PROFILPELAJAR.COM

	Санша
	СаншаПортрет Санші; «Генеалогія королів Португалії», 1530—1534
	Інфанта Португалії
	Інфанта Португалії
Народження:	1180; Коїмбра, Португальське королівство
Смерть:	13 березня 1229; Селаш, Португалія
Поховання:	Монастир Лорвауd
Країна:	Португальське королівство
Релігія:	римо-католичка
Рід:	Бургундська
Батько:	Саншу I
Мати:	Дульса Арагонська
	Медіафайли у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Санша.

Са́нша Санші́вна (порт. Sancha Sanches; 1180, Коїмбра — 13 березня 1229, Селаш) — португальська інфанта. Представниця португальського Бургундського дому. Народилася в Коїмбрі, Португалія Друга донька португальського короля Саншу I й арагонської інфанти Дульси. Сеньйора замку і поселення Аленкер (з 1211). У 1211—1216 роках разом із сестрами Терезою та Мафалдою безуспішно воювала проти свого брата і португальського короля Афонсу II. 1223 року повернула собі частину доходів за правління Саншу II. Засновниця і абатиса Селашського монастиря біля Коїмбри (1221), де прожила до своєї смерті. Похована своєю сестрою Терезою в Лорванському монастирі. Беатифікована 1705 року римським папою Климентом XI. День вшанування — 11 квітня. Також — Санша Португальська (порт. Sancha de Portugal), королева-інфанта Санша (порт. Infanta-Rainha Sancha), блаженна Санша (порт. Beata Sancha).

Біографія

Санша народилася 1180 року в Коїмбрі, в родині португальського короля Саншу I та королеви Дульси, доньки барселонського графа Рамона-Беренгера IV та арагонської королеви Петроніли^[1]^[2]. Дівчина була другою донькою в сім'ї. Її сестрою була Тереза, леонська королева; братом — Афонсу ІІ, майбутній король Португалії.

1211 року, внаслідок смерті батька Саншу І, Санша та її сестри отримали за його заповітом значні володіння у Центральній Португалії, а також титули «королев». Санша стала господаркою замку Аленкер, сеньйорою прилеглого поселення і маєтку. Її брат і новий португальський король Афонсу ІІ розпочав із сестрами міжусобну війну, боючись розколу держави на феодальні уділии. 1216 року конфлікт залагодили за посередництва римського папи Іннокентія III — Санша й сестри відмовилися від королівських титулів, визнали брата своїм сюзереном в обмін на грошові компенсації, а свої замки передали лицарсько-чернечим орденам. Після смерті Афонсу ІІ в 1223 році вони уклали із його наступником і сином Саншу II вигідний договір. За його умовами Санша та сестри повернули собі дохід із земель, заповіданих батьком, а також отримали щорічне утримання, розміром у 4000 золотих^[3].

1221 року Санша заснувала цистеріанський Селашський монастир. У ньому вона прийняла чернечі обітниці й провела решту свого життя^[4]^[5].

13 березня 1229 року Санша померла у Селашському монастирі, але стараннями своєї сестри Терези була похована у Лорванському монастирі^[5]. 13 грудня 1705 року римський папа Климент XI видав буллу Sollicitudo Pastoralis Offici, якою беатифікував покійну та її сестру Терезу^[5]^[6].

Сім'я

Гробниця Санші в церкві Лорванського монастиря.

Докладніше: Португальський Бургундський дім

Батько: Саншу I (1154—1211) — король Португалії.
Матір: Дульса (1160—1198) — донька барселонського графа Рамона-Беренгера IV

Примітки

↑ Rodrigues Oliveira, 2010, с. 84 y 89.
↑ Sottomayor Pizarro, 1997, с. 165, vol. I.
↑ Hermenegildo Fernandes, 2006, с. 87, 100, 119.
↑ Rodrigues Oliveira, 2010, с. 84, 89.
↑ ^а ^б ^в Rodrigues Oliveira, 2010, с. 89.
↑ Carvalho Correia, 2008, с. 187.

Джерела

Caetano de Souza, Antonio (1735). Historia Genealógica de la Real Casa Portuguesa (PDF). Т. Vol. I. Lisbon: Lisboa Occidental, na oficina de Joseph Antonio da Sylva. ISBN 978-84-8109-908-9. Архів оригіналу (PDF) за 27 березня 2019. Процитовано 7 січня 2018.
Carvalho Correia, Francisco (2008). O Mosteiro de Santo Tirso de 978 a 1588: a silhueta de uma entidade projectada no chao de uma história milenária. Santiago de Compostela: Universidade de Santiago de Compostela: Servizo de Publicacións e Intercambio Científico. ISBN 978-84-9887-038-1. Архів оригіналу за 3 березня 2016. Процитовано 7 січня 2018.
Rodrigues Oliveira, Ana (2010). Rainhas medievais de Portugal. Dezassete mulheres, duas dinastias, quatro séculos de História. Lisbon: A esfera dos livros. ISBN 978-989-626-261-7.
Sotto Mayor Pizarro, José Augusto (1997). Linhagens Medievais Portuguesas: Genealogias e Estratégias (1279-1325) (Portuguese) . Oporto: Doctorate thesis, author’s edition. Архів оригіналу за 13 квітня 2020. Процитовано 7 січня 2018.
Hermenegildo Fernandes. D. Sancho II: Tragédia. Lisboa: Círculo de Leitores, 2006. ISBN 9789727599844