Спільне (журнал)

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Спільне (значення).
Журнал соціальної критики «Спільне»
Скорочена назва Спільне, Коммонс
Країна видання  Україна
Тематика соціальна аналітика, активізм
Мова українська
Головний редактор немає
Засновник мережа «Ліва думка»
Засновано 2009
commons.com.ua

Журнал соціальної критики «Спільне» — український лівий інтелектуальний[1] журнал, заснований соціальними аналітиками та активістами у березні 2009 року. Позиціонує себе як некомерційне видання, принципово не афілійоване з жодною політичною партією чи організацією. До 2019 року журнал працював у двох форматах — друкованому та онлайн[⇨].

Ідея та концепція

Позиція журналу — ліва й антикапіталістична. Тим не менше, видання позиціонує себе передусім аналітичним, а не пропагандистським. Журнал дистанціює себе від радянського «марксизму-ленінізму» і з моменту заснування декларував, що «сталіністів серед нас нема і не буде»[2]. Натомість колектив журналу цікавиться західним марксизмом, анархізмом та іншими лівими теоріями, при цьому за мету журналу ставиться аналіз соціальної дійсності, а не теоретична полеміка між різними лівими течіями[3]. Серед причин, що спонукали до заснування журналу, називалися такі:

«ми бачимо нестачу в якісному лівому аналізі, спрямованого на розв'язок практичних задач, які стоять на порядку денному соціальної боротьби тут і зараз в нашій країні і в цілому світі. Ми бачимо розрив між існуючими лівими теоріями і практикою низових суспільних рухів, яка не отримує задовільного аналізу. Ми бачимо нестачу в залученні як практичного досвіду, так і теоретичних дискусій з інших регіонів планети і, водночас, недостатність інформації про важливі події низової соціальної боротьби в Україні англійською мовою. Нас турбує невелика кількість україномовних лівих текстів, у той час як стереотип, що „лівий“ = „проросійський“ і досі широко розповсюджений. Нам так само не вистачає інформаційного ресурсу не прив'язаного до сектантських конфліктів через дрібні політичні амбіції».[2]

Співзасновники журналу орієнтувалися на ідеї американського соціолога Майкла Буравого про органічну публічну соціологію[4]. Тобто таку соціальну науку, яка не обмежується публічністю у формі коментарів для ЗМІ, а працює в тісних зв'язках з місцевою громадськістю, протестною спільнотою[5].

Організація

Вебсайт commons.com.ua почав працювати 24 березня 2009 року[6], одночасно з цим почалася підготовка першого друкованого випуску журналу, що вийшов у квітні 2010 року[7].

Ідея створити журнал соціальної критики «Спільне» зародилася в мережі «Ліва думка» — середовищі молодих лівих дослідників, активістів, викладачів та студентів, переважно з Національного університету «Києво-Могилянська академія»[8][9]. Ядро середовища складали молоді науковці, що виросли в незалежній Україні й отримали освіту в західних університетах[10]. Серед засновників журналу були Анастасія Рябчук, Володимир Іщенко, Тамара Марценюк та ін.

В перші роки вся робота велася винятково на волонтерських засадах. До 2013 року чіткого складу редакції не було, обговорення і погодження матеріалів відбувалися в гугл-групі liva_dumka. Згодом була виділена редколегія, склад якої неодноразово змінювався. Головний (чи відповідальний) редактор обирався під кожен окремий тематичний випуск, але для сайту головного редактора нема. Переклад іншомовних матеріалів спочатку також здійснювався переважно колективно, але згодом практика змінилася[3][11].

В перші роки свого існування «Спільне» тісно співпрацювало з Центром дослідження суспільства (CEDOS), Центром візуальної культури, журналами «Політична критика» і «Простори»[12], пізніше — з Центром соціальних і трудових досліджень[13]. Деякі члени редакції беруть участь у діяльності лівої організації «Соціальний рух»[14], раніше частина редакторів були активістами незалежної студентської профспілки «Пряма дія»[15]. Окрім того, «Спільне» налагодило співпрацю з представниками української діаспорної лівиці, зокрема Марком Бойцуном[16] та Іваном-Павлом Химкою[17].

З 2018 року співпрацює з нідерландським аналітичним центром Transnational Institute[en][18][19], з 2022 року — із правозахисною організацією Medico International[en][20]. «Спільне» є учасником загальноєвропейської мережі культурологічних часописів Eurozine[21].

За роки свого існування журнал «Спільне» виступив організатором чи співорганізатором низки конференцій[22][23][24][25][26][27][28][29][30] та взяв участь у виданні декількох книжок[31]. 2019 року журнал започаткував щорічну конференцію «Фоєрбах 11», яка об’єднує дослідників та активістів для обміну знаннями й досвідом та обговорення соціально-економічних та політичних проблем України[32][33][34][35].

У липні 2023 року помер член редакційної команди журналу економіст Олександр Кравчук[36]. Захищаючи Україну від російського вторгнення, загинули кілька дописувачів «Спільного»: популяризатор науки та журналіст Євгеній Осієвський[37], російський анархіст і антрополог Дмитро Петров[38], юрист Юрій Лебедєв[39].

Друковане видання

Періодичність виходу друкованого журналу була заявлена двічі на рік[40], але надалі практика не відповідала цьому. Перший номер журналу вийшов у квітні 2010 року, він був виданий у рамках міжнародного міждисциплінарного симпозіуму довкола виходу книжки Лоїка Вакана «Покарання бідних»[41][42].

Кожен випуск журналу присвячений розгляду певної актуальної теми. Зазвичай номер починається із загальних увідних статей, далі подаються більш конкретні авторські дослідження з певних аспектів теми номера і, врешті, заключними стають рецензії на тематичні книги чи фільми. В кожному номері містяться як перекладні статті, так і оригінальні авторські дослідження українською. Фінансування друку журналу здійснювалося здебільшого за рахунок грантів, зокрема, Фонду імені Генріха Белля та Фонду імені Рози Люксембург.

За роки існування журналу вийшло дванадцять друкованих номерів, присвячених різним темам:

  1. «Криміналізація соціальних проблем»[43];
  2. «Трансформації міського простору»[44];
  3. «Політика освіти»[45];
  4. «Класова експлуатація та класова боротьба»[46];
  5. «Політекономія расизму»[47];
  6. «Гендер і праця»[48];
  7. «Другий світ» (про постсоціалістичні трансформації на теренах колишнього Східного блоку)[49];
  8. «Релігія: між експлуатацією і емансипацією»[50];
  9. «Майдан: погляд зліва»[51];
  10. «Війна і націоналізм»[52];
  11. «Революція: історія та майбутнє»[53];
  12. «Простір та нерівність»[54];
  13. The Russian Invasion and the Ukrainian Left[55].

На окремі числа журналу виходили рецензії в часописах «Критика»[56][57][58][59], «Молода нація»[60], на сайті «Українська правда. Життя»[61] тощо.

В десятирічний ювілей журналу редакція оголосила, що 12 випуск буде останнім, і надалі «Спільне» працюватиме лише в онлайн-форматі[62]. Втім, у 2023 році вийшов англомовний спецвипуск, присвячений українському опору російському вторгненню та позиції лівиці[63].

Напади ультраправих

Докладніше: Напади ультраправих в Україні

Члени редакції «Спільне» піддавались фізичному насиллю з боку прихильників ультраправих політичних ідеологій.

Так, 1 грудня 2012 року був здійснений напад на презентацію «Спільне» у Тернополі, що була присвячена четвертому випуску журналу та обговоренню проблем захисту трудових прав найманих працівників[64]. Десятеро неонацистів напали на чотирьох організаторів заходу у Тернопільському обласному краєзнавчому музеї, використавши як зброю газові балони, стільці та підручні канцелярські приладдя. За свідченнями потерпілих, до нападу причетний член ВО «Свобода», який за кілька днів до заходу погрожував організаторам та мобілізував інших учасників нападу, зокрема футбольних уболівальників ФК «Нива»[65]. Згідно з повідомленням інтернет-газети Тернополя «Доба», відповідальність за напад взяли на себе представники організації «Тризуб» ім. Степана Бандери[66].

Оцінки та критика

Журнал неодноразово піддавався критиці з різних сторін. Зокрема, історик Андрій Портнов вказував на недостатню критичність видавців журналу до соціалістичної традиції[67]. Політологи Олександр Маслак та Петро Вознюк в рецензії на третій випуск критикували його за ліву політичну ангажованість та упередженість[60]. Окрім того, відгуки звучали також зі сторони політичних кіл, зокрема «Правий сектор» критикував журнал за співпрацю з Фондом Рози Люксембург[68], а сайт українських анархістів «Нігіліст» — за євроскептичну позицію та український націоналізм[69]. Водночас, російський лівий інтелектуал і колишній радянський дисидент Олександр Тарасов критикував «Спільне» за підтримку Майдану, євроінтеграції та «українського фашизму»[70].

Історик Володимир Склокін у 2012 році, відзначаючи слабку ідеологічну поляризацію українських інтелектуальних часописів (що, на його думку, є ознакою слабкості ідейних середовищ), стверджував, що «поляризація дещо посилилась протягом останніх двох років з появою двох інтелектуальних часописів, які чітко задекларували свою прихильність до лівих ідей, — журналів „Спільне“ та „Політична критика“»[1]. Режисер та кінокритик Олександр Телюк у своїй рецензії на четвертий випуск журналу писав, що «„Спільне“ — важливий екран дискурсу лівих інтелектуалів в Україні. У своїй критиці журнал робить ухил у бік академічних досліджень, статистичних даних, прямої мови. Це, безперечно, багате, бурхливе і чесне з собою джерело критичних думок про сучасність, якому, однак, не вистачає гнучкості для ширшого культурного резонансу»[58]. Соціологиня Юлія Сорока в рецензії на шостий випуск стверджувала, що виданню характерне «поєднання високої соціяльної значущости й актуальности проблематики, глибокої теорії та широти погляду на зв'язки процесів і явищ»[59].

Американська дослідниця Емілі Ченнел-Джастіс у своїй дисертації, присвяченій участі українських лівих у Майдані, стверджувала, що журнал «Спільне» створив простір для лівої критики, присвяченої глобальним проблемам і подіям, регулярно організовуючи конференції в Києві. Але «після Майдану серйознішій дискусії про долю української лівиці перешкоджає зростання ідеологічної дистанції між „Політичною критикою“ та „Спільним“, засноване на відчутті, що автори „Спільного“ посідають догматичніші, класово-орієнтовані позиції замість того, щоб пропонувати широку й відкриту ліву перспективу»[71].

У жовтні 2015 року журнал «Спільне» посів перше місце в рейтингу українських науково-популярних журналів за версію редакторки вебпорталу Science-Community.org, кандидата історичних наук Валерії Лавренко[72]. В грудні 2018 року старший науковий співробітник Інституту фізики НАН України Антон Сененко, у своєму огляді науково-популярних ресурсів України, охарактеризував «Спільне» як «прекрасний ресурс, на якому трапляються якісні статті про українську науку»[73].

Після початку війни між Ізраїлем та Хамасом у 2023 році журнал опублікував лист солідарності з палестинським народом, в якому засуджувалася окупація Ізраїлем палестинських територій, і водночас засуджувалось насильство Хамасу проти цивільного населення[74].

Див. також

Примітки

  1. ↑ а б Володимир Склокін. Свобода від слова: міркування про сучасний стан української публічної думки [Архівовано 29 грудня 2018 у Wayback Machine.] // Historians.in.ua — 16.01.2012
  2. ↑ а б Про нас. Архів оригіналу за 14 січня 2010. Процитовано 12 вересня 2017. [Архівовано 2011-10-12 у Wayback Machine.]
  3. ↑ а б Лидия Михеева (12.09.2011). Отзыв о презентации украинского журнала «Спільне». Беларуская філасофская прастора (рос.). Архів оригіналу за 9 грудня 2018. Процитовано 7 грудня 2018. [Архівовано 2018-12-09 у Wayback Machine.]
  4. ↑ Тамара Марценюк: «Мы себя идентифицируем как публичные социологи» // Новая Эўропа. — 2013. — 12 липня.
  5. ↑ Майкл Буравой. За публичную социологию // Социальная политика в современной России: реформы и повседневность / под ред. Е. Ярской-Смирновой, П. Романова.. — М. : ЦСПГИ, Вариант, 2008.
  6. ↑ «Спільному» 5 років! (+електронні версії перших трьох випусків). Спільне. 26.03.2014. Архів оригіналу за 12 вересня 2017. Процитовано 12 вересня 2017.
  7. ↑ Интервью с Владимиром Ищенко, членом редакции журнала «Спільне» // The Bridge-МОСТ. — 2014. — 17 березня.
  8. ↑ Patrick Le Tréhondat (17 травня 2023). Commons: A Ukrainian left-wing collective intellectual. New Politics (англ.). Процитовано 8 червня 2023.
  9. ↑ В. Ищенко: Левые интеллектуалы Украины. Архів оригіналу за 10 серпня 2011. Процитовано 12 вересня 2017.
  10. ↑ Anastasiya Ryabchuk (2015-08). Handicapped Class Analysis in Post-Soviet Ukraine, and a Push for Revision. East European Politics and Societies (англ.). Т. 29, № 3. с. 695. doi:10.1177/0888325415606521. ISSN 0888-3254. Процитовано 16 вересня 2018.
  11. ↑ Prezentarea revistei ucrainene de critică socială „Спiльне/Commons” (Ucraina) la Chişinău / Презентация украинского журнала социальной критики “Спiльне” (Украина) в Кишиневе. Revista la PLIC - literatură, artă, atitudine (ro-RO) . 22 грудня 2011. Процитовано 19 жовтня 2024.
  12. ↑ Спільний політичний простір. Центр візуальної культури. Процитовано 17 березня 2023.
  13. ↑ Конференція “Можливість альтернативного соціально-економічного розвитку для України”
  14. ↑ Meet the Ukrainian leftists resisting Putin’s war: Interview with Sotsialnyi Rukh's Nataliia Lomonosova and Oleksandr Kyselov. links.org.au (англ.). Процитовано 22 лютого 2023.
  15. ↑ РЕДКОЛЕГІЯ. Архів оригіналу за 10 листопада 2013. Процитовано 18 березня 2023.
  16. ↑ Денис Пілаш. Солідарність, людяність, соціалізм: пам’яті Марка Бойцуна. Спільне. Процитовано 17 березня 2023.
  17. ↑ Ukraine’s Geopolitical Precarity. Spectre Journal (англ.). Процитовано 18 березня 2023.
  18. ↑ Housing in Kiev: Why don’t we have a place to live?. Архів оригіналу за 21 грудня 2018. Процитовано 19 грудня 2018.
  19. ↑ Offshoring prosperity: Agroholdings and tax avoidance in Ukraine. Архів оригіналу за 21 грудня 2018. Процитовано 19 грудня 2018.
  20. ↑ "Den Betroffenen zuhören"
  21. ↑ Spilne Journals. EUROZINE. Архів оригіналу за 12 вересня 2017. Процитовано 12 вересня 2017.
  22. ↑ Конференція «Протест і місто», 22-26 листопада 2010. Спільне. 18.11.2010. Архів оригіналу за 13 вересня 2017. Процитовано 12 вересня 2017.
  23. ↑ Конференція «Політика освіти» і презентація 3-го випуску журналу «Спільне». Спільне. Архів оригіналу за 23 липня 2018. Процитовано 22 липня 2018.
  24. ↑ Конференція «Кінець неолібералізму». Спільне. 07.06.2013. Архів оригіналу за 12 вересня 2017. Процитовано 12 вересня 2017.
  25. ↑ Нові профспілки і демократичні ліві: історичні корені та ідейні орієнтири. Спільне (укр.). 14.08.2013. Архів оригіналу за 11 вересня 2018. Процитовано 10 вересня 2018.
  26. ↑ АНОНС: конференція про історію профспілкового й лівого руху. Історична правда. Архів оригіналу за 19 грудня 2018. Процитовано 20 грудня 2018.
  27. ↑ Запрошення на конференцію «Ліві і Майдан». Спільне. 24.03.2014. Архів оригіналу за 13 вересня 2017. Процитовано 12 вересня 2017.
  28. ↑ Війна в Україні і політика лівих (міжнародна конференція) / War in Ukraine and the politics of the left (international conference) / Война в Украине и политика левых (международная конференция). Спільне. 15.08.2014. Архів оригіналу за 12 вересня 2017. Процитовано 12 вересня 2017.
  29. ↑ Конференція: Економічна криза чи криза неолібералізму? Альтернативна політика розвитку України. Спільне. 29.10.2015. Архів оригіналу за 12 вересня 2017. Процитовано 12 вересня 2017.
  30. ↑ Неоліберальні реформи в Україні: репортаж з конференції. Спільне (укр.). Архів оригіналу за 12 червня 2018. Процитовано 12 червня 2018.
  31. ↑ Наші видання. Спільне. Архів оригіналу за 9 грудня 2018. Процитовано 7 грудня 2018.
  32. ↑ Журнал «Спільне». CivilMPlus. 27 січня 2022. Архів оригіналу за 5 лютого 2022. Процитовано 5 лютого 2022.
  33. ↑ Дискусія «Право на місто у пострадянський період» | Громадський Простір. www.prostir.ua (укр.). Архів оригіналу за 5 лютого 2022. Процитовано 5 лютого 2022.
  34. ↑ Дискусія «Невидимий клас: виробничі режими, умови праці та робітничий рух» — субота, 16 жовтня, 16:00. Політична критика. 14 жовтня 2021. Архів оригіналу за 5 лютого 2022. Процитовано 5 лютого 2022.
  35. ↑ Конференція «Після 1991: пострадянські траєкторії». Спільне (укр.). Архів оригіналу за 5 лютого 2022. Процитовано 5 лютого 2022.
  36. ↑ Життя вирує, і якщо бути відкритим, то іноді воно посміхається. Пам’яті Саші Кравчука. Спільне (укр.). Процитовано 8 лютого 2024.
  37. ↑ Ярослав Ковальчук (21 червня 2023). Від київських джунглів до тихоокеанських островів: гонзо-антропологія Євгенія Осієвського. Спільне.
  38. ↑ Антті Раутіайнен (13 лютого 2024). Дмитро Петров — шлях анархіста. Спільне. Процитовано 5 квітня 2024.
  39. ↑ Віталій Дудін (31 січня 2024). Товариш, який загинув на фронті. Пам’яті Юрія Лебедєва. Спільне.
  40. ↑ Журнал. Архів оригіналу за 5 травня 2010. Процитовано 12 вересня 2017. [Архівовано 2010-05-05 у Wayback Machine.]
  41. ↑ Loïc Wacquant (2010-06). Crafting the Neoliberal State: Workfare, Prisonfare, and Social Insecurity1. Sociological Forum (англ.). Т. 25, № 2. с. 197. doi:10.1111/j.1573-7861.2010.01173.x. ISSN 0884-8971. Архів оригіналу за 19 вересня 2020. Процитовано 16 вересня 2018.
  42. ↑ Roman Cybriwsky Spilne: a new sociology journal published in Ukraine. [Архівовано 29 грудня 2017 у Wayback Machine.] The Ukrainian Weekly. No 14. Sunday, April 3, 2011. p. 8.
  43. ↑ Журнал «Спільне» № 1: Криміналізація соціальних проблем. Архів оригіналу за 16 травня 2017. Процитовано 3 травня 2017.
  44. ↑ Журнал «Спільне» № 2: Трансформації міського простору. Архів оригіналу за 16 травня 2017. Процитовано 3 травня 2017.
  45. ↑ Журнал «Спільне», № 3: Політика освіти. Архів оригіналу за 25 квітня 2017. Процитовано 3 травня 2017.
  46. ↑ Журнал «Спільне», № 4: Класова експлуатація та класова боротьба. Архів оригіналу за 14 травня 2017. Процитовано 3 травня 2017.
  47. ↑ Журнал «Спільне», № 5: Політекономія расизму. Архів оригіналу за 16 травня 2017. Процитовано 3 травня 2017.
  48. ↑ Журнал «Спільне», № 6: Гендер і праця. Архів оригіналу за 16 травня 2017. Процитовано 3 травня 2017.
  49. ↑ Журнал «Спільне», № 7: Другий світ. Архів оригіналу за 19 квітня 2017. Процитовано 3 травня 2017.
  50. ↑ Журнал «Спільне», № 8: Релігія: між експлуатацією і емансипацією. Архів оригіналу за 28 травня 2017. Процитовано 3 травня 2017.
  51. ↑ Журнал «Спільне», № 9: Майдан: погляд зліва. Архів оригіналу за 23 вересня 2017. Процитовано 23 вересня 2017.
  52. ↑ Журнал «Спільне», № 10: Війна і націоналізм. Архів оригіналу за 23 вересня 2017. Процитовано 23 вересня 2017.
  53. ↑ Журнал «Спільне», № 11: Революція: історія та майбутнє. Архів оригіналу за 24 грудня 2017. Процитовано 21 січня 2018.
  54. ↑ Журнал «Спільне», № 12: Простір та нерівність. Архів оригіналу за 7 червня 2019. Процитовано 15 червня 2019.
  55. ↑ The Russian Invasion and the Ukrainian Left. Resistance Books (амер.). 17 жовтня 2023. Процитовано 27 лютого 2024.
  56. ↑ Іван Іващенко. Лоїк Вакан, Віталій Атанасов, Кирил Ткаченко…. Спільне. Журнал соціальної критики // Критика. — 2011. — Квітень.
  57. ↑ Максим Карповець. Василь Черепанин, Анастасія Рябчук, Марина Шпікер…. Спільне. 2010, № 2 // Критика. — 2011. — Жовтень.
  58. ↑ а б Олександр Телюк. Олександр Гарін, Євгенія Бєлорусець, Олег Дубровський… Спільне: Журнал соціальної критики, 2012, № 4. Класова експлуатація та класова боротьба // Критика. — 2013. — Лютий.
  59. ↑ а б Юлія Сорока. Анастасія Рябчук, Тамара Марценюк (редакторки). Спільне. Випуск 6. Гендер і праця // Критика. — 2014. — № 11-12 (193-194) (березень).
  60. ↑ а б Олександр Маслак; Петро Вознюк (2011). «Дитяча хвороба лівизни» в Україні: видання друге. Молода нація. Архів оригіналу за 15 березня 2013. Процитовано 27 лютого 2018. [Архівовано 2013-03-15 у Wayback Machine.]
  61. ↑ Ірина Славінська. Книжки липня: Клони, вовкулаки, жінки та Лазаренко // Українська правда. Життя. — 2013. — 8 липня.
  62. ↑ «Спільному» десять років. Архів оригіналу за 30 березня 2019. Процитовано 27 травня 2019.
  63. ↑ Commons Journal, №13. The Russian Invasion and the Ukrainian Left: the Struggle for a Social Ukraine. Commons (англ.). Процитовано 8 лютого 2024.
  64. ↑ ПРЕС-РЕЛІЗ: Націоналісти здійснили напад на організаторів освітньої ініціативи. 3 грудня 2012. Архів оригіналу за 1 червня 2016. Процитовано 12 вересня 2017.
  65. ↑ Неофашисти напали на організаторів презентації журналу «Спільне» в Тернополі. Спільне. 1 грудня 2012. Архів оригіналу за 12 вересня 2017. Процитовано 12 вересня 2017.
  66. ↑ «Масова бійка в тернопільському музеї сталася через анархо-комуністів», — Тризуб. Доба. 1 грудня 2012. Архів оригіналу за 17 травня 2014. Процитовано 12 вересня 2017.
  67. ↑ Портнов, Андрей (27 березня 2013). Этюд о «левой» утопии, или Сомнению подлежит. Уроки истории XX век. Архів оригіналу за 29 грудня 2018. Процитовано 29 грудня 2018. [Архівовано 2018-12-29 у Archive.is]
  68. ↑ Націоналісти запобігли комуністичній провокації у Львові. 16 вересня 2017. Архів оригіналу за 26 лютого 2018. Процитовано 27 лютого 2018.
  69. ↑ Левый поворот двойного голландского штурвала - Нігіліст. 7 квітня 2016. Архів оригіналу за 26 лютого 2018. Процитовано 27 лютого 2018.
  70. ↑ Троянские ишаки и Украина как полигон. Архів оригіналу за 2 вересня 2016. Процитовано 27 лютого 2018.
  71. ↑ Emily S. Channell-Justice. Left of Maidan: Self-Organization and the Ukrainian State on the Edge of Europe [Архівовано 21 квітня 2018 у Wayback Machine.], p. 20
  72. ↑ Валерия Лавренко. Украинские научно-популярные журналы: топ-5 и новинки от Scientific Social Community. Scientific Social Community (рос.). Архів оригіналу за 12 вересня 2017. Процитовано 19 травня 2017. [Архівовано 2017-09-12 у Wayback Machine.]
  73. ↑ Сененко, Антон (28 грудня 2018). Науково-популярні ресурси України: що читати, слухати, дивитися. site.ua. Архів оригіналу за 29 грудня 2018. Процитовано 29 грудня 2018.
  74. ↑ Український лист солідарності з палестинським народом. Спільне (укр.). Процитовано 27 листопада 2023.

Read other articles:

Gheorghe Gheorghiu-Dej

{for|the city in Romania formerly known as Gheorghe Gheorghiu-Dej|Onești}} Artikel ini membutuhkan rujukan tambahan agar kualitasnya dapat dipastikan. Mohon bantu kami mengembangkan artikel ini dengan cara menambahkan rujukan ke sumber tepercaya. Pernyataan tak bersumber bisa saja dipertentangkan dan dihapus.Cari sumber: Gheorghe Gheorghiu-Dej – berita · surat kabar · buku · cendekiawan · JSTOR (January 2013) Gheorghe Gheorghiu-Dej Pemimpin Partai Kom...

 

 

The Finest (song)

1986 single by the S.O.S. Band The FinestSingle by the S.O.S. Bandfrom the album Sands of Time B-sideI Don't Want Nobody ElseReleased1986Length6:06LabelTabuSongwriter(s)Jimmy Jam & Terry LewisProducer(s)Jimmy Jam & Terry LewisThe S.O.S. Band singles chronology Even When You Sleep (1986) The Finest (1986) No Lies (1987) The Finest is a song by American band the S.O.S. Band. It is the fifth track on their sixth studio album, Sands of Time, and is one of the group's last songs to feature...

 

 

Magic Hour (film)

Magic HourSutradaraAsep KusdinarProduser Sukhdev Singh Wicky V. Olindo Ditulis olehTisa T. S.Cerita Sukhdev Singh Tisa T. S. Pemeran Dimas Anggara Michelle Ziudith Rizky Nazar Penata musikJoseph S. DjafarSinematograferGompal H. D. R.PenyuntingWawan I. WibowoPerusahaanproduksiScreenplay FilmsTanggal rilis 13 Agustus 2015 (2015-08-13) (Indonesia) Durasi96 menitNegaraIndonesiaBahasaBahasa Indonesia Magic Hour adalah film drama romantis Indonesia tahun 2015 yang disutradarai oleh A...

غيروترون

جروترون عالي الطاقة 140 جيجاهرتز لتسخين البلازما في تجربة الاندماج Wendelstein 7-X، ألمانيا. الغيرترون ويُكتب أيضًا في بعض المصادر الجيروترون هو فئة من الأنابيب المفرغة ذات الحزمة الخطية عالية الطاقة والتي تولد موجات كهرومغناطيسية بموجة ملليمتر بواسطة الرنين الحلقي للإلكترونات...

 

 

Swithland Wood and The Brand

Swithland Wood and The BrandSite of Special Scientific InterestDisused slate quarry in Swithland WoodLocationLeicestershireGrid referenceSK 538 125[1]InterestBiologicalArea87.9 hectares (217 acres)[1]Notification1983[1]Location mapMagic Map Swithland Wood and The Brand is a 87.9 hectares (217 acres) biological Site of Special Scientific Interest south of Woodhouse Eaves in Leicestershire.[1][2] Swithland Wood is a Nature Conservation Review site, Grade...

 

 

Aurora Pro Patria 1919 2012-2013

Voce principale: Aurora Pro Patria 1919. Aurora Pro Patria 1919Stagione 2012-2013Sport calcio Squadra Pro Patria Allenatore Aldo Firicano Presidente Pietro Vavassori Seconda Divisione1º posto (Promossa) Coppa Italia Lega Pro1ª fase a gironi Supercoppa di Lega di Seconda Divisionefinalista Maggiori presenzeCampionato: Serafini (33) Miglior marcatoreCampionato: Serafini (19) StadioCarlo Speroni (4.627) Abbonati476 Maggior numero di spettatori1.900 (Monza)[1] Minor numero di spet...

Aliens in the Attic

Aliens In The AtticPoster rilis bioskopSutradaraJohn SchultzProduserBarry JosephsonDitulis olehMark BurtonAdam F. GoldbergPemeranRobert HoffmanAshley TisdaleCarter JenkinsAustin ButlerPenata musikJohn DebneyPerusahaanproduksiRegency EnterprisesDistributor20th Century FoxTanggal rilisAmerika Serikat,Kanada:31 Juli 2009 Australia:24 September 2009Durasi86 menitNegaraAmerika SerikatBahasaInggrisAnggaran$45 juta[1]Pendapatankotor$9,039,362 (AS)[1] Aliens in the Attic (sebelu...

 

 

Medan elektromagnetik

Artikel ini merupakan bagain dari seriListrik dan MagnetMichael Faraday. Bapak kelistrikan dunia, dan sosok penting pada ilmu kemagnetan. Buku rujukan Statika listrik Muatan listrik Medan listrik Insulator Konduktor Ketribolistrikan Induksi Listrik Statis Hukum Coulomb Hukum Gauss Fluks listrik / energi potensial Momen polaritas listirk Statika magnet Hukum Ampere Medan magnet Magnetisasi Fluks magnetik Kaidah tangan kanan Kaidah tangan kiri Hukum Biot–Savart Hukum magnet Gauss Momen p...

 

 

Eric S. Edelman

American diplomat Eric Edelman8th Under Secretary of Defense for PolicyIn officeAugust 9, 2005 – January 20, 2009PresidentGeorge W. BushPreceded byDouglas FeithSucceeded byMichele FlournoyUnited States Ambassador to TurkeyIn officeAugust 29, 2003 – June 19, 2005Appointed byGeorge W. BushPreceded byW. Robert PearsonSucceeded byRoss WilsonUnited States Ambassador to FinlandIn officeAugust 27, 1998 – January 29, 2001Appointed byBill ClintonPreceded byDerek Sheare...

Mikhail Myasnikovich

Mikhail MyasnikovichМіхаіл МясніковічМихаил Мясникович Perdana Menteri BelarusMasa jabatan28 Desember 2010 – 27 Desember 2014PresidenAlexander LukashenkoWakilVladimir SemashkoPendahuluSergey SidorskyPenggantiAndrei Kobyakov Informasi pribadiLahirMikhail Vladimirovich Myasnikovich6 Mei 1950 (umur 74)Novy Snov, RSS Byelorusia(sekarang Belarus)Partai politikIndependen[butuh rujukan]Alma materBrest State TechnicalUniversitySunting kotak info...

 

 

Северный морской котик

Северный морской котик Самец Научная классификация Домен:ЭукариотыЦарство:ЖивотныеПодцарство:ЭуметазоиБез ранга:Двусторонне-симметричныеБез ранга:ВторичноротыеТип:ХордовыеПодтип:ПозвоночныеИнфратип:ЧелюстноротыеНадкласс:ЧетвероногиеКлада:АмниотыКлада:Синапси...

 

 

SS Empire Bell

World War II merchant ship of the United Kingdom History Name Belgia (1930-41) Empire Bell (1941-42) Owner Förnyade Ångfartygs Aktiebolag Götha (1930-41) Ministry of War Transport (1941-42) Operator F Sternhagen - Gotha Line (1930-41) James Westroll Ltd, Sunderland (1941-42) Port of registry Gothenborg (1930-41) South Shields (1940-41) BuilderÖresundsvarvet, Landskrona Yard number28 Launched11 January 1930 Completed7 May 1930 Out of service25 September 1942 Identification Swedish Official...

What Made the Red Man Red?

Song from Disney's Peter Pan What Made the Red Man Red? is a song from the 1953 Disney animated film Peter Pan with music by Sammy Fain and lyrics by Sammy Cahn, in which the natives tell their story through stereotypical dance while singing.[1] Some modern audiences consider it “racist and offensive”[2] due to its exaggerated stereotypes.[3] Although a similar depiction was displayed within J. M. Barrie's original play, later adaptations have reimagined the Native...

 

 

Professional Women's Hockey League

Women's ice hockey league in North America PWHL redirects here. For the junior league, see Provincial Women's Hockey League. Professional Women's Hockey LeagueLigue professionnelle de hockey féminin (French)Most recent season or competition:2023–24 PWHL seasonSportIce hockeyFounded2023First season2023–24Owner(s)Mark Walter GroupNo. of teams6CountriesCanada (3 teams)United States (3 teams)BroadcastingCanada: CBC, Sportsnet, TSNUnited States: VariousWorldwide: YouTubeMost recentchampion(s)...

 

 

Klan Taira

Taira (平code: ja is deprecated ) adalah nama keluarga di Jepang. Dalam konteks sejarah Jepang, klan Taira (平氏code: ja is deprecated , Heishi) atau Heike (平家code: ja is deprecated , keluarga Taira) adalah sebutan untuk anggota keluarga kaisar di zaman Heian yang tidak berhak atas tahta. Mereka menjadi warga biasa dan mendapat nama keluarga Taira no Ason (Ason adalah salah satu gelar dalam sistem Yakusa no Kabane). Lambang keluarga (kamon) klan Taira yang disebut Ageha-chō (Papilioni...

Associazione Sportiva Livorno Calcio 2004-2005

Voce principale: Associazione Sportiva Livorno Calcio. A.S. Livorno CalcioStagione 2004-2005Sport calcio Squadra Livorno Allenatore Franco Colomba Roberto Donadoni[1] Presidente Aldo Spinelli Serie A9º posto Coppa ItaliaPrimo turno eliminatorio Maggiori presenzeCampionato: Lucarelli C. (35)Totale: Lucarelli C. (39) Miglior marcatoreCampionato: Lucarelli C. (24)Totale: Lucarelli C. (25) Abbonati21 236[2] Maggior numero di spettatori19 726 vs. Juventus (22 maggi...

 

 

Billy Childish

English artist Billy ChildishChildish at The Aquarium L-13 in 2007Background informationBirth nameSteven John HamperAlso known asWilliam Charlie HamperBill HamperBill Hamper-ChildishGuy HamperJack KetchGus ClaudiusDanger Bill HendersonBorn (1959-12-01) 1 December 1959 (age 64)Chatham, Kent, EnglandGenresGarage punkgarage rockindie rockpunk bluespunk rockskacalypsoOccupation(s)Singerguitaristrecord producerartistpainterauthorpoetphotographerfilmmakerInstrument(s)VocalsguitarYears active19...

 

 

Numidio Quadrato (metropolitana di Roma)

Numidio Quadrato Stazione dellametropolitana di Roma GestoreATAC Inaugurazione1980 StatoIn uso Linealinea A LocalizzazioneVia Tuscolana TipologiaFermata sotterranea con due binari in canna singola InterscambioAutolinee urbane Accessibilità accessibile alle persone con disabilità motorie se aiutate Numidio Quadrato Metropolitane del mondo Modifica dati su Wikidata · Manuale Metropolitana di RomaLinea A  Battistini  Cornelia  Baldo degli Ubaldi    Valle Aurelia...

Jane (1915 film)

1915 film by Frank Lloyd JanePromotion in Moving Picture World, 1915Directed byFrank LloydWritten byW.H. Lestocq(play)Harry Nicholls(play)Elliott J. ClawsonFrank LloydProduced byOliver MoroscoStarringCharlotte GreenwoodSydney GrantMusic byGeorge W. BeynonDistributed byParamount PicturesRelease date December 6, 1915 (1915-12-06) Running time5 reelsCountryUnited StatesLanguageSilent film(English intertitles) Jane is a 1915 American silent film produced by the Oliver Morosco compa...

 

 

Template talk:Views

This template does not require a rating on Wikipedia's content assessment scale.It is of interest to the following WikiProjects:Systems High‑importance Systems science portalThis template is within the scope of WikiProject Systems, which collaborates on articles related to systems and systems science.SystemsWikipedia:WikiProject SystemsTemplate:WikiProject SystemsSystems articlesHighThis template has been rated as High-importance on the project's importance scale.This template is within th...