PROFILPELAJAR.COM

Словники України online
Словники України online
Посилання	lcorp.ulif.org.ua/dictua/
Тип	словник української мови[d] і онлайн-словник[d]
Мови	українська
Власник	Український мовно-інформаційний фонд НАН України

«Словники́ Украї́ни online» — вебсайт, який містить лексикографічну інформацію про слова української мови.

Сайт розташований за адресою https://lcorp.ulif.org.ua/dictua/ і є проєктом Українського мовно-інформаційного фонду НАН України^[1].

Сайт розроблений на основі CD-версії (станом на січень 2011 — версія 3.2) електронного видання «Словники України».

Електронне видання «Словники України»

Випуск здійснено відповідно до Указу Президента України від 7 серпня 1999 року «Про розвиток національної словникової бази»^[2].

Електронне видання «Словники України» складається з п’яти словникових підсистем-модулів — словозміни, транскрипції, синонімії, антонімії та фразеології.

Генеральний реєстр

Основу генерального реєстру (близько 258 тис. слів) системи "Словники України" – 4.1 становить реєстр "Орфографічного словника української мови", 9-е видання (К.: Довіра, 2009), який практично повністю відтворено й значно розширено ^[3].

Модуль «Словозміна»

Модуль «Словозміна» створено на основі розробленої в Інституті мовно-інформаційних досліджень НАН України словозмінної класифікації української лексики, в якій виділено за певними формальними ознаками понад 2000 парадигматичних класів для всіх відмінюваних повнозначних частин мови. Завдяки вказаній класифікації й розробленій процедурі парадигматизації побудовано повний перелік усіх граматичних форм для всіх лексичних одиниць, наведених у реєстрі. Це забезпечило візуалізацію усіх словоформ в усіх граматичних значеннях.

Загальна кількість словоформ для 258 тис. одиниць реєстру дорівнює близько 4 млн. У модулі «Словозміна» користувач, вибравши в реєстрі будь-яке слово, автоматично одержує в правому вікні екрана таблицю всіх словоформ для вибраної реєстрової одиниці з поданням їхніх граматичних параметрів.

Модуль «Транскрипція»

Модуль «Транскрипція» забезпечує автоматизоване виведення за допомогою транскрипційних знаків інформації про артикуляцію усіх словоформ української лексики згідно із сучасною літературною вимовою. В основу модуля покладено інформацію, що міститься в «Орфоепічному словнику української мови» в 2-х томах, що вийшов у серії «Словники України» (том 1 — К.: Довіра, 2001, том 2 — К.: Довіра, 2003), а також класифікацію типів дистрибуції наголосів в українських словозмінних парадигмах, розроблену в Інституті мовно-інформаційних досліджень НАН України.

Модуль «Синонімія»

Модуль «Синонімія» з достатньою повнотою подає синонімічне багатство української мови; він створений на основі «Словника синонімів української мови» у 2-х томах, який було випущено в серії «Словники України» (К.: Наукова думка, 1999—2000). Цей модуль містить синонімічні ряди (близько 9200), ядром кожного з яких виступає домінанта — лексична одиниця, що має найзагальніші для цього ряду семантичні особливості. Члени синонімічних рядів супроводжуються семантичними, граматичними та стилістичними характеристиками. Уживання синонімів ілюструється типовими для них контекстами — цитатним матеріалом із художньої, публіцистичної, наукової та іншої літератури або словосполученнями.

Модуль «Антонімія»

Основна частина модуля «Антонімія» — словник антонімів, в якому подано 253 словникові статті. За змістом він відповідає «Словникові антонімів української мови», який вийшов в серії «Словники України» (К.: Довіра, 1999). Загалом у цьому модулі представлено близько 2000 компонентів антонімічних пар.

Модуль «Фразеологія»

Модуль «Фразеологія» містить близько 56 тис. фразеологічних одиниць, які вживаються в сучасному українському мовленні. Основою цього модуля послужили «Фразеологічний словник української мови» у 2-х книгах (К.: Наукова думка, 1993; друге видання — К.: Наукова думка, 1999), а також новий «Словник фразеологізмів української мови», що вийшов у серії «Словники України» (К.: Наукова думка, 2003), де найповніше показано загальновживану фразеологію української мови й подано її всебічну лексикографічну характеристику.

Неточності електронної лексикографічної системи

Словоформи *Янисъярві* в модулі «Словозміна» (версія 3.2 на сайті УМІФ)

Транскрипція *Янисъярві* в модулі «Транскрипція» (версія 4.1 на диску)

За свідченням директора фонду, доктора технічних наук, академіка НАН України В. А. Широкова, лексикографічна система створювалася в напівавтоматичному режимі й не виключає помилок:

Фахівці Фонду змоделювали в комп'ютерному форматі правила словозміни. Кожна лексема відноситься до певного парадигматичного словозмінного класу, вся лексика розбита на ці класи, й для кожного з них виписано правило словозміни, алгоритм, програму. Система ж, базуючись на вихідних формах, самостійно будує повну словозмінну парадигму. [...]

Станом на сьогодні в електронному словнику системні помилки відсутні взагалі, але трапляються поодинокі несистемні. Коли в словнику загалом понад п'ять мільйонів слів і знайдено 10-15 помилок, то який це відсоток? Але щодалі, то важче й важче знаходити помилки (сміється).^[4]

Помилки електронної бази переважно трапляються в розширенні модуля «Словозміна», у назвах, які не містяться в академічних виданнях орфографічного словника фонду, покладених в основу модуля бази.

Найчастіше це помилкове поширення правила «дев’ятки» на іншомовні антропоніми, що суперечить §90, 104 «Українського правопису» ^[5]: Аристофан, Аристотель, Еврипід ^[6], Демокрит, Мурильйо, Шредингер, Хендрикс, але Пуччіні ^{[2 1]}^[7]. Не враховано винятки (§104) Чиуауа ^{[2 2]}. Переплутано додані в електронну базу пояснення для Кришна (іменник чоловічого роду, істота) та Крішна (річка в Індії) ^{[2 3]}. Назва Цюрих подається в базі з похідними цюріхський. Не зберігається подвоєння приголосних у власних назвах (§89, п. 3): Гаус, Корнуол. За нормами правопису 1993 року, що нині втратив чинність, була помилковою передача звука в позиції між двома голосними (§90, п. 4): Савоя (замість Савойя), феєрбахський (замість фейєрбахський). За чинним правописом, написання Савоя та Феєрбах нормативне. Помилкова передача орфографічного -й- у французьких іменах (§98): Ваян-Кутюр’є ^{[2 4]}. Неправильно писалися деякі назви з апострофом і м’яким знаком (§92-93): Без’є, Аштабьюла, Афьон-Карахісар ^{[2 5]}. Траплялися помилки набору (Аальєт замість бельгійського міста Аальст), помилки відмінювання (на/у плугу §52, селища Форосу §48), помилкові варіанти (замовчений ^{[2 6]}), помилкова передача назв (Янисъярві ^{[2 7]}) та ін. Нині перелічені помилки виправлено.

Примітки

↑ Однозначне правописне правило писати -і- в іншомовних антропонімах після приголосних (§90, п. 5, а, 3), окрім шиплячих і ц (§104, п. 6, в, 1) вимагає писати: Арістофан, Арістотель, Евріпід, Демокріт, Мурільйо, Шредінгер, Хендрікс, але Пуччині. Правило «дев’ятки» не поширюється на власні назви.
↑ Виняток з правила §104, п. 6, в, 1 для шиплячих і ц перед голосними вимагає писати Чіуауа.
↑ В географічних назвах із звукосполученням -ри- перед приголосним §90, п. 5, в, 3 пишеться -и-, на відміну від -і- після приголосних в особових іменах §90, п. 5, а, 3.
↑ У правописному словнику: Савойя, Фейєрбах, Вайян.
↑ §92-93. Після приголосних б, ф у словах іншомовного походження та похідних пишеться апостроф, після з пишеться знак м’якшення, перед йо апостроф не пишеться. Правильне написання: Безьє, Аштаб’юла, Афйон-Карахісар.
↑ Нормативний дієприкметник замовчаний від замовчати
↑ Янисъярві — помилкове словникове слово електронної лексикографічної системи. Разом з автоматично згенерованими словоформами подається в модулі «Словозміна» та модулі «Транскрипція» у виданнях системи на компакт-дисках та на сайті УЛІФ.

Посилання

↑ Наші проєкти — УМІФ. Архів оригіналу за 23 січня 2011. Процитовано 18 лютого 2011. [Архівовано 2011-01-23 у Wayback Machine.]
↑ Указ Президента України «Про розвиток національної словникової бази» від 07.08.1999 № 967/99^{[недоступне посилання з січень 2022]}
↑ Словники України, версія 4.1 [Електронний ресурс]: словозміна, транскрипція, фразеологія, синонімія, антонімія / В. А. Широков, та ін. — К.: Довіра, Український мовно-інформаційний фонд, 2001-2010. — 1 електрон. опт. диск (CD-ROM). — Альтернативна назва: Інтегрована лексикографічна система «Словники України», версія 4.1/
↑ Лілія БОНДАРЧУК. Словниковий запас // Газета «Україна молода». — .
↑ Український правопис / НАН України, Ін-т мовознав. ім. О. О. Потебні, Ін-т укр. мови. — К.: Наук. думка, 2010. — 287 с.
↑ Див. розбіжність між модулями бази, створеними на основі різних словників
↑ «Дев’ятки» правило / Енциклопедія українська мова. — К., 2000. — С. 123.

Див. також

Зовнішні посилання

Вебсайт «Словники України online»

[7] Однозначне правописне правило писати -і- в іншомовних антропонімах після приголосних (§90, п. 5, а, 3), окрім шиплячих і ц (§104, п. 6, в, 1) вимагає писати: Арістофан, Арістотель, Евріпід, Демокріт, Мурільйо, Шредінгер, Хендрікс, але Пуччині. Правило «дев’ятки» не поширюється на власні назви.

[9] Виняток з правила §104, п. 6, в, 1 для шиплячих і ц перед голосними вимагає писати Чіуауа.

[10] В географічних назвах із звукосполученням -ри- перед приголосним §90, п. 5, в, 3 пишеться -и-, на відміну від -і- після приголосних в особових іменах §90, п. 5, а, 3.

[11] У правописному словнику: Савойя, Фейєрбах, Вайян.

[12] §92-93. Після приголосних б, ф у словах іншомовного походження та похідних пишеться апостроф, після з пишеться знак м’якшення, перед йо апостроф не пишеться. Правильне написання: Безьє, Аштаб’юла, Афйон-Карахісар.

[13] Нормативний дієприкметник замовчаний від замовчати

[14] Янисъярві — помилкове словникове слово електронної лексикографічної системи. Разом з автоматично згенерованими словоформами подається в модулі «Словозміна» та модулі «Транскрипція» у виданнях системи на компакт-дисках та на сайті УЛІФ.

[1] Наші проєкти — УМІФ. Архів оригіналу за 23 січня 2011. Процитовано 18 лютого 2011. [Архівовано 2011-01-23 у Wayback Machine.]

[2] Указ Президента України «Про розвиток національної словникової бази» від 07.08.1999 № 967/99^{[недоступне посилання з січень 2022]}

[3] Словники України, версія 4.1 [Електронний ресурс]: словозміна, транскрипція, фразеологія, синонімія, антонімія / В. А. Широков, та ін. — К.: Довіра, Український мовно-інформаційний фонд, 2001-2010. — 1 електрон. опт. диск (CD-ROM). — Альтернативна назва: Інтегрована лексикографічна система «Словники України», версія 4.1/

[4] Лілія БОНДАРЧУК. Словниковий запас // Газета «Україна молода». — .

[5] Український правопис / НАН України, Ін-т мовознав. ім. О. О. Потебні, Ін-т укр. мови. — К.: Наук. думка, 2010. — 287 с.

[6] Див. розбіжність між модулями бази, створеними на основі різних словників

[8] «Дев’ятки» правило / Енциклопедія українська мова. — К., 2000. — С. 123.

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]

[2 1]

[7]

[2 2]

[2 3]

[2 4]

[2 5]

[2 6]

[2 7]

PROFILPELAJAR.COM

Словники України online

Електронне видання «Словники України»

Генеральний реєстр

Модуль «Словозміна»

Модуль «Транскрипція»

Модуль «Синонімія»

Модуль «Антонімія»

Модуль «Фразеологія»

Неточності електронної лексикографічної системи

Примітки

Посилання

Див. також

Зовнішні посилання

Read other articles:

Bremenfly

Ed Miliband

Heinkel He 111

Jesper Kyd

Bahasa Jerman Franken Timur

Élections cantonales de 2011 dans le Var

Peter Kinder

Terni

Mancherial district

Matteo Mandorlini

Roulis

Altamuskin

Rubiane

Perang Rusia-Turki (1877–1878)

Терновка (Терновский район)

Gula kelapa

Royal Danish Orchestra

Prime Minister of Sweden

Partecipanti al Giro d'Italia 1983

Philip Fothergill