Симфонія № 1 ля мажор, ор. 2 Бориса Лятошинського, написана протягом 1918—1919 рр.^[1] як дипломна робота по закінченні Київської консерваторії.

Музичний письменник Грегор Тассі вважає, що його Перша симфонія (1918  – 1919) ^[2] є найранішою симфонією, написаною в Україні після Максима Березовського.^[3] У порівнянні з пізнішими його симфоніями — більш мелодійна й характерна впливом Олександра Скрябіна^[4]. Вперше виконана під керівництвом композитора Рейнгольда Глієра, який був викладачем композитора.^[5]

У виданні The Penguin Guide to Compact Discs 1999 року ця симфонія описана як «добре створена, впевнена партитура», яка «рясніє контрапунктичним опрацюванням і багатою оркестровою риторикою». ^[6] Фінал симфонії, на думку, Ферручіо Таммаро, є «не лише динамічним, але навіть героїчним, у тісній відповідності зі смаками зароджуваного радянського симфонізму». ^[7]

Симфонія написана для великого складу симфонічного оркестру, що включає 3 флейти (3-я також пікколо), 2 гобої, англійський ріжок, 3 кларнети (A) (3-й також бас-кларнет (B♭)), 2 фаготи, контрафагот, 4 валторни (F), 3 труби (B♭), 3 тромбони, туба, литаври, трикутник, цимбали, там-там, дзвіночки, арфа та групу струнних. ^[1]

Складається з трьох частин:

1. Allegro non troppo un poco agitato
2. Molto lento
3. Allegro energico

• Дитиняк, Марія (1986). Українські Композитори (укр.). Edmonton, Alberta: Canadian Institute of Ukrainian Studies.
• Greenfield, Edward; March, Ivan; Layton, Robert (1999). The Penguin Guide to Compact Discs. London; New York: Penguin Books. ISBN 978-01404-6-887-8.
• Tammaro, Ferrucio (2017). War Symphonies and Peace Symphonies: Sibelius' Fifth. У Krohn, Anna; Howell, Tim; Murtomäki, Veijo (ред.). Jean Sibelius's Legacy Research: on his 150th Anniversary. Cambridge Scholars Publishing. ISBN 978-15275-0-087-7.