PROFILPELAJAR.COM

Стрілець
Стрілець
	Стрілець
Латинська назва	Sagittarius
Род. відмінок	Sagittarii
Скорочення	Sgr
Пряме піднесення	19год хв
межі	від 17год 36хв до 20год 20хв
Схилення	-25° '
межі	від 45° 30' до -12° 02'
Площа	867 кв.град.(15)
Зорі	7 яскравіших від 3m; 57 яскравіших від 5,5m
Найяскравіша зоря	Епсилон Стрільця 1,79m
Метеорні потоки	Саґіттаріди, Фі-Саґіттаріди
Суміжні сузір'я	Орел; Щит; Змієносець; Змія; Скорпіон; Південна Корона; Телескоп; Індіанець; Мікроскоп; Козоріг;
	Спостерігається в широтах між +45° i −90°; Увечері найкраще спостерігати протягом червня, липня
	Існує з античності. Запропоноване

Ця стаття про сузір'я в астрономії. Про знак зодіаку в астрології див. Стрілець (знак зодіаку). Про інші значення див. Стрілець (значення).

Стріле́ць (лат. Sagittarius) — зодіакальне сузір'я, що лежить між Козерогом і Скорпіоном. Сонце перебуває у сузір'ї Стрільця з 17 грудня до 21 січня. Найкращі умови для спостережень у червні-липні.

Сузір'я Стрільця, Південної Корони, Мікроскопа та Телескопа із «Дзеркала Уранії», набору карток сузір'їв виданого в Лондоні, бл.1825

Історія

Астеризм «Чайник» у сузір'ї Стрільця, а Чумацький Шлях є «Парою», що виходить з носика «Чайника».

Давнє сузір'я. Вважають, що назву запропоновано Клеостратом. Входить до каталогу зоряного неба Клавдія Птолемея «Альмагест».

Давнім грекам сузір'я уявлялося у вигляді кентавра — міксаморфної істоти з торсом людини на тілі коня. Так само сузір'я зображувалося й на всіх небесних атласах. Грецький міф пов'язує сузір'я Стрільця з кентавром Кротосом, про якого не існує розгорнутих міфів. Інший міф асоціює сузір'я з мудрим Хіроном. Існує компілятивний міф наступного змісту. Вважалося, що винахідником небесного глобуса був кентавр Хірон, що створив його спеціально для подорожі аргонавтів. На глобусі Хірон залишив місце для себе у вигляді зодіакального сузір'я. Але кентавр Кротос випередив Хірона, зайняв його небесне місце, і тому довелося задовольнитися менш почесним за розташуванням сузір'ям Центавра.

Зорі

Астеризм в сузір'ї Стрільця, контури якого збігаються з профілем чайника і чайної ложки

Найяскравіші зорі — Епсилон Стрільця 1,8 m і σ 2,0 m.

Зоря α Стрільця (Рукбат) має видиму зоряну величину лише 3,96.

Найближча до Сонця зоря у Стрільці — Росс 154, що перебуває на відстані 9,69 світлових років.

Значимі об'єкти

Наразі в Стрільці розташована точка зимового сонцестояння, а також центр Галактики, віддалений від нас приблизно на 30 000 світлових років і схований за хмарами міжзоряного пилу.

У Стрільці розташована найкрасивіша частина Чумацького Шляху, велика кількість кулястих скупчень, а також темних і світлих туманностей. Наприклад, Лагуна, Омега (інші назви — Лебідь, Підкова), Потрійна (інша назва — Трьохроздільна), розсіяні скупчення M18, M21, M23, M25 і NGC 6603, кулясті скупчення M22, M28, M54, M55, M69, M70 і M75. У радіодіапазоні в Стрільці помітно кілька яскравих джерел, одне з яких (Стрілець A*) вважають надмасивною чорною дірою у центрі Галактики.

У північно-східній частині сузір'я, неподалік від смуги Чумацького Шляху, на відстані 1,7 млн св. років лежить карликова неправильна галактика NGC 6822, відкрита Е. Барнардом 1884 року.

Див. також

Посилання

WIKISKY.ORG:Стрілець [Архівовано 6 січня 2012 у Wayback Machine.]

Література

Стрілець // Астрономічний енциклопедичний словник / за заг. ред. І. А. Климишина та А. О. Корсунь. — Львів : Голов. астроном. обсерваторія НАН України : Львів. нац. ун-т ім. Івана Франка, 2003. — С. 455. — ISBN 966-613-263-X.

Сузір'я Зодіаку