Сердюков Олександр Сергійович

Сердюков Олександр Сергійович
 Головний сержант
Загальна інформація
Народження14 серпня 2000(2000-08-14)
Київ, Україна
Смерть20 березня 2024(2024-03-20) (23 роки)
Тоненьке, Донецька область, Україна
(загиблий у бою)
ГромадянствоУкраїна Україна
Національністьукраїнець
Alma MaterКиївський національний університет імені Тараса Шевченка
Псевдо«Олекса»
Військова служба
Роки служби2022 — 2024
ПриналежністьУкраїна Україна
Вид ЗС Сухопутні війська
Рід військ Десантні війська
Війни / битви
Нагороди та відзнаки
Медаль «Захиснику України» (Міністерство оборони України)
Медаль «Захиснику України» (Міністерство оборони України)
Нагрудний знак «Ветеран війни»

Олександр Сергійович Сердюков (14 серпня 2000, Київ, Україна — 20 березня 2024, Тоненьке, Покровський район, Донецька область, Україна) — український військовик, учасник російсько-української війни.

Життєпис

Народився 14 серпня 2000 року в Солом'янському районі міста Київ. У 2018 році вступив на філософський факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка за спеціальністю «Політологія», завершивши навчання у 2022 році і здобувши освітній рівень бакалавра[1].

Мав активну громадську позицію, учасник багатьох мітингів та протестів, зокрема «Ні Портнову в КНУ!»[2][3].

Притримувався націоналістичних, правих поглядів. Учасник культурної спілки «Авангард» і азовського руху. Постійний учасник лекторію «Пломінь» в Козацькому Домі. Займався різними видами спорту, зокрема боксом. Часто ходив у походи Україною, в Карпатські гори, цікавився військовою підготовкою, вдосконалював власні навички у складі підрозділу «Авангард»[4].

В перші дні повномасштабного вторгнення Росії в Україну долучився до лав Збройних сил України. Мав звання головного сержанта роти[5].

Брав участь в битві за Київ та битві за Донбас. Загинув 20 березня 2024 року під час виконання бойового завдання в Донецькій області в стрілецькому бою під час штурму біля села Тоненьке у віці 23 років[6][7]. Від 20 березня вважається зниклим безвісти через неможливість евакуювати загиблого. Загін Сердюкова потрапив у засідку, зустрів ворожий штурм та пробивався до дружніх сил. Під час бою зазнав поранення, при спробі надати допомогу пораненому військовику з іншої бригади отримав друге, смертельне поранення[6].

Нагороди

Примітки

  1. Олександр Сердюков. Віртуальний меморіал КНУ. Процитовано 9 жовтня 2024.
  2. Гребельник, Владислав (29 березня 2024). Друже... Саша Сердюков. Facebook. Владислав Гребельник. Архів оригіналу за 9 жовтня 2024. Процитовано 9 жовтня 2024.
  3. «Ні Портнову в КНУ»: кількасот студентів протестують в університеті Шевченка. Радіо Свобода. 20 червня 2019. Процитовано 9 жовтня 2024.
  4. Архів з попередніх вишколів. Telegram. Авангард (АКС). 12 червня 2024. Архів оригіналу за 9 жовтня 2024. Процитовано 9 жовтня 2024.
  5. Скотнікова, Ольга (30 березня 2024). У стрілецькому бою загинув головний сержант Олександр «Олекса» Сердюков, випускник КНУ. Вечірній Київ. Процитовано 9 жовтня 2024.
  6. а б Був надійним соратником та людиною честі: у стрілецькому бою загинув випускник КНУ Олександр «Олекса» Сердюков. Рупор Київщини. 30 березня 2024. Процитовано 9 жовтня 2024.
  7. 20 березня в стрілецькому бою з окупантами загинув організаційний старшина Авангарду, головний сержант штурмової чоти, друг Олекса. Telegram. Авангард (АКС). 29 березня 2024. Архів оригіналу за 9 жовтня 2024. Процитовано 9 жовтня 2024.