PROFILPELAJAR.COM

Опера «Сицилійська вечірня»
Опера «Сицилійська вечірня»
фр. Les vêpres siciliennes
Композитор	Джузеппе Верді
Автор лібрето	Ежен Скріб і Charles Duveyrierd
Мова лібрето	французька і італійська
Джерело сюжету	Сицилійська вечірня
Жанр	велика опера
Кількість дій	5 дія і 6 ява
Кількість яв	6 ява
Перша постановка	13 червня 1855
Місце першої постановки	Державна паризька опера
	Інформація у Вікіданих
	Сицилійська вечірня у Вікісховищі

«Сицилійська вечірня» (фр. Les vêpres siciliennes, італ. I vespri siciliani) — грандіозна опера на п'ять дій італійського композитора романтика Джузеппе Верді на французьке лібрето Ежена Скріба і Шарля Дювер'є (фр. Charles Duveyrier) за їх твором «Герцог Альба» (Le duc d'Albe), який був написаний у 1838 році. Історія базується на історичній події — Сицилійській вечірні — повстанні сицилійців проти французів 1282 року.

Опера «Сицилійська вечірня» була створена Верді після трьох його великих шедеврів — опер «Ріголетто», «Трубадур» і «Травіата» (1850—1853), і вперше виконувалася у Паризькій опері 13 червня 1855 році. У Парижі мала відбутися Всесвітня виставка і Верді мав написати оперу до її відкриття. На прем'єру прибули багато впливових людей з П'ємонту і Ломбардії. Сьогодні опера більше відома в її пізнішій італійській версії (1861 року) — «I vespri siciliani».

Дійові особи

Герцогиня Олена (La Duchesse Hélène), сестра Фредеріка Австрійського (сопрано)
Арріґо (Arrigo, Henri), молодий сицилієць (тенор)
Гі де Монфор (Guy de Montfort), губернатор Сицилії (баритон)
Джовàнні да Прòчіда (Jean Procida), сицилійський лікар (бас)
Бетюн (Le Sire de Béthune), французький офіцер (бас)
Граф де Водемон (Le Comte de Vaudemont), французький офіцер (бас)
Нінетта (Ninette), покоївка Олени (сопрано)
Даніелі (Daniéli), слуга Олени (тенор)
Тібò (Thibault), французький солдат (тенор)
Робèр (Robert), французький солдат (бас)
Манфредо (Mainfroid), сицилієць (тенор)
Солдати, народ (хор)

Сюжет опери

Дія I

Французькі солдати-окупанти святкують на одній з площ Палермо. З'являється Герцогиня Олена, вона в жалобі, сьогодні річниця смерті її брата. Він був засуджений губернатором Сицилії Монфором. Французький солдат Робер вимагає співати для переможців. Олена погоджується і її спів викликає ненависть сицилійців до французів (In alto mare, battuto dai venti ). Губернатор Монфор втручається і всіх заспокоює. З'являється Арріґо, якого щойно помилували. Не зважаючи на присутність Монфора, він насміхається з нього, щоб його образити. Монфор просить всіх піти і залишається тільки з необережним молодиком. Він питає як його ім'я, але Арріґо не відповідає. Потім Губернатор намагається його підкупити пропонуючи чин в його армії і одержує нову відмову. Губернатор забороняє тоді Арріґо розмовляти з герцогинею: однак, той знову не боїться заборони.

Дія II

У долині поблизу Палермо, з'являється Прòчіда, вождь сицилійців (O tu Palermo, terra adorata). Він зустрічається з Арріґо та Оленою. Коли Прочіда відходить, Арріґо освідчується герцогині у своєму коханні, яка приймає освідчення з умовою, щоб він помстився за її брата. З'являється Бетюн. На Арріґо ждуть у палаці Монфора, але він відмовляється йти. Ця відмова спричинює його арешт і сицилійці присягаються помститися за нього. Крім того, викрадання жінок французькими солдатами ще більше підсилює ненависть сицилійців.

Дія III

Монфор, у своєму кабінеті, перечитує лист дружини, яка колись його покинула і забрала їх сина (In braccio alle dovizie). Приводять Арріґо і він довідується, що його батьком є Монфор. Він не погоджується признати його батьком. Вечір, у палаці губернатора бал-маскарад. Серед присутніх, Арріґо впізнає Прочіду і Олену, які прийшли його звільнити і убити Монфора. Арріґо перешкоджає друзям це зробити в момент, коли Олена витягає свій кинджал. Змовників затримують.

Дія IV

Прочіду і Олену перевозять до фортеці. Арріґо приходить до них, щоб спробувати виправдатися. Він відкриває Герцогині справжню причину свого вчинку. Герцогиня пробачає Арріґо і зізнається йому в коханні (Arrigo! ah parli a un core). Прочіда теж пробачає Арріґо. Прибуває Монфор, сицилійців повинні вести на страту. Арріґо просить помилувати друзів. Однак Монфор шантажує Арріґо: або він публічно визнає його батьком, або його друзі будуть страчені. Юнак поступається і Монфор повідомляє про весілля Арріґо з герцогинею.

Дія V

У садах палацу, готується весільне свято (Mercé, dilette amiche, bolero). Прочіда знаходить Олену і повідомляє, що, як тільки задзвонять дзвони, почнеться повстання. Олена у відчаї, адже це означає смерть для Арріґо. Вона відмовляється від весілля. Однак Монфор не слухає Олену і подає знак почати церемонію. Дзвонять дзвони, до саду вдираються сицилійці і вбивають Монфора та інших французів.

Музика

Головні арії опери

Дія 1. Au sein des mers (фр.) / In alto mare, battuto dai venti (іт.) (Герцогиня Олена)
Дія 2. Et toi, Palerme / O tu Palermo, terra adorata (Джовàнні да Прòчіда)
Дія 3. Au sein de la puissance / In braccio alle dovizie (Гі де Монфор)
Дія 3. Quand ma bonté toujours nouvelle / Quando al mio sen (дует Монфора і Арріґо)
Дія 4. C'est Guy de Montfort! / Di Monforte il cenno (Арріґо)
Дія 4. O jour de peine et de souffrance! / Giorno di pianto, di fier dolore (Арріґо)
Дія 4. Ami!… le cœur d 'Hélène / Arrigo! ah parli a un core (Герцогиня Олена)
Дія 5. Merci, jeunes amies / Mercè, dilette amiche (Герцогиня Олена)

Бібліографія

Друскин М., 100 опер, Л., 1964. (рос.)
Соловцова Л. А. Дж. Верди. М., Джузеппе Верди. Жизненный и творческий путь, М. 1986. (рос.)
Тароцци Дж. Верди. М., 1984. (рос.)