Спілка композиторів СРСР (рос.Союз композиторов СССР (СК СССР)) — єдине творче об'єднання радянськихкомпозиторів і музикознавців, до 1957 називався Союзом радянських композиторів СРСР.
Основними завданнями Спілки композиторів вважалися:
Згуртування й об'єднання радянських композиторів і музикознавців з метою створення ідейних і високомистецьких музичних творів, що відбивають життя й ідеали радянського народу;
Утвердження в радянській музичній творчості принципів соціалістичного реалізму, творчий розвиток найкращих традицій світової і, у першу чергу, російської музичної класики й народної музики;
Розвиток радянського музикознавства на теоретичній основі марксизму-ленінізму;
Розвиток братніх національних культур радянських народів;
Утвердження провідної прогресивної ролі радянської музики у процесі боротьби проти впливу буржуазної ідеології;
Зміцнення творчих зв'язків із закордонними прогресивними музичними організаціями й діячами;
Ідейно-політичне й художнє (професійне) виховання радянських композиторів і музикознавців;
Суспільно-творчий вплив на інші музичні установи й організації;
Поліпшення умов життя й праці членів СК СРСР, допомога в охороні їх авторських прав.
В пізніші часи відомим прикладом ідеологічного контролю СК СРСР стала так звана «Хрєнніківська сімка» — група із семи композиторів, чия музика була заборонена до виконання на радіо, телебаченні й у концертних організаціях після доповіді Т. Хрєнникова (1979), який заявив, що музика цих авторів написана «тільки заради незвичайних тембрових комбінацій й ексцентричних ефектів».
Структура
Вищим керівним органом СК СРСР був з'їзд радянських композиторів; у перервах між з'їздами роботою Союзу керувало правління, що обиралося на з'їзді, у свою чергу, що обирала зі свого середовища секретаріат на чолі з першим (до 1957 — генеральним) секретарем.
Спілка композиторів СРСР мала свої регіональні організації в республіках Радянського Союзу (зокрема Спілка композиторів УРСР, Спілка композиторів РСФРР і т. д.), в автономних республіках, а також в окремих містах.
Загальну відповідальність перед правлінням і секретаріатом СК СРСР ніс Музичний фонд СРСР. Друкованими органами СК СРСР були щомісячник «Советская музыка» і двотижневий журнал «Музыкальная жизнь».
