PROFILPELAJAR.COM

Сарасваті (санскр. सरस्‍वती — «багата водами», буквальний переклад — «текуча річка») — ведична богиня, спочатку персоніфікація річки Сарасваті, є богинею правди, мудрості, знання^[1] й дружиною Брахми. Сарасваті здійснює шлюб неба із землею, саме вона створює небесний Шлюбний Чертог — Чертог спасіння та вічного блаженства. Первинно річкова богиня.

Сарасваті — перша з трьох найважливіших богинь індуїзму, імена інших двох — Лакшмі i Дурґа. Вона також є покровителькою науки, мистецтв та музики.

Деякі з імен Сарасваті звучать як, «що дає існування», «володарка мови й життя», «вище знання». Вважається втіленням усіх знань, ремесел і майстерності. Часто зображується сидячою на білому лебеді — символі Сил Світла.

Походження

Сарасваті не раз згадується в Ріґведі й Пуранах, їй присвячено три гімни як богині великої річки. У ведичний період її шанували як очисницю, захисницю й цілительку. Є легенда, як вона разом з небесними цілителями ашвінами зцілює Індру, що втратив силу.

Прототип

Щодо річки, що послужила прототипом для обожнювання, індологи не можуть дійти єдиної думки. Існує кілька версій:

Харакайті (Haraqaiti), річка в Афганістані, згадується в Авесті
Інд — уважається, що Сарасваті було його священним ім'ям, а Сіндгу світським
Сарсуті (раніше Сарасваті) — невелика річка, що слугувала рубежем священної країни Брахмаварти, колиски цивілізації аріїв. Брахмаварта — священна країна ведизму і брахманізму, створена богами. Перебувала між річками Сарасваті і Дрішадваті (на схід від річки Сатледж), згодом висохлими. У поданні древніх індусів Б. була «священною землею», де колись жило плем'я бхаратів і складалися священні тексти Вед. У ведичну епоху впадала в океан, нині губиться в пісках пустелі.

Післяведичний період

Після того, як прадавня річка пересохла або змінила річище, богиню Сарасваті перестали пов'язувати з річкою, відтепер вона дружина Брахми й покровителька мистецтв і наук. Їй приписують винахід санскриту та алфавіту деванагарі.

Іконографія

Сарасваті зображують у вигляді гарної жінки, одягненої в біле. Зазвичай вона сидить на лотосовому п'єдесталі (пад-масана) у прекрасній позі (лалітасана): одна нога звисає вниз, у той час як інша перебуває під нею. Пов'язана з білим кольором, що символізує чистоту знання. Вона не носить коштовностей і золота, одягнена строго — на знак того, що віддає перевагу духовним цінностям перед матеріальними. Переважно її зображують із чотирма руками. У її руках:

священна книга Вед — символ науки
вервиця з білих перлин — символ духовності
келих зі священною водою — символ сили, що очищує і творить
вина — музичний інструмент, символ мистецтва

На деяких рельєфах вона не тримає музичний інструмент, а її руки складені в абгая мудру (жест захисту) або у варада мудру (жест благословення). Засобом її пересування є лебідь, а її емблема — шестикінечна зірка або гексаграма (шаткопа або сад'янтра). Іноді її малюють такою, що стоїть.

Мантри

Мантри Сарасваті різноманітні^[2] ^[3]

Наприклад, Гаятрі-мантра (один із варіантів):

ॐ ऐं वाग्देव्यै विद्महे कामराजाय धीमहि।

तन्नो देवी प्रचोदयात्॥

Om Aim Vagdevyai Vidmahe Kamarajaya Dhimahi।

Tanno Devi Prachodayat॥^[2]

Буддизм

Сарасваті стала видатним божеством у буддистській іконографії — Бодгісаттва, консорт Манджушрі в 1-му тисячолітті н. е.^[4]

Тибетське ім'я Янгченма (тиб. དབྱངས་ཅན་མ(yang chen ma), Вайлі: dbyangs can ma)),^[5]^[6] чи Тара Музики (тиб. དབྱངས་ཅན་སྒྲོལ་མ(yang chen dröl ma), Вайлі: dbyangs can sgrol ma)).

Ворожіння МО

Докладніше: МО (передбачення)

З Манджушрі пов'язана тибетська практика ворожіння на мантрі oṃ arapacana dhīḥ, вирізьбленої на кубиках, подібно до гральних кісток. Оскільки Сарасваті є яб-юм Манджушрі, вона також фігурує у цьому гаданні.

Примітки

↑ Kinsley, David (1988). Hindu Goddesses: Vision of the divine feminine in the Hindu religious traditions. University of California Press. с. 55–64. ISBN 0-520063392.
↑ ^а ^б Saraswati Mantras. drikpanchang.com (англ.). Online Panchang and Hindu Calendar for the world. Процитовано 2 серпня 2022.
↑ 13 Powerful Saraswati Mantra For Education and Knowledge. vedicfeed.com (англ.). 25 червня 2018. Процитовано 2 серпня 2022.
↑ Donaldson, Thomas (2001). Iconography of the Buddhist Sculpture of Orissa. с. 274—275. ISBN 978-8170174066.
↑ Jamgon Mipham (2000). Mo: The Tibetan Divination System. Shambhala. с. 149—150. ISBN 978-1-55939-848-0 — через Google Books.
↑ (рос.)Лама Пема Рандрол: Практика богини Сарасвати (тиб. Янченма) супруги Манджушри [Архівовано 9 липня 2021 у Wayback Machine.]

Література

Символьні знакові системи як засіб комунікації. Шкуркіна В.М.// Science and Education a New Dimension. Humanities and Social Science, II(3), Issue: 18, 2014. Ел.джерело [Архівовано 9 липня 2021 у Wayback Machine.] С.130-133.