Довжина тіла 44-46 см, маса 150—240 г, розмах крил 58—60 см[3]. В Україні звичайний осілий птах на всій території[3]. У сороки своєрідне забарвлення пір'я: голова, шия, спина, горло, воло і верхня частина грудей блискучо-чорні, на голові та спині із зеленим відливом; плечі та більш-менш виразна, часто лише ледве позначена поперечна смуга на спині та нижній частині тіла білого кольору; махові пера сині, зовні їх край зелений, покривні пера великих махових пер теж зелені, зсередини махові пера здебільшого білі й лише на кінці темні[2]. Завдяки білим плямам на боках птах дістав народну назву — сорока-білобока.
Вокалізація
Голос — різкі клацання, постукування, хрипкі крики[4][3]. Саме тому, тваринний світ завжди прислухається, коли стрекоче сорока, бо обережна і пильна сорока першою з висоти попереджає інших тварин на землі про появу хижаків у небі, або на землі[5].
Поширення
Птах досить поширений у Європі й Азії. Основні оселища — польові гаї, узлісся, сади[2]. Сорока уникає поселень у високих горах, безлісих рівнинах і густих лісах[2]. Сорока охоче селиться поряд з людиною і там, де її не чіпають, стає надзвичайно довірливою, та, навіть, настирливою[3]. Живуть птахи постійними парами, які зберігаються й узимку.
Інтелект
Сороки — одні з найрозумніших птахів. Вони здатні впізнати себе в дзеркалі. Сороки можуть рахувати до 4, але чим більше відрізняються предмети, тим важче птахам їх порахувати. Також вони мають продумані ритуали, зокрема пов'язані з померлими сороками.
Спосіб життя
Зазвичай сороки живуть осіло[3]. Проживають переважно у парках, садах, часто біля людських будівель[3]. Не люблять густих лісів або гір. Сороки обирають партнера на першому році життя, а за два роки пара починає будувати гніздо і вирощувати потомство. Пари дуже відважні: вони за будь-яку ціну захищатимуть своїх пташенят від інших сорок.
Череп
Оперення
Живлення
Сороки всеїдні[3]. Живиться сорока різноманітними комахами, насінням дикорослих трав, зерном злакових сільськогосподарських культур[2]. У їхній раціон входять також дрібні гризуни, ящірки. Аналіз рештків у випорожненнях сорок показують переважання рослинного матеріалу — так у дослідженнях на Криворіжчині переважали рештки насіння і плодів жимолості татарської, собачої рожі звичайної, вишні магалебської, винограду, шипшини, калини, полину, кленів польового та ясенелистого. Серед тваринних решток переважали залишки миші хатньої, польової та нориці. Також у рештках численно траплялись равлики виноградні, частково жуки та рештки свійських тварин, підібрані або на дорогах, або на скотомогильниках. Багато ознак живлення сорок на смітниках і звалищах[6].
Розмноження
Сороки будують декілька гнізд, «робоче» з яких лише одне. Гнізда кулястої форми, побудовані з гілок. Самиця відкладає 5-8 яєць у квітні-травні, і висиджує їх 17-18 днів[3][2].
Яйця
Гніздо
Гніздо
Пташеня
Підросле пташеня
У культурі
У Китаї сорока означає щастя і радість. Існує фразеологізм «зустріч на сорочому містку», що означає зустріч подружжя або закоханих після довгої розлуки[джерело?].
В Україні до сороки іноді ставляться скептично. Птаха порівнюють з балакучою жінкою, звідси й фразеологізм«Сорока на хвості принесла». В той же час сороку порівнюють з господинею, багатодатною матір'ю[7].
↑Родина пернатих вундеркіндів : [англ.] : [арх. 30 липня 2019 року] // pernatidruzi.org.ua. — Пернаті друзі, птахи України. — Дата звернення: 30 липня 2019 року.
