Населення: 202 425 мешканців (2006), із них 14 400 україноканадці (1947 — 2 400, 1961 — 9 100). Жителів міста звуть «саскатунці».
Етимологія
Назва міста «Саскатун» походить з мови корінних жилелів крі: означає «місце misâskwatômin», цебто там, де багато ягід ірги вільхолистої (Amelanchier alnifolia) — солодких фіолетових ягід, які ростуть у районі Саскатуна.
Історія
У 1882 році торонтському Колонізаційному товаристві «Тверезість» (англ.Temperance Colonization Society) було надано 5460 гектарів (21 секцій) землі над річкою Південний Саскачеван між містечками Ворман (англ.Warman) і Дондерн (англ.Dundurn). Саме це ж товариство поставило собі за благородну мету заснування сільської громади, вільної від алкогольної залежності.[4] У 1883 група поселенців та їх лідер Джон Нільсон Лейк (англ.John Neilson Lake), прибули на місце, де нині находиться м. Саскатун з ціллю заснування тут же перше постійного поселення: прибули залізницею з Онтаріо до Мус-Джо та доїхали до місця призначення верхи, оскільки залізничну колію тоді ще не було завершено.
У 1906 населення міста зросло до 4500 осіб (включало тоді громади Саскатуну, Ріверсдейл (англ.Riversdale) і Нутана (англ.Nutana). У 1955 році громада Монтґомері-Плейс (англ.Montgomery Place), а в 1956 році в сусідня їй Сазерленд (англ.Sutherland) увійшли у склад міста Саскатун.
Географія
Саскатун розташований на широкій смузі родючого чорнозему в середній і південній частинах провінції Саскачевана та знаходиться в біомі із назвою Осиковий лісостеп (англ.Aspen Parkland). Місто на рівнині: найнижча точка міста — річка Південний Саскатун; найвищі точки — передмістя Сазерленд у східній частині міста і Сільвервуд-Рівер-Хайтс у передмісті північної частини. Саскатун поділено на східну і західну частини річкою Південний Саскачеван.
Міжнародний аеропорт імені Джона Діфенбейкера (англ.Saskatoon/John G. Diefenbaker International Airport) — служби мають у своєму складі регулярні та чартерні авіакомпанії для міста. Аеропорт є головним транспортним центром для гірських та віддалених районів в північній провінції Саскачевана.
Канадська тихоокеанська залізниця й Канадська національна залізниця керують інтермодальними транспортними системами (Вантажне господарство — залізнична станція) і вантажними транс-центрами в Саскатуні. Канадська Національна залізниця також керує автомобільним центром передачі. Зупинка Саскатун на канадському пасажирському трансконтинентальному залізничному маршруті управляється «Via Rail». Залізничний вокзал Саскатуна розташований в західній частині міста. Пасажирська станція відкрита наприкінці 1960-х як заміна для першої головної станції Саскатуна, яка була розташована в центрі міста Перший Авенью. Після переїзду станції центр міста був перебудований, в тому числі будівництво «Midtown Plaza», «TCU Place» (аудиторії Centennial) та інші.
Економіка
Економіка Саскатуна базується на вирощуванні зернових культур, худоби, видобутку нафти і газу, поташу, урану, золота, алмазів, вугілля і пов'язаних з ними галузях.
Найбільша в світі компанія, що виробляє уран, Cameco, і PotashCorp найбільший із світових постачальників поташу; третій продуцент фосфатів і азотів у світі, мають штаб-квартири в Саскатуні. Майже дві третини видобутих поташних світових запасів знаходяться в області Саскатуна.
«Місце Інновацій» (англ.Innovation Place) — науковий парк (центр), заснований в 1980 році, об'єднує майже 150 підприємств із галузей сільського господарства, інформаційних технологій та навколишнього середовища, наук про життя та біотехнології.
У Саскатуні знаходиться Саскачеванський університет й «Канадське Джерело Світла» (англ.Canadian Light Source), Національний синхротрон-центр Канади.
Цікаві місця
В місті Саскатуні є багато музеїв, будівель, меморіалів і об'єктів культурної спадщини. Найвідомішими є:
Готель «Дельта Бессборо» (англ.Delta Bessborough Hotel) історичний готель в центрі місті Саскатуні.
Також в Саскатуні знаходиться «Саскачеванський Інститут Прикладної Науки й Технологій — Кельсі Кампус» (англ.Saskatchewan Institute of Technology - Kelsey Campus) знаходиться на «Іделвайд» (англ.Idylwyld) й «Тридцять-третій Стріт» (англ.33rd Street), було засновано в р. 1941. Кампус було названо на честь Генрі Кельсі, першого європейця-дослідника, який подорожував річкою Саскачеван.
Українці почали селитися у Саскатуні в кінці 19 ст. Саскатун є осереддям єпархій Української греко-католицької і Української греко-православної церков (див. Саскатунська українська греко-православна єпархія та Саскатунська єпархія УГКЦ) — та Української евангельсько-баптистської церкви (з 1929): 3 українські греко-католицькі і 2 українські греко-православні парафії, Українське місійне і біблійне товариство (з 1945) і його щотижневе радіомовлення «Година Божого Слова». Численні українські установи, серед ін. — виховні інститути для студіюючої молоді: католицький Інститут ім. митрополита А. Шептицького і православний Інститут ім. П. Могили, два музеї.
У Саскачеванському університеті працює 35 професорів і викладачів українського походження; Славістичний відділ включає українознавчі предмети.
З нагоди 120-ї річниці появи перших українських переселенців у Канаді 24 червня 2011 р. був запущений Історичний Потяг українських піонерів, що пройшов за маршрутом Галіфакс — Монреаль — Оттава — Торонто — Вінніпег — Саскатун — Едмонтон.[8]
В Саскатуні знаходиться штаб квартира Українського Музею Канади. З моменту заснування у 1936-му році до 1980-го року музей знаходився в Інституті Петра Могили, після чого переїхав у окреме приміщення.[9]