Повстання було спрямоване проти Анжуйської династії, члени якої роздавали сицилійську землю разом із селянами французьким феодалам. Французи чинили свавілля, перенесли столицю Сицилійського королівства за межі Сицилії, з Палермо в Неаполь і зрештою запровадили податок на сіль — «габеллу»[1].
Назва
Сигналом до повстання став передзвін дзвонів до вечірні, що й дав йому назву.
Гасло
За деякими даними, гаслом повстання була фраза «Morte Alla Francia, Italia Anela» («Смерть Франції, зроби подих, Італіє»), скорочено «M.A.F.I.A.». З цим гаслом пов'язують легендарне виникнення терміну «мафія», втім більшість сучасних істориків відкидають таку версію.
Підсумки
Французів, що перебували на Сицилії, було перебито; але на острів були направлені французькі війська. Почалась війна. Вождем повстання та національно-визвольної війни сицилійців був Джованні ді Прочіда. У вересні 1282 року сицилійці були змушені звернутись за допомогою до Арагонської корони, яка відтоді правила на Сицилії. Війну було завершено 1302 року.
На основі цієї історичної події італійський композитор романтик Джузепе Верді у 1855 написав грандіозну оперу в п'яти актах Сицилійська вечірня, (італ.I vespri siciliani). Опера була замовлена до відкриття Всесвітньої виставки у Парижі.
Примітки
↑Мустафін О. Смачні пригоди. Екскурсії власною кухнею. К., 2020, с.76-77
Джерела
Дворкін. Роль візантійсько-арагонского таємного союзу у підготовці «Сицилійської вечірні». Єкатеринбург, 2003, 364—379.
.svg){kind=small}
