Слимак іспанський

Слимак іспанський

Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Молюски (Mollusca)
Клас: Черевоногі (Gastropoda)
Ряд: Легеневі (Pulmonata)
Родина: Arionidae
Рід: Arion
Вид: Слимак іспанський
Біноміальна назва
Arion lusitanicus
Mabille, 1868
Синоніми
Arion vulgaris

Moquin-Tandon, 1855

Посилання
Вікісховище: Arion vulgaris
МСОП: 85541868
NCBI: 1028688

Слимак[1][2] іспанський[3] — (Arion vulgaris Moquin-Tandon, 1855 або помилково Arion lusitanicus Mabille, 1868) — слимак роду Arion родини Arionidae, групи легеневих, класу черевоногих наземних молюсків.[4] Інвазивний вид, що з середини 20 століття поширився майже по всій Європі. Вважається серйозним шкідником як у садівництві так і у сільському господарстві.

Arion lusitanicus — відкриття пневмостому

Походження та таксономічна невизначеність

Точне походження слимака іспанського не відоме. Найбільш ймовірними місцями його походження вважається Португалія, північ Іспанії або Франція.[4] Окрім цього існує таксономічна невизначеність щодо цього виду. Зокрема, вважається, що перші інвазивні види, які почали поширюватись на території центральної Європи було помилково визначено як A. lusitanicus (Mabille, 1868), проте оригінальні описи вказують, що це різні види.[5][6] Як заміну деякими авторами було запропоновано використовувати назву A. vulgaris (Moquin-Tandon, 1855), проте і досі не відомо чи збігається оригінальний опис цього виду з інвазивним видом поширеним у Європі.[7] На даний момент ці дві назви використовуються як синоніми.

Arion lusitanicus їсть траву

Поширення

На даний момент цей вид поширений на території[4][5][8][9]:

  • Великої Британії(1954)[10]
  • Франції(1955)[11]
  • Іспанії(можливо вид зародився тут)[12]
  • Швейцарії(вперше зареєтрований у 1956, але міг з'явитись раніше)[13]
  • Італії(1965)[14]
  • Болгарії(1966)[15]
  • Німеччини(1969)[16]
  • Австрії(1971)[17]
  • Бельгії(1973)[18]
  • Швеції(1975)[19]
  • Ірландії(1984)[20]
  • Польщі(ймовірно з 1987, але зареєстровано у 1993)[21]
  • Норвегії(1988)[22]
  • Нідерландів(1989)[23]
  • Фінляндії(1990; переважно на півдні країни)[24][25]
  • Чехії(1991)[26]
  • Данії(1991)[19]
  • Словаччини(1992)[8]
  • Фарерських островах(1996)[27]
  • Хорватії(1996)[28]
  • США(1998)
  • Угорщини(2000)[8]
  • Сербії(2002)[8]
  • Ісландії(2003)[29]
  • України(2007; та поступово поширився майже по всій країні)[8][30]
  • Литви(2008)[31]
  • Естонії(2008)[32]
  • Латвії(2009)[33]
  • Румунії(2012)[8]
  • Словенії(вперше зареєтрований у 2018, але міг з'явитись раніше)[34]
  • росія
  • Білорусь

Опис

Загальна характеристика

Середні розміри слимака іспанського складають 80-120 мм[35], а інколи можуть сягати навіть 180 мм[36]. Забарвлення сильно варіюється, від темно коричневого чи бурого до яскраво оранжевого.[35] З правого боку посередині мантії розташовується пневмостома (дихальний отвір). Ведуть нічний спосіб життя і найчастіше їх можна побачити після дощу або у сутінках. Місця поширення приурочені до життя людей. Зазвичай це вологі місця такі, як ліси, парки, сади, культурні поля, канали і т. д. Харчуються в широкому діапазоні рослин — овочі, декоративні рослини, полуниці, садові та культурні рослини — та можуть наносити значної економічної шкоди сільському господарству, знищуючи урожаї, а також пошкоджувати сади та городи.[5] Окрім цього, харчуються падаллю та екскрементами[37]. Канібалізм проявляється тільки у вигляді поїдання щойно загиблих особин.[5] Іспанський слимак вважається одним з 100 найгірших чужорідних видів в Європі в DAISIE (Delivering Alien Invasive Species Inventories for Europe) і це єдиний черевоногий молюск серед цих ста одиниць. А. lusitanicus вважається найгіршим шкідником серед слимаків в Європі.[4]

Рід Arion включає близько 30, видів визначення яких є доволі проблематичним. Зокрема, визначення Arion lusitanicu є складним через морфологічну подібність до видів Arion ater та Arion rufus. Найчастіше визначення відбувається шляхом огляду репродуктивної системи.[5]

Статева система Arion lusitanicus. А — атріум, В — сім'яприймач, Е — епіфалус, О — яйцепровід, VD — сім'япровід[8]

Статева система та розмноження

А. lusitanicus, як і усі легеневі молюски (підклас Pulmonata), гермафродити, тобто у їх статевій системі об'єднані чоловічі та жіночі органи.[38][39] Тому дуже часто може відбуватись самозапліднення, хоча зазвичай відбувається копуляція двох особин. Особливості виду зумовлені насамперед будовою статевої системи: маленький атріум; яйцепровід великий і опухлий, такого ж діаметра як і атріум; сім'яприймач сферичний, у два рази товщий за яйцепровід. Довгий, опуклий вперед яйцепровід з великими поздовжніми лігулами всередині є відмінною рисою іспанського слимака.

Відкладання яєць може початися в кінці червня, і, якщо температура не дуже низька, в окремі роки триває до грудня; точний час варіюється залежно від природних умов. Тим не менш, відкладання яєць часто досягає максимуму в серпні і вересні. Час розвитку і вилуплення з яєць залежать від температури і може відрізнятися в різних регіонах. Висока температура сприяє швидшому розвитку яєць. При 20 ° С, яйце буде вилуплюватися протягом 3 — 5 тижнів. Більшість яєць вилуплюються до зими і для молодих особин основним є зимовий етап життя.[8] Одна особина може відкласти більше 500 яєць, проте зазвичай відкладає 200—400 яєць.[40] Відкладання яєць може відбуватись на відкритих територіях, таких як ґрунт, але частіше в захищених місцях — наприклад, під рослинністю або в ґрунті на глибині до 10 см.

Примітки

  1. ↑ Паночіні С. Словник біологічної термінології / Науково-дослідчий інститут мовознавства ВУАН. — Харків: Держ. вид-во «Радянська школа», 1931. — 89 с.(Серія практичних словників. Випуск IV) (с. 71).
  2. ↑ Балашов И. Охрана наземных моллюсков Украины. — Киев: Институт зоологии НАН Украины, 2016. — 272 с. (сс. 66-67)
  3. ↑ УНІАН
  4. ↑ а б в г Архівована копія (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 4 березня 2016. Процитовано 4 листопада 2015.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  5. ↑ а б в г д Slotsbo (2014): NOBANIS — Invasive Alien Species Fact Sheet –Arion lusitanicus. — From: Online Database of the European Network on Invasive Alien Species
  6. ↑ Castillejo, J., 1997. The slugs of the family Arionidae Grey, 1840 from Iberian Peninsula and Balearic Islands. Morphology and distribution (Gastropoda, Pulmonata, Terrestria nuda). Revista Real Academia Galega de Ciencias 16, 51-118.
  7. ↑ Anderson, R., 2005. An annotated list of non-marine Mollusca of Britain and Ireland. Journal of Conchology 38, 607—637.
  8. ↑ а б в г д е ж и Păpureanu A.-M., Reise H. & Varga A., 2014: First records of the invasive slug Arion lusitanicus auct. non Mabille (Gastropoda: Pulmonata: Arionidae) in Romania. — Malacologica Bohemoslovaca, 13: 6–11. Online serial at <http://mollusca.sav.sk> 24-Mar-2014.
  9. ↑ http://dpm.pip-mollusca.org/tom/27/gural-sverlova_etc_1_t27.pdf
  10. ↑ Kearney, Michael P. (1999). Atlas of the land and freshwater molluscs of Britain and Ireland ((Англійською)) . Colchester: Harley. с. 1—264. ISBN 9780946589487.
  11. ↑ van Regteren Altena, C.O. (1956). Notes sur les limaces, 3. Sur la présence en France d'Arion lusitanicus Mabille ((Французькою)) . Journal de Conchyliologie. с. 95: 89-99.
  12. ↑ Miriam, A.; Zemanova; Knop, Eva; Heckel, Gerald (Листопад 2016). Phylogeographic past and invasive presence of Arion pest slugs in Europe (Англійською) . Molecular Ecology. с. 25 (22): 5747–5764. doi:10.1111/mec.13860.
  13. ↑ Turner, Н.; Kuiper, J. G. J; Thew, N.; Bernasconi, R.; Rüetschi, J.; Wüthrich, M.; Gosteli, M. (1998). . Fauna Helvetica 2. Atlas der Mollusken der Schweiz und Liechtensteins (Німецькою) . Neuchâtel. с. 1—527.
  14. ↑ Cesari, P. (1978). Nota preliminare sulla diffusione in Italia e l'esplosione demografica nel Veneto di Arion lusitanicus Mabille. Lavori: Società veneziana di Scienze naturali. с. 3: 3-7.
  15. ↑ Păpureanu, A.-M; Reise, H.; Varga, A. (2014). First records of the invasive slug Arion lusitanicus auct. non Mabille (Gastropoda: Pulmonata: Arionidae) in Romania. Malacologica Bohemoslovaca. с. 13: 6-11.
  16. ↑ Schmid, G. (1970). Arion lusitanicus in Deutschland (Німецькою) . Archiv für Molluskenkunde. с. 100: 95-102.
  17. ↑ Reischütz, P. L.; Stojaspal, F.J. (1971). Bemerkenswerte Mollusken aus Ostösterreich (Німецькою) . Mitteilungen der zoologischen Gesellschaft Braunau. с. 1/13: 339-344.
  18. ↑ Risch, P.; Backeljau, T. (1989). On the occurrence of Arion lusitanicus Mabille, 1868 in Belgium (Mollusca: Pulmonata). Annalen van de Koninklijke Belgische Vereniging voor Dierkunde. с. 119(1): 25-38.
  19. ↑ а б von Proschwitz, T. Spanska skogsnigeln - Arion lusitanicus Mabille - en art i snabb spridning med människan i Sverige. Göteborgs Naturhistoriska Museum: Årstryk. с. 1992: 35-42.
  20. ↑ Anderson, R. (2010). The invasive pest slug Arion vulgaris Moquin-Tandon (= A. lusitanicus Mabille) (Mollusca: Arionidae) confirmed for Ireland, with an appeal for records. The Irish Naturalists' Journal. с. 31(1): 69-70. JSTOR 41419234|.
  21. ↑ Kozłowski, R.J (1 грудня 2011). Expansion of the invasive slug species Arion lusitanicus Mabille, 1868 (Gastropoda: Pulmonata: Stylommatophora) and dangers to garden crops - a literature review with some new data. Folia Malacologica. с. 19(4): 249-258. doi:10.2478/v10125-011-0005-8.
  22. ↑ Hatteland, B. A; Roth, S; Andersen, A.; Kaasa, K.; Støa, B.; Solhøy, T. (2013). Distribution and spread of the invasive slug Arion vulgaris Moquin-Tandon in Norway. Fauna norvegica. с. 32: 13-26.
  23. ↑ de Winter, A.J (1989). Arion lusitanicus Mabille in Nederland (Gastropoda, Pulmonata, Arionidae). Basteria. с. 53: 49–51.
  24. ↑ Valovirta, I. (2001; архів 9 червня 2007 з доступом з 27 вересня 2009). Tehokkaan leviämisen mestari (Фінською) . Архів оригіналу за 9 червня 2007. Процитовано 9 вересня 2022. [Архівовано 9 червня 2007 у Wayback Machine.]
  25. ↑ Ne liikkuvat öisin ja syövät kaiken – tappajaetanoiden määrä räjähti Suomessa (Фінською) . Iltalehti. 15 липня 2021. {{cite book}}: |first2= з пропущеним |last2= (довідка); |first= з пропущеним |last= (довідка)
  26. ↑ Dvořák, L.; Horsák, M. (2003). Současné poznatky o plzáku Arion lusitanicus (Mollusca: Pulmonata) v České republice (Чеською) . Časopis Slezského Muzea Opava (A). с. 52: 67–71.
  27. ↑ Bloch, Dorete (2003). Morsnigilin ella hin spanski snigilin. Frøði. с. 1: 16–18.
  28. ↑ Šerić Jelaska, Lucija (24 листопада 2014). MOGU LI TRČCI (Coleoptera: Carabidae) KONTROLIRATI INVAZIVNOG LUZITANSKOG PRPOLJA Arion lusitanicus (Gastropoda: Pulmonata: Arionidae). https://www.bib.irb.hr/.
  29. ↑ Ingimarsdóttir, M; Ólafsson, E. (2005). Spánarsnigilin finnst á Íslandi, bví miður. Náttúrufræðingurin. с. 73: 75–78.
  30. ↑ Гураль-Сверлова, Н.В.; Гураль, Р.І. (2011). Морфологические, анатомические и поведенческие особенности слизней из комплекса Arion lusitanicus (Arionidae) на западе Украины (російською) . Ruthenica. с. 21(2): 97-111.
  31. ↑ Adomaitis, M.; Skujienė, G. (2016). "Invazinė šliužų rūšies Arion lusitanicus (Mabille, 1868) (Mollusca, Pulmonata, Arionidae) plitimo Lietuvoje perspektyvos. Lietuvos Biologinė: Būklė, Struktūra, and Apsauga. с. 4: 41–49.
  32. ↑ Palginõmm, M. (2009). Lusitaanlane luubi all. Eesti Loodus.
  33. ↑ Jakubāne, I.; Pilāte, D.; Dreijers, E.; Zolovs, M. (2016). Distribution of "Spanish slug" Arion lusitanicus auct. non Mabille 1868 (or Arion vulgaris Moquin-Tandon, 1855) (Gastropoda:Arionidae) in Latvia. с. 16 (2): 175–180.
  34. ↑ Laznik, Ž.; Majić, I.; Trdan, S.; Malan, A.P.; Pieterse, A.; Ross, J.L (30 жовтня 2020). Is Phasmarhabditis papillosa (Nematoda: Rhabditidae) a possible biological control agent against the Spanish slug, Arion vulgaris (Gastropoda: Arionidae). Nematology. с. 23 (5): 577–585.
  35. ↑ а б http://www.animalbase.uni-goettingen.de/zooweb/servlet/AnimalBase/home/species?id=4250
  36. ↑ http://idtools.org/id/mollusc/factsheet.php?name=Arion%20ater%20group:%20Arion%20vulgaris
  37. ↑ http://www.slugwatch.co.uk/?page_id=174
  38. ↑ Гураль-Сверлова Н. В., Гураль Р. І. (2012). Визначник наземних молюсків України (українська) . Львів. с. 216. ISBN 978-966-02-6569-1.
  39. ↑ Сверлова Н. В., Гураль Р. І. (2005). Визначник наземних молюсків заходу України (українська) . Львів. с. 218. ISBN 966-02-3797-9.
  40. ↑ Kozlowski, J., 2000. Reproduction of Arion Lusitanicus Mabille, 1868 (Gastropoda: Pulmonata: Arionidae) introduced in Poland. Folia Malacologica 8, 87-94.