PROFILPELAJAR.COM

	Олексій Солодкий
Особисті дані
Народження	18 березня 1937
	Брянська область
Смерть	9 травня 2018 (81 рік)
	Одеса
Зріст	174 см
Громадянство	СРСР
Позиція	захисник
Професіональні клуби*
	* Ігри та голи за професіональні клуби; враховуються лише в національному чемпіонаті.

Олексій Миколайович Солодкий (18 березня 1937, Брянська область, СРСР — 9 травня 2018, Одеса, Україна) — український радянський футболіст, захисник.

Спортивна кар'єра

Народився і виріс у Брянській області. Футболом почав займатися у школі. Після сьомого класу продовжив навчання у залізничному училищі, грав за молодіжну збірну міста. Після завершення навчання був направлений на роботу у місто Алексин Тульської області. Працював слюсарем по ремонту поїздів і виступав за команду місцевого військового заводу. За рік до призову в армію його влаштували на це підприємство, де він тільки грав у футбол.

Військову службу розпочав у Анапі і мав їхати на Далекий Схід. Але керівництво вирішило залишити перспективного футболіста в своїй частині. Після демобілізації поїхав у селище Янтарний Калінінградської області, де працював на комбінаті по видобутку бурштину. 1961 року футбольний колектив комбінату грав у зимовій першості області проти «Балтики», команди майстрів з обласного центру. Олексій Солодкий виступав на позиції лівого захисника і вдало зіграв проти нападника «Балтики» Віктора Сафронова, а команда бурштинового комбінату стала переможцем турніру. Навесні того ж року отримав запрошення виступати за калінінградський клуб.

1963 року «Балтика» проводили підготовку до сезону у Мукачевому, де Солодкий отримав пропозицію продовжити кар'єру в донецькому «Шахтарі», переможцеві розіграшу кубка СРСР. Але згодом з'явилися представник «Чорноморця», який переконав молодого футболіста поїхати до Одеси.

У першому сезоні його команда завершила чемпіонат на шостій позиції в своїй підгрупі, а потім поїхала в африканське турне: виступали проти клубів з Тунісу, Ефіопії і Судану. Якщо в перших двох країнах українці здобували лише перемоги, то в Судані не змогли здолати складних умов: доводилося грати на пісочно-глиняних полях при незвично високих температурах. Як наслідок — одна нічия при двох поразках.

1964 рік став видатним для одеського футболу: обидві команди з приморського міста здобули путівки до вищої ліги. Перший матч в еліті провів проти тбіліського «Динамо», на виїзді одесити мінімально поступилися діючому чемпіонові (2:3, голи: Лобановський, Коршунов — Майсурадзе (2), Баркая)^[1]. У вищій лізі відіграв три сезони, але 1968 року новий тренер Сергій Шапошников розпочав омолодження складу, на позицію Солодкого награвався молодий Валерій Москвичов. А він з В'ячеславом Архипенком поїхали до Кривого Рогу, де протягом трьох сезонів захищав кольори «Кривбаса».

1970 року повернувся до Одеси, де його чекали дружина, донька і син. Навчався в технікумі, отримав запрошення на завод «Холодмаш», але обрав інше підприємство — «Поліграфмаш», де вже рік працював В'ячеслав Архипенко. Через півроку його призначили майстром гальванічного відділення, потім виріс до посади начальника цеху металопокриттів. Понад 20 років був начальником цеху металоконструкцій.

Статистика

Команда	Д-1		Д-2		Д-3		Кубок
Команда	Ігри	Голи	Ігри	Голи	Ігри	Голи	Ігри	Голи
«Балтика»	—	—	35	0	6	0	—	—
«Чорноморець»	71	2	57	0	—	—	10	0
«Кривбас»	—	—	76	1	32	1	—	—
Всього за кар'єру	71	2	168	1	38	1	10	0

Забиті м'ячі у вищій лізі:

#	Дата	Місце	Суперник	Рахунок	Остаточний рахунок	Воротар
1	18.08.1965	Одеса	«Торпедо» (Кутаїсі)	2–0	4–1	Роні Квасхвадзе^[2]
2	21.06.1967	Одеса	«Зоря» (Луганськ)	1–0	1–0	Леонід Клюєв