PROFILPELAJAR.COM

Щит
Щит
	Щит
Латинська назва	Scutum
Род. відмінок	Scuti
Скорочення	Sct
Пряме піднесення	18год 42хв
межі	від 18год 15хв до 18год 52хв
Схилення	-10° '
межі	від -16° ' до -4° '
Площа	109 кв.град.(84)
Зорі	0 яскравіших від 3m; 11 яскравіших від 5,5m
Найяскравіша зоря	Альфа Щита 3,85m
Метеорні потоки	немає
Суміжні сузір'я	Орел; Стрілець; Голова Змії;
	Спостерігається в широтах між +74° i −90°; Увечері найкраще спостерігати протягом липня
	Існує з 1684. Запропоноване Гевелієм

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Щит (значення).

Щит (лат. Scutum, Sct) — сузір'я південної півкулі неба. Займає на небі площу в 109,1 квадратного градуса, містить 28 зірок, видимих неозброєним оком.

У Щиті розташовується найяскравіша частина Чумацького Шляху. Найкращі умови для спостереження ввечері тривають протягом липня — серпня^[1].

Історія

Введено польським астрономом Яном Гевелієм 1684 року під назвою «Щит Собеського» (лат. Scutum Sobiescianum) на честь польського короля Яна Собеського, який роком раніше розбив османське військо, зупинивши турецьку експансію в Європі, а також підтримував Гевелія та його обсерваторію^[2]^[3].

Гевелій ввів сузір'я Щита в журналі Acta Eruditorum, у сумісній публікації^[4] з саксонським астрономом Готфрідом Кірхом, який так само запропонував на честь свого заступника й учасника згаданої битви сузір'я — Мечі Курфюрста Саксонського^[2]. Розташування цих сузір'їв на небі відображає розташування Польщі та Саксонії на Землі^[2]^[3]. Крім того, розташований поряд зі Щитом Орел міг асоціюватись із гербом Польщі^[3]. Назва «Щит» може бути пов'язана з формою Чумацького Шляху в місці розташування сузір'я^[2].

Сузір'я Щита отримало популярність після появи в небесному атласі «Уранографія»^{[прим. 1]}, виданому посмертно 1690 року^[2]. На відміну від усіх інших геральдичних сузір'їв, що масово вводилися у XVII—XVIII століттях, Щит зберігся на зоряних картах дотепер. Ймовірно, цьому посприяв високий науковий авторитет Гевелія^[3].

Міжнародний астрономічний союз 1922 року затвердив назву сузір'я в скороченому вигляді — «Щит» (Scutum)^[2]. Однак пам'ять про Собеського збереглася в назві найяскравішої зорі сузір'я: вона відома як Ioannina, що є варіантом назви герба короля «Янина»^[2].

Див. також

Список зір сузір'я Щита

Примітки

Коментарі

↑ Сузір'я Щита в «Уранографії» Гевелія. Дзеркально обернене зображення (захід ліворуч).

Джерела

↑ Щит // Астрономічний енциклопедичний словник / за заг. ред. І. А. Климишина та А. О. Корсунь. — Львів : Голов. астроном. обсерваторія НАН України : Львів. нац. ун-т ім. Івана Франка, 2003. — С. 538. — ISBN 966-613-263-X.
↑ ^а ^б ^в ^г ^д ^е ^ж Щит. Астромиф. Архів оригіналу за 11 листопада 2021.
↑ ^а ^б ^в ^г Пчелов Е. В. Геральдика на звёздном небе // Signum. — 2016. — Вип. 9. — С. 117—131.
↑ Hevelius I., Kirchius G. Scutum Sobiescianum, et Enses Electorales Saxonici, Novi in Coelo Asterismi // Acta Eruditorum : [лат.]. — Lipsia, 1684. — P. 395—396, 595.

Література

Щит // Астрономічний енциклопедичний словник / за заг. ред. І. А. Климишина та А. О. Корсунь. — Львів : Голов. астроном. обсерваторія НАН України : Львів. нац. ун-т ім. Івана Франка, 2003. — С. 538. — ISBN 966-613-263-X.