PROFILPELAJAR.COM

Стеценко Василь Кіндратович
Стеценко Василь Кіндратович
Народження	27 грудня 1901; Козацьке, Казачанська волость, Звенигородський повіт, Київська губернія, Російська імперія
Смерть	9 грудня 1971 (69 років)
	Київ, Українська РСР, СРСР
Країна	Російська імперія; УНР; СРСР
Навчання	Київський художній інститут
Діяльність	графік
Вчитель	Усачов Олексій Іванович, Касіян Василь Ілліч, Плещинський Іларіон Миколайович, Черкаський Абрам Маркович і Налепинська-Бойчук Софія Олександрівна
Член	Національна спілка художників України

У Вікіпедії є статті про інших людей з таким прізвищем: див. Стеценко.

Стеценко Василь (27 грудня 1901, Козацьке — 9 грудня 1971, Київ) — український радянський графік; член Спілки радянських художників України.

Біографія

Народився 27 грудня 1901 року в селі Козацькому (нині Звенигородський район Черкаської області, Україна). Протягом 1926—1930 років навчався на поліграфічному факультеті Київського художнього інституту^[1] в Олексія Усачова, Василя Касіяна, Іларіона Плещинського, Абрама Чераського, Софії Налепинської-Бойчук.

В роки німецько-радянської війни був евакуйований до Томська, де брав участь у випусках газети «За батьківщину». Після війни ровернувся в Україну, співпрацював із Київським книжковим видавництвом^[1]. Помер у Києві 9 грудня 1971 року.

Творчість

Працював в галузях плаката, книжкової і промислової графіки, переважно в техніці гравюри на дереві. Серед робіт:

серія офортів «Дніпро» (1940—1941);
«Переправа через Дунай» (1943, олівець);
«Пам'ятник Тарасові Шевченкові в Києві» (1947, дереворит);

плакати

«День виборів до Верховної Ради СРСР» (Київ, 1946);
«Хай живе партія комуністів!» (1952);
«Не забудемо, не простимо» (1965).

оформлення

вибраних творів Максима Рильського, Павла Тичини, Лесі Українки (Київ, 1947), Володимира Самійленка (1958), Анатолія Свидницького (1959);
книг «Мудрість народна», «Старий український гумор і сатира» (Київ, 1959); «Україна сміється!» (томи 1—3, Київ, 1960).

У 1961—1969 роках виконував екслібриси.

Брав участь у республіканських виставках з 1930 року, зарубіжних — з 1932 року.

Роботи художника зберігаються у Харківському і Луганському художніх музеях^[1].