PROFILPELAJAR.COM

Стебловська Леоніла Петрівна
Стебловська Леоніла Петрівна
Народження	15 лютого 1935 (89 років); Херсонська область
Країна	СРСР; Україна
Жанр	жанрове малярство, пейзаж, портрет і натюрморт
Навчання	Київський державний художній інститут (1962)
Діяльність	художниця, вчителька
Вчитель	Костецький Володимир Миколайович, Хмелько Михайло Іванович, Меліхов Георгій Степанович, Сиротенко Олександр Іванович і Трохименко Карпо Дем'янович
Працівник	Київський державний художній ліцей імені Тараса Шевченка
Член	Спілка радянських художників України
Роботи в колекції	Музей етнографії та художнього промислу Національної академії наук України, Національний музей народної архітектури та побуту України і Могилянський музей
Нагороди

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Стебловська.

Леоніла (Ліна) Петрівна Стебловська (нар. 15 лютого 1935, Преображенка) — українська художниця і педагог; член Спілки радянських художників України з 1970 року^[1] (нині у складі секції живопису її Київської організації^[2]). Заслужений художник України з 2004 року^[3].

Біографія

Народилася 15 лютого 1935 року в селі Преображенці (нині Херсонська область, Україна)^[2]. 1962 року закінчила Київський художній інститут^[2], де навчалася у Володимира Костецького, Михайла Хмелька, Георгія Меліхова, Олександра Сиротенка, Карпа Трохименка^[4]. Дипломна робота — картина «Арешт Тараса Шевченка у 1847 році»^[5].

Багато років викладала у Київській художній школі^[5]. Працювала художником-монументалістом міжрегіонального спеціального реставраційно-виробничого підприємства «Майстер»^[3]. Мешкала у Броварах в будинку на вулиці Марії Лагунової, № 15/6, квартира № 8^[1] та у Києві в будинку на вулиці Маршала Жукова, № 24А, квартира № 268^[4]^[6].

Творчість

Працювала у галузях станкового (в романтичній реалістичній манері створювала портрети, пейзажі і натюрморти) і монументального живопису, виконувала роботи у техніці витинанки^[4]^[5]. Серед робіт:

живопис

«Арешт Тараса Шевченка в Києві» (1962)^[2];
«Вечеря» (1967)^[2];
«А сад цвіте» (1974)^[2];
триптих «Щасливе дитинство» (1978, разом з Едуардом Ревенком)^[7];
«Чекання» (1982)^[2];
«Жнива 1943 року» (1984)^[7];
квадриптих «Лісова пісня»: «Весна», «Літо», «Осінь», «Зима» (1991—1992, разом з Едуардом Ревенком);
«Сухі квіти»^[5];
«Натюрморт з безсмертниками»^[4];
«Небо, гори та вода»^[4];
«Над озером»^[4];
«Калина»^[4];

Створила низку портретів діячів української культури: народного артиста Олеся Харченка, народної майстрині Лізи Миронової, президента «Укрреставрації» Миколи Орленка, письменника Юрія Бачі, автопортрет та інші. Авторка серій лірико-романтичних пейзажів України — Київщини, Чернігівщини, Криму, Словаччини, Уралу^[5].

монументальні твори

сакральні розписи у Михайлівському Золотоверхому соборі та у Надбрамній церкві Михайлівського собору («Різдво Христове»^[2] тощо; разом з Едуардом Ревенком)^[5];
сакральні розписи у церкві Святого Миколая у Козельці^[5];
розписи куполу Володимирського собору в Херсонесі^[5];
оздоблення алегоричними картинами готелю «Ермітаж» у Єкатеринбурзі^[5].

витинанки

«Збудження» (1992)^[7];
«Людина на землі. Баба Настя і баба Харитя» (1993)^[7];
«Ой чий то кінь...» (1994)^[7].

Автор методичного посібника «Вчіться малювати» для учнів середніх шкіл другого року навчання^[4], який перевидавався українською, російською, угорською та польською мовами^[5].

Брала участь у виставках з 1964 року^[4].

Роботи перебувають у Музеї етнографії та художнього промислу у Львові, Національному музеї народної архітектури та побуту України у Києві, музеї Києво-Могилянської академії, Дирекції виставок Національної спілки художників України, а також у приватних колекціях в Україні та за кордоном^[4].

Примітки

↑ ^а ^б Стебловська Леоніла Петрівна // Українські радянські художники : довідник / відпов. ред. І. І. Верба. — Київ : Мистецтво, 1972. — С. 561.
↑ ^а ^б ^в ^г ^д ^е ^ж ^и Стебловська Леоніла Петрівна / Київська організація Національної спілки художників України
↑ ^а ^б Указ Президента України від 18 травня 2004 року № 553/2004 «Про відзначення державними нагородами України працівників корпорації «Укрреставрація»»
↑ ^а ^б ^в ^г ^д ^е ^ж ^и ^к ^л Художники Києва, 2000, с. 166.
↑ ^а ^б ^в ^г ^д ^е ^ж ^и ^к ^л Г. Марченко. Творчі звершення: виставка творів живопису заслуженого художника України Леоніли Стебловської. / Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського». 19 листопада 2007
↑ Стебловська Леоніла Петрівна / Довідник членів Спілки художників України. Київ. 1998. С. 141.
↑ ^а ^б ^в ^г ^д На межі ІІ-ІІІ тисячоліть: Художники Києва, 2009, с. 492.

Література

Леоніла Стебловська // Художники Києва. Живопис. Графіка. Скульптура. Декоративно-прикладне мистецтво : творчо-біографічний довідник / С. Журавель. — Київ : Іпрез, 2000. — С. 166. — ISBN 966-95504-1-6.;
Валентина Рубан. Стебловська Леоніла (Ліна) Петрівна // На межі ІІ-ІІІ тисячоліть: Художники Києва. Із древа життя українського образотворчого мистецтва. Живопис. Графіка. Скульптура : біографічний збірник / В. Л. Андрієвська. — Київ : Криниця, 2009. — ISBN 978-966-7575-41-0.