Список учасників Революції на граніті

Революція на граніті (або Студе́нтська револю́ція на грані́ті) — кампанія широкомасштабних акцій ненасильницької громадянської непокори, заздалегідь організована українською радянською молоддю, переважно студентами. Протести тривали з 2 по 17 жовтня 1990 року в Україні (тодішній УРСР). Стрижнем протестних подій було студентське голодування на площі Жовтневої революції у Києві (нинішньому Майдані Незалежності), в якому брали участь студенти з різних куточків України, найбільше зі Львова, Києва. Протести завершилися підписанням постанови Верховної Ради УРСР, яка гарантувала виконання частини вимог учасників протесту.

Учасники голодування

У перший же день (1 жовтня) на нараді ухвалено рішення, що троє Співголів акції та актив табору (комендант табору, охорона, прес-служба і т.д.) не будуть голодувати. Вони носили пов'язки чорного кольору, а голодувальники — білого, з написом «Я голодую».

Список учасників
Учасник Роки життя Місто Тоді й пізніше
Олег Барков Дніпродзержинськ Співголова акції, голова УСС (Української студентської спілки) Дніпродзержинська[1]
Олесь Доній[2] Київ Співголова акції, голова УСС Києва. Пізніше — народний депутат України VII скликання.
Маркіян Іващишин[2] 1966-2019 Львів Співголова акції, голова Студентського братства Львова. Пізніше — громадський, політичний і культурний діяч, підприємець.
Денис Автономов
Наталка Бабик[2]
Ростислав Баглай Львів студент Лісотехнічого університету
Сергій Бащук[2] Львів Разом з О. Кузаном відповідав за зв'язки з громадськістю[1]
Андрій Біленький
Тарас Більчук 1960-2017 Коршів художник, громадський діяч, лицар ордена Героїв Небесної Сотні
Микола Богославець
Іван Бортник Суми Малював на пов'язках написи «Я голодую». Також малював на спинах назви міст та організацій, з яких приїхали люди[3]
Віталій Буряк
Оксана Гресько Львів ЛКДУМ ім. Івана Труша студенка першого курсу.
Любомир Валько[4] Івано-Франківськ
Орест Васильців Львів Студентське братство Львівського лісотехнічного інституту (ЛЛТІ).
Вероніка Величко[2]
Андрій Винничук Львів Голова Студентського братства ЛНУ ім. І. Франка, депутат Львівської міської ради у 1990-92 рр. Пізніше — один із засновників та перший голова Студентського братства НаУКМА (1992—1994 рр.).
Марта Винницька (Дячун) Львів Координатор акції від ЛЛТІ. Студентське братство Львівського лісотехнічного інституту.
Юрій Герцик[2]
Дмитро Глушенко
Сергій Годлєвський
Роман Головач
Олег Головецький[4] Івано-Франківськ
Володимир Голоднюк Вінниця Студент Вінницького державного педагогічного університету. Під час російсько-української війни — активіст і координатор громадської організації «Штаб Національного Спротиву Збаразького району». Батько Героя України Устима Голоднюка.
Ігор Гложик Львів Голова Студентського братства Українського поліграфічного інституту
Юрій Грамажора Суми[5]
Людмила Гридковець[6] (з дому — Баранник)
Ярина Гридько[6]
Михайло Гриценко Суми[3]
Андрій Гусак[2]
Тарас Давидяк Львів
Сашко Дащенко
Руслан Дейниченко Суми[3]
Ростислав Дідух[7]
Оксана Друль
Андрій Дзьобан 14.02.1972 Червоноград Студент Українського поліграфічного інституту.Голодував на Майдані Незалежності.Пізніше - волонтер з надання допомоги Збройним Силам України і в благодійних проектах та блогер(проекти у соцмережах про Пантеон героїв українського народу та його катів-окупантів).
Андрій Дуригін Львів
Оксана Забужко
Олег Зоренко 05.06.1972 Тиврів,Вінниччина Студент Українського поліграфічного інституту. Голодував на Майдані Незалежності.Пізніше -журналіст і волонтер.Зазнав полону і знущань проросійських ксенофобів під час перебування за кордоном.
Юрій Зубко
Олександр Ірванець
Володимир Калин[4] Івано-Франківськ
Михайло Канафоцький Львів
В'ячеслав Кириленко[2]
Наталя Климовська (Лещук)[2]
Андріян Кліщ[2] Львів
Оксана Козенко-Клочко Львів
Тарас Корпало Київ Студент 4-го курсу Київського державного університету імені Т. Г. Шевченка, співголова акції, комендант наметового містечка[1]
Віталій Лесюк Львів студент Національного лісотехнічного університету
Олег Кашівський Львів
Роман Жежнич Львів
Михайло Канафоцький На шнурку, який обперізував територію наметового містечка, почепив аркуш паперу, де написав «Майдан Незалежності»[8]. Площу Жовтневої революції перейменовано на Майдан Незалежності через рік, у серпні 1991-го
Вахтанг Кіпіані Миколаїв Студент історичного факультету Миколаївського педагогічного інституту ім. Бєлінського, приїхав 14 жовтня, голодував три доби[5]
Руслан Коцаба
Ігор Коцюруба[2] 1965-2018 Львів Голова Студентського братства Львівського політехнічного інституту, керівник охорони наметового містечка[9]
Андрій Кравець[джерело?] Львів Студент факультету фізики Львівського університету[10]
Степан Краховецький
Наталка Крупа
Олег Кузан[2] Львів Студент факультету журналістики ЛДУ ім Івана Франка. Член-засновник Студентського Братства ЛДУ. Разом зі С. Бащуком відповідав за зв'язки з громадськістю[1]
Марта Кульчицька (Герман) Львів Студентське братство Львівського лісотехнічного інституту (ЛЛТІ).
Андрій Лесишин 1970 Дрогобич Студент Українського поліграфічного інституту,пізніше підприємець-видавець у Дрогобичі
Ярослав Лернатович Львівщина Студент Українського поліграфічного інституту
Альбіна Лозинська
Богдан Лозинський
Микола Лукасевич Львів Студент Українського поліграфічного інституту
Марія Маєрчик Львів Студентка факультету журналістики ЛДУ ім Івана Франка.
Роман Макаренко
Ірина Мамчур[2]
Сергій Маслюк Вінниця
Олег Медуниця
Дмитро Мірошниченко
Ростислав Міхеєнко
Володимир Мовчан Суми[3]
Дмитро Мороз Київ Голодував усі 16 днів, але, як киянин, ходив ночувати додому[5]
Ярослав Мудрий[11]
Олег Наворенський[4] Івано-Франківськ
Андрій Наталуха Суми Учень 10-го класу[3]
Неда Неждана

(Надія Мірошниченко)

08.06.1971 Київ-Краматорськ Студентка Київського педагогічного інституту іноземних мов. Голодувала на Майдані Незалежності. Пізніше - поет, драматург, культуролог. Події Революції на Граніті описані в п'єсі "Кицька на спогад про темінь".
Артур Онуфрієв[2]
Ігор Особік Львів Студент Львівського політехнічного інституту[12]
Соломія Павличко 1958-1999 Київ
Іван Паровяк
Тарас Пастушенко Львів
Олесь Пограничний[2] Львів Студент факультету журналістики ЛДУ ім Івана Франка. Співредактор газети Студентського Братства - "Братство" (1989-1990)
Наталія Потоп'як Львів Студентське Братство Національний лісотехнічний університет України
Андрій Посікіра[7] Львів
Микола Походжай[2] Дрогобич Студент Дрогобицького педінституту. Перший голова (1989-1992) Студентського Братства "Каменяр" Дрогобицького державного педагогічного інституту
Тарас Прохасько Львів Студент біологічного факультету Львівського державного університету імені Івана Франка, був у загоні охорони табору
Богдан Пужак
Віктор Рог Суми Студент історичного факультету Сумського педагогічного інституту
Павло Розенко
Андрій Рожнятовський[7] Львів
Анжеліка Рудницька[9] Київ Пізніше — співачка, телеведуча, президент Мистецької агенції «Територія А»
Ярослав Рущишин[2] Львів
Олег Савіцький
Ігор Савчак Дрогобич Студент факультету іноземних мов Дрогобицького педінституту. Другий голова Студентського Братства "Каменяр" Дрогобицького державного педагогічного інституту
Лідія Савченко[2] Львів
Андрій Салюк[2] Львів
Ольга Самборська
Юрко Сардига Львів
Володимир Свіжович[2]
Михайло Свистович[2]
Остап Семерак Львів Студент фізичного факультету Львівського університету ім. І. Франка, був в охороні наметового містечка[13]
Тарас Семущак Львів Студент Львівського медичного інституту, разом з О. Тягнибоком керував медичною службою наметового містечка[9]
Наталка Семущак
Тарас Ситник[2]
Ігор Сліпецький Львів
Юрій Слісарук Вінниця
Андрій Стецьків[2] Львів
Петро Тимчишин
Ростислав Товарницький Дрогобич Студент Дрогобицького педінституту
Олег Тягнибок Львів Студент Львівського медичного інституту, разом із Т. Семущаком керував медичною службою наметового містечка[9]. Відтак — політик, очолив ВО «Свобода»
Віктор Уколов Дрогобич Студент Київського педагогічного інституту
Олег Ущенко
Ігор Федоришин Вінниця
Олег Хавич[2] Чернівці
Андрій Хавунка[7] Львів
Володимир Чемерис[2]
Едуард Шевельов
Петро Шеревера[7] Київ
Роксоляна Шимчук (Лозовик) Львів Студентка Львівського політехнічного інституту[14]
Віктор Ягун Львів Студент Лісотехнічного інституту[15]
Ольга Кір'як Дрогобич Студентка фізико-математичного факультету
Костянтин Лигун 1970-2000 Київ Член УСС, осередок Київського політехнічного інституту[16]
Орест Микита Львів Студент Українського поліграфічного інституту,львів'янин,діяв у лавах охорони наметового містечка,пізніше - науковець
Володимир Співак Львів Студент Українського поліграфічного інституту,львів'янин,пізніше - журналіст,зокрема газети "Ратуша" Львівської міськради
Зіновій Кіндрачук Івано-Франківськ В 1990 р. студент 5-го курсу Івано-Франківського педагогічного інституту ім. В. Стефаника, у 2014—2015 рр. — боєць АТО, солдат 128 ОГШБр, захисник м. Дебальцеве.

студенти Вінницького педагогічного інституту,активісти масових народних акцій в підтримку здобуття Україною державності в м.Вінниця влітку 1990 року Анатолій Харкавий, Андрій Лактіонов, Ігор Федоришин,Юрій Слісарук.

Ірина Зузук, Віталій Кодря — з Івано-Франківська[джерело?].

Також сотні студентів та небайдужих громадян з різних міст матеріально та організаційно сприяли учасникам. Серед них,зокрема, уродженець Вінниччини Андрій Войтюк - студент журналістики Львівського університету,один з організаторів масового виїзду студентства на Вінниччину для вшанування пам'яті Данила Нечая та Василя Стуса та в підтримку державності України, в подальшому - військовик Збройних Сил України,учасник антитерористичної операції на Сході України та війни з російськими агресором, Ігор Цаплюк(нар. 07.11.1971 року) - студент Вінницького політехнічного інституту, активіст Спілки незалежної української молоді Із селища Тиврів Вінницької області, пізніше - учасник УНА-УНСО,діяв у лавах загону цієї організації під час конфлікту в Придністров'ї 1992 року,захищаючи мирне місцеве українське населення.

Підтримували учасників

Люди, які підтримували учасників голодування
Учасник Місто Хто це
Бердник Олесь Павлович Гребені (Київська обл.) Письменник-фантаст, приходив підтримувати студентів[17]
Марія Бурмака Харків Студентка філологічного факультету Харківського університету, пізніше — співачка. Приїжджала підтримувати протестувальників, співала їм пісень[9]
Драч Едуард Валерійович Черкаси[18] Бард, приїжджав підтримувати протестувальників, співав їм пісень[9]
Крюкова Ніла Валеріївна Акторка, народна артистка УРСР. «Коли нам була потрібна допомога під час Студентської революції на граніті, вона прийшла і лягла на граніт разом зі студентами» — Олесь Доній[19]
Степан Хмара Львів Депутат Верховної ради УРСР. Підтримав студентів особистим голодуванням[20]
Віктор Бедь Тересва/Тячів/Ужгород Народний депутат України 1-го скликання (1990—1994), член антикомуністичної опозиції «Народна Рада» у ВР. Підтримав учасників Революції на гранті оголошенням особистого політичного голодування. Вживав заходи у Верховній Раді України щоб не допустити насильницького розгону учасників Революції на граніті в м. Києві. Неодноразово виступав під час сесійних засідань та у постійних комісіях Верховної Ради України із зверненнями на підтримку вимог учасників Революції на граніті та вносив на голосування Парламенту пропозицію про зняття В. Масола з посади голови Ради Міністрів Української РСР. 10 жовтня 1990 р. зачитав у прямому ефірі УТ-1 Держтелерадіо УРСР, фактично захопленого протестуючими, заяву-звернення парламентської антикомуністичної опозиції до українського народу про підтримку політичних вимог учасників Революції на граніті.

Примітки

  1. ↑ а б в г 25-та річниця Революції на граніті. Методичні рекомендації до відзначення у загальноосвітніх навчальних закладах. Архів оригіналу за 19 грудня 2018. Процитовано 19 грудня 2018. 
  2. ↑ а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф х ц ш щ ю я аа Учасники «„Революції на граніті“» звернулися до побратимів. Архів оригіналу за 7 грудня 2018. Процитовано 19 грудня 2018.  [Архівовано 2018-12-07 у Wayback Machine.]
  3. ↑ а б в г д Революція на граніті – це одні з найщасливіших днів мого життя, – Віктор Рог. Архів оригіналу за 19 грудня 2018. Процитовано 19 грудня 2018. 
  4. ↑ а б в г Гранітний жовтень 90-го
  5. ↑ а б в Революція на граніті: нас можна назвати циніками, які готові загинути за ідею. Архів оригіналу за 19 грудня 2018. Процитовано 19 грудня 2018. 
  6. ↑ а б 16 днів що сколихнули Україну. Архів оригіналу за 19 грудня 2018. Процитовано 19 грудня 2018.  [Архівовано 2018-12-19 у Wayback Machine.]
  7. ↑ а б в г д Революція на граніті – минуло 25-років. Архів оригіналу за 19 грудня 2018. Процитовано 19 грудня 2018. 
  8. ↑ 1213 Події 1990 року розбудили центр, тепер схід має відчути себе Україною, – експерт. Архів оригіналу за 20 грудня 2018. Процитовано 19 грудня 2018.  [Архівовано 2018-12-20 у Wayback Machine.]
  9. ↑ а б в г д е Студентський граніт незалежності. Архів оригіналу за 19 грудня 2018. Процитовано 19 грудня 2018. 
  10. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 6 березня 2016. Процитовано 19 грудня 2018. {{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  11. ↑ За що голодували передвісники Незалежності?. Укрінформ. 2 жовтня 2015. Архів оригіналу за 8 листопада 2020. Процитовано 7 червня 2021. 
  12. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 20 грудня 2018. Процитовано 19 грудня 2018. {{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  13. ↑ РОЗМОВА З ВАХТАНГОМ КІПІАНІ. ЧАСТИНА ПЕРША. Архів оригіналу за 24 вересня 2020. Процитовано 19 грудня 2018. 
  14. ↑ Презентація Фотоальбому «Студентська революція на граніті», який підготували члени Студентського Братства до 20-ї річниці історичних подій у Києві. Архів оригіналу за 19 грудня 2018. Процитовано 19 грудня 2018. 
  15. ↑ Революція на граніті – це втрачене покоління, яке, на жаль, не прийшло в політику – Ягун. Архів оригіналу за 19 грудня 2018. Процитовано 19 грудня 2018. 
  16. ↑ Сьогодні – 20-річчя студентської революції на граніті. Архів оригіналу за 27 серпня 2022. Процитовано 27 серпня 2022. 
  17. ↑ "Революція на граніті". Фото жовтня 1990-го. Історична правда. 2 жовтня 2013. Архів оригіналу за 24 квітня 2023. Процитовано 16 жовтня 2023. 
  18. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 5 грудня 2018. Процитовано 19 грудня 2018. {{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  19. ↑ Велика українка без «шлейфу зірковості»: якою була Ніла Крюкова. Архів оригіналу за 19 грудня 2018. Процитовано 19 грудня 2018. 
  20. ↑ «Революція на граніті». Фото жовтня 1990-го. Архів оригіналу за 4 травня 2021. Процитовано 19 грудня 2018.