PROFILPELAJAR.COM

Стівен Тітус Беррі
Стівен Тітус Беррі
Народився	1959
Країна	США
Діяльність	економіст
Alma mater	Північно-Західний університет і Університет Вісконсину в Медісоні
Науковий ступінь	докторський ступінь
Науковий керівник	Арієль Пейкс
Знання мов	англійська
Заклад	Єльський університет
Членство	Американська академія мистецтв і наук і Економетричне товариство
Нагороди	медаль Фрішаd (1996) член Економетричного товариства[d] (1999) Член Американської академії мистецтв і наук
	; ; ;

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Беррі.

Стівен Тітус Беррі (англ. Steven Titus Berry; нар. 1959) — американський економіст, співавтор моделі Беррі-Левінсон-Пейкс.

Біографія

Здобув ступінь бакалавра економіки (B.A.) у Північно-Західному університеті в 1980 році, ступінь магістра наук (MS) з економіки у Вісконсинському університеті у Медісоні в 1985 році. 1989 року після успішного захисту докторської дисертації здобув докторського ступеня з економіки (Ph.D.) в університеті Вісконсина у Медисоні.^[4].

Свою викладацьку діяльність розпочав на посаді асистента з наукових досліджень, викладача в університеті Вісконсина у Медісоні в 1982—1988 роках. Потім працював на посаді асистента професора^[en] в 1988—1993 роках, асоційованого професора в 1993—1997 роках, професора з 1997 року, Джеймс Берроуз Моффатт професора економіки в 1999—2014 роках, завідувач кафедрою в 2004—2006 роках на економічному факультеті в Єльському університеті^[4].

На кінець 2010-х є Девід Свенсен професором економіки Єльського університету з 2014 року^[4].

Крім того, працював співробітником в 1989—1997 роках, науковим співробітником з 1997 року у Національному бюро економічних досліджень^[4].

Нагороди та визнання

1991—1992: стипендія Оліна від Національного бюро економічних досліджень;
1992—1994: грант від Національного наукового фонду (спільно з Джеймсом Левінсоном та Аріелем Пейксом) «для досліджень у галузі автомобільної промисловості»;
1992—1994: грант EPA (спільно з Аріелем Пейксом і Самуїлом Кортумовим) «для дослідження впливу екологічної політики на автомобільну промисловість»;
1993—1995: науковий співробітник Фонду Альфреда Слоуна;
1996: Медаль Фріша^[en] від Економетричного товариства (присуджують щодвароки економетричним товариством за кращу прикладну статтю, емпіричну чи теоретичну, яка опублікована в журналі Econometrica за останні п'ять років) за статтю «Оцінка моделі входу в авіаційній галузі»;^[5]
1997: премія «кращий радник» від Єльського економічного клубу випускників;
1997—2001: грант Національного наукового фонду на проєкт «Оцінка моделей з диференціацією продукту і ендогенними характеристиками продукту»;
1999: дійсний член Економетричного товариства;
2004: увійшов до списку Who's Who in Economics;
2006: член комітету з вручення медалі Фріша;
2014: дійсний член Американської академії мистецтв і наук;^[6]
2015: премія Лекс Гіксон'63 від Єльського коледжу «за чудове навчання у галузі соціальних наук»;
2017: почесний дійсний член Промислової організації суспільства;
2018: член-засновник Міжнародної асоціації прикладної економетрики;
2018: премія Мертона Дж. Пека «за видатні досягнення у викладанні бакалаврату на економічному факультеті»;
2020: голова комітету з вручення медалі Фріша;
2020: Clarivate Citation Laureates.