. с. 3—13. doi:10.1007/978-3-031-45980-1_1. ISBN 978-3-031-45979-5.
  101. ↑ Zhao, Chenggong; Wang, Zhiyuan; Zhu, Zhenyu; Guo, Qiuyu; Wu, Xinrui; Zhao, Renda (15 лютого 2023). Research on different types of fiber reinforced concrete in recent years: An overview. Construction and Building Materials. Т. 365. doi:10.1016/j.conbuildmat.2022.130075.
  102. ↑ Lee, Haksung; Choi, Man Kwon; Kim, Byung-Joo (25 вересня 2023). Structural and functional properties of fiber reinforced concrete composites for construction applications. Journal of Industrial and Engineering Chemistry. Т. 125. с. 38—49. doi:10.1016/j.jiec.2023.05.019.
  103. ↑ Vijayan, Dhanasingh Sivalinga; Sivasuriyan, Arvindan; Devarajan, Parthiban; Stefanska, Anna; Wodzynski, Lukasz; Koda, Eugeniusz (2023-06). Carbon Fibre-Reinforced Polymer (CFRP) Composites in Civil Engineering Application—A Comprehensive Review. Buildings (англ.). Т. 13, № 6. doi:10.3390/buildings13061509.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  104. ↑ Haw Shin, Y; Yee Yoong, Y; Hejazi, F; Raizal Saifulnaz, M R (1 листопада 2019). Review on pultruded FRP structural design for building construction. IOP Conference Series: Earth and Environmental Science. Т. 357, № 1. doi:10.1088/1755-1315/357/1/012006.
  105. ↑ Qureshi, Jawed (2022-03). A Review of Fibre Reinforced Polymer Structures. Fibers (англ.). Т. 10, № 3. с. 27. doi:10.3390/fib10030027.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  106. ↑ De Belie, Nele; Gruyaert, Elke; Al-Tabbaa, Abir; Antonaci, Paola; Baera, Cornelia; Bajare, Diana; Darquennes, Aveline; Davies, Robert; Ferrara, Liberato (2018-09). A Review of Self-Healing Concrete for Damage Management of Structures. Advanced Materials Interfaces (англ.). Т. 5, № 17. doi:10.1002/admi.201800074.
  107. ↑ Amran, Mugahed; Onaizi, Ali M.; Fediuk, Roman; Vatin, Nikolai Ivanovicn; Muhammad Rashid, Raizal Saifulnaz; Abdelgader, Hakim; Ozbakkaloglu, Togay (2022-01). Self-Healing Concrete as a Prospective Construction Material: A Review. Materials (англ.). Т. 15, № 9. doi:10.3390/ma15093214.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  108. ↑ Cappellesso, Vanessa; di Summa, Davide; Pourhaji, Pardis; Prabhu Kannikachalam, Niranjan; Dabral, Kiran; Ferrara, Liberato; Cruz Alonso, Maria (4 липня 2023). A review of the efficiency of self-healing concrete technologies for durable and sustainable concrete under realistic conditions. International Materials Reviews (англ.). Т. 68, № 5. с. 556—603. doi:10.1080/09506608.2022.2145747.
  109. ↑ Kordas, George (2023-09). Self-Healing Cement: A Review. Nanomanufacturing (англ.). Т. 3, № 3. с. 326—346. doi:10.3390/nanomanufacturing3030021.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  110. ↑ Nguyen, Manh-Thuong; Fernandez, Carlos A.; Haider, Md Mostofa; Chu, Kung-Hui; Jian, Guoqing; Nassiri, Somayeh; Zhang, Difan (27 вересня 2023). Toward Self-Healing Concrete Infrastructure: Review of Experiments and Simulations across Scales. Chemical Reviews (англ.). Т. 123, № 18. doi:10.1021/acs.chemrev.2c00709.
  111. ↑ Jackson, Marie D.; Landis, Eric N.; Brune, Philip F.; Vitti, Massimo; Chen, Heng; Li, Qinfei; Kunz, Martin; Wenk, Hans-Rudolf; Monteiro, Paulo J. M. (30 грудня 2014). Mechanical resilience and cementitious processes in Imperial Roman architectural mortar. Proceedings of the National Academy of Sciences (англ.). Т. 111, № 52. doi:10.1073/pnas.1417456111.
  112. ↑ D'Alessandro, Antonella; Fabiani, Claudia; Pisello, Anna Laura; Ubertini, Filippo; Materazzi, A. Luigi; Cotana, Franco (14 жовтня 2016). Innovative concretes for low-carbon constructions: a review. International Journal of Low-Carbon Technologies. doi:10.1093/ijlct/ctw013.
  113. ↑ Shilar, Fatheali A.; Ganachari, Sharanabasava V.; Patil, Veerabhadragouda B.; Khan, T. M. Yunus; Almakayeel, Naif Mana; Alghamdi, Saleh (2022-01). Review on the Relationship between Nano Modifications of Geopolymer Concrete and Their Structural Characteristics. Polymers (англ.). Т. 14, № 7. doi:10.3390/polym14071421.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  114. ↑ Liang, Bo; Lan, Fang; Shi, Kai; Qian, Guoping; Liu, Zhengchun; Zheng, Jianlong (10 січня 2021). Review on the self-healing of asphalt materials: Mechanism, affecting factors, assessments and improvements. Construction and Building Materials. Т. 266. doi:10.1016/j.conbuildmat.2020.120453.
  115. ↑ Varma, Remya; Balieu, Romain; Kringos, Nicole (6 грудня 2021). A state-of-the-art review on self-healing in asphalt materials: Mechanical testing and analysis approaches. Construction and Building Materials. Т. 310. doi:10.1016/j.conbuildmat.2021.125197.
  116. ↑ Anupam, B. R.; Sahoo, Umesh Chandra; Chandrappa, Anush K (28 лютого 2022). A methodological review on self-healing asphalt pavements. Construction and Building Materials. Т. 321. doi:10.1016/j.conbuildmat.2022.126395.
  117. ↑ Zhang, Fan; Ju, Pengfei; Pan, Mengqiu; Zhang, Dawei; Huang, Yao; Li, Guoliang; Li, Xiaogang (1 листопада 2018). Self-healing mechanisms in smart protective coatings: A review. Corrosion Science. Т. 144. с. 74—88. doi:10.1016/j.corsci.2018.08.005.
  118. ↑ Kharaji, Shahin (26 липня 2023). Singh, Ambrish (ред.). Self-Healing Coatings. Introduction to Corrosion - Basics and Advances (англ.). IntechOpen. doi:10.5772/intechopen.109500. ISBN 978-1-83768-667-4.
  119. ↑ Yimyai, Tiwa; Crespy, Daniel; Rohwerder, Michael (2023-11). Corrosion-Responsive Self-Healing Coatings. Advanced Materials (англ.). Т. 35, № 47. doi:10.1002/adma.202300101.
  120. ↑ Ouarga, Ayoub; Lebaz, Noureddine; Tarhini, Mohamad; Noukrati, Hassan; Barroug, Allal; Elaissari, Abdelhamid (2022-05). Towards smart self-healing coatings: Advances in micro/nano-encapsulation processes as carriers for anti-corrosion coatings development. Journal of Molecular Liquids. doi:10.1016/j.molliq.2022.118862.
  121. ↑ Goyal, Megha; Agarwal, Satya Narayan; Bhatnagar, Nitu (5 жовтня 2022). A review on self-healing polymers for applications in spacecraft and construction of roads. Journal of Applied Polymer Science (англ.). Т. 139, № 37. doi:10.1002/app.52816.
  122. ↑ Choi, Kiwon; Noh, Ahyeon; Kim, Jinsil; Hong, Pyong Hwa; Ko, Min Jae; Hong, Sung Woo (2023-01). Properties and Applications of Self-Healing Polymeric Materials: A Review. Polymers (англ.). Т. 15, № 22. doi:10.3390/polym15224408.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  123. ↑ Islam, Shafiqul; Bhat, Gajanan (29 березня 2021). Progress and challenges in self-healing composite materials. Materials Advances (англ.). Т. 2, № 6. с. 1896—1926. doi:10.1039/D0MA00873G.
  124. ↑ Lin, Xuqun; Li, Wengui; Castel, Arnaud; Kim, Taehwan; Huang, Yuhan; Wang, Kejin (15 грудня 2023). A comprehensive review on self-healing cementitious composites with crystalline admixtures: Design, performance and application. Construction and Building Materials. doi:10.1016/j.conbuildmat.2023.134108.
  125. ↑ Shilar, Fatheali A.; Ganachari, Sharanabasava V.; Patil, Veerabhadragouda B. (12 грудня 2022). Advancement of nano-based construction materials-A review. Construction and Building Materials. Т. 359. doi:10.1016/j.conbuildmat.2022.129535.
  126. ↑ Mohajerani, Abbas; Burnett, Lucas; Smith, John V.; Kurmus, Halenur; Milas, John; Arulrajah, Arul; Horpibulsuk, Suksun; Abdul Kadir, Aeslina (2019-01). Nanoparticles in Construction Materials and Other Applications, and Implications of Nanoparticle Use. Materials (англ.). doi:10.3390/ma12193052.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  127. ↑ Ferreira, Maria Teresa; Soldado, Eliana; Borsoi, Giovanni; Mendes, Maria Paula; Flores-Colen, Ines (2023-01). Nanomaterials Applied in the Construction Sector: Environmental, Human Health, and Economic Indicators. Applied Sciences (англ.). doi:10.3390/app132312896.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  128. ↑ Boostani, Haleh; Modirrousta, Sama (1 січня 2016). Review of Nanocoatings for Building Application. Procedia Engineering. Т. 145. с. 1541—1548. doi:10.1016/j.proeng.2016.04.194.
  129. ↑ Zhao, Jihui; Gao, Xuan; Chen, Siying; Lin, Houquan; Li, Zhihao; Lin, Xiaojie (15 серпня 2022). Hydrophobic or superhydrophobic modification of cement-based materials: A systematic review. Composites Part B: Engineering. doi:10.1016/j.compositesb.2022.110104.
  130. ↑ Buczkowska, Katarzyna (30 жовтня 2023). Ou, Junfei (ред.). Hydrophobic Protection for Building Materials. Superhydrophobic Coating - Recent Advances in Theory and Applications (англ.). IntechOpen. doi:10.5772/intechopen.1003021. ISBN 978-0-85466-281-4.
  131. ↑ Elbony, Fatma; Sedhom, Sami (5 квітня 2022). Nano-Based Thermal Insulating Materials for Building Energy Efficiency Aerogel- Vacuum Insulation Panels (VIPs). International Design Journal. Т. 12, № 2. с. 163—171. ISSN 2090-9632.
  132. ↑ Apostolopoulou-Kalkavoura, Varvara; Munier, Pierre; Bergstrom, Lennart (2021-07). Thermally Insulating Nanocellulose-Based Materials. Advanced Materials (англ.). Т. 33, № 28. doi:10.1002/adma.202001839.
  133. ↑ О. М. Пшінько, А. В. Радкевич, М. І. Нетеса, А. М. Нетеса (2020). Технологія спеціальних робіт: навчальний посібник. Дніпро: Журфонд. с. 154. ISBN 978-966-934-259-1. {{cite book}}: Вказано більш, ніж один |pages= та |page= (довідка)
  134. ↑ DiMaggio, Jerry A., ред. (2004-07). Current Practices and Future Trends in Deep Foundations (англ.). American Society of Civil Engineers. ISBN 978-0-7844-0743-1.
  135. ↑ Wang, Jun; Kim, Yail J. (14 жовтня 2022). A state-of-the-art review of prestressed concrete tub girders for bridge structures. Journal of Infrastructure Preservation and Resilience (англ.). Т. 3, № 1. doi:10.1186/s43065-022-00058-1.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  136. ↑ Rafieizonooz, Mahdi; Kim, Jang-Ho Jay; Varaee, Hesam; Nam, Yeonwoo; Khankhaje, Elnaz (15 серпня 2023). Testing methods and design specifications for FRP-prestressed concrete members: A review of current practices and case studies. Journal of Building Engineering. doi:10.1016/j.jobe.2023.106723.
  137. ↑ Chen, Chaoji; Kuang, Yudi; Zhu, Shuze; Burgert, Ingo; Keplinger, Tobias; Gong, Amy; Li, Teng; Berglund, Lars; Eichhorn, Stephen J. (2020-09). Structure–property–function relationships of natural and engineered wood. Nature Reviews Materials (англ.). doi:10.1038/s41578-020-0195-z.
  138. ↑ Masuod Bayat (4 вересня 2023). Types of Engineered Wood and Their Uses (вид. Current Applications of Engineered Wood). doi:10.5772/intechopen.112545.
  139. ↑ Vagtholm, Rune; Matteo, Amy; Vand, Behrang; Tupenaite, Laura (2023-06). Evolution and Current State of Building Materials, Construction Methods, and Building Regulations in the U.K.: Implications for Sustainable Building Practices. Buildings (англ.). Т. 13, № 6. с. 1480. doi:10.3390/buildings13061480.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  140. ↑ Vertical Garden in Madrid – Change Started (амер.). 2023.
  141. ↑ Bio-based green roof on Chicago's municipal buildings | Knowledge Hub | Circle Economy Foundation. knowledge-hub.circle-lab.com (англ.).
  142. ↑ GR15: The edge of tomorrow | Deloitte | Global report. Deloitte Slovakia (англ.).