PROFILPELAJAR.COM

Саліха-Султан
Саліха-Султан
Народилася	10 серпня 1862; Чираган, Стамбул
Померла	1941; Каїр, Єгипет
Країна	Османська імперія
Рід	Османи
Батько	Абдул-Азіз
Мати	Dürrinev Kadınd
Брати, сестри	Şehzade Yusuf Izzeddind і Назіме-султан
	; ; ;

Фатма Саліха-Султан (осман. فاطمہ صالحہ سلطان ; тлумачиться як «сама» або «побожність»; 10 серпня 1862–1941) — османська принцеса, донька османського султана Абдул-Азіза та Дюррінев Кадин-ефенді.

Раннє життя

Саліха Султан народилася 10 серпня 1862 року в палаці Долмабахче.^[1]^[2]^[3] Її батьком був султан Абдул-Азіз, син Махмуда II і Пертевніял-Султан, а її матір'ю була Дюррінев-Кадин, дочка принца Махмуда Джапш-Іпи та принцеси Халіме Чікотуа.^[4] Вона була старшою донькою свого батька і другою дитиною своєї матері. Вона була молодшою рідною сестрою наслідного принца Шехзаде Юсуфа Іззеддіна і старшою сестрою Шехзаде Мехмеда Селіма, що помер у віці одного року.^[1]^[5]

У 1869 році вона зустрілася з принцесою Вельзькою Олександрою Данською, коли остання відвідала Стамбул зі своїм чоловіком принцом Вельзьким Едуардом (майбутній Едуард VII).^[6]

Її батько, Абдул-Азіз, був скинутий своїми міністрами 30 травня 1876 року, султаном став його племінник Мурад V.^[7] Наступного дня його перевезли до палацу Феріє.^[8] Її мати та інші жінки з оточення Абдул-Азіза не хотіли залишати палац Долмабахче. Тож їх насильно відправили до палацу Феріє. При цьому їх обшукали з голови до ніг і відібрали все цінне.^[9] 4 червня 1876 року^[10] за загадкових обставин Абдул-Азіз помер.^[11]

Чотирнадцятирічна дівчина Саліха-Султан продовжувала жити в палаці Феріє з матір'ю та дев'ятнадцятирічним братом.^[12]

Шлюб

У 1875 році Саліха-Султан була заручена з Ібрагімом Хільмі-пашою, сином хедіва Єгипту Ісмаїла-паші.^[5] Однак заручини були розірвані після звільнення її батька в 1876 році.^[13]

У 1889 році султан Абдул-Гамід II подарував їй вбрання та влаштуваводруження разом із двома її сестрами, принцесами Назіме-Султан та Есмою-Султан, а також своєю власною дочкою Зекіє-Султан.^[14] Вона вийшла заміж за Ахмеда Зюлькефіла-пашу, сина Курдзаде Ісмаїла Хаккі-паші 20 квітня 1889 року в палаці Їилдиз.^[1]^[5]^[15]

Подружжю було надано палац на набережній у Фіндіклі.^[16] Вони разом мали доньку на ім'я Каміле Ханім-Султан, яка народилася в 1890 році і померла в 1896 році у віці шести років.^[5]^[15]

Після відправлення імператорської родини у вигнання в 1924 році Саліха та її чоловік оселилися в м. Каїр, Єгипет, де вони жили в бідності.^[15]

Смерть

Саліха Султан померла в 1941 році у віці близько сімдесяти дев'яти років у Каїрі, Єгипет, і була похована в мавзолеї Хедив Тевфік.^[13]^[17] Її чоловік помер того ж року.^[15]

Нагороди

Орден Дому Османа^[18]
Орден Меджіді, прикрашений коштовностями^[18]
Орден Благодійності 1-го ступеня^[18]

Нащадки

Ім'я	Народження	Смерть	Примітки
Каміле Ханим-Султан	прибл. 1890 рік	прибл. 1896 рік	Померла молодою і похована у гробниці султана Махмуда II

Родовід

1. Саліха-Султан

6. Махмуд Джапш-Іпа

3. Дюррінев Кадин-ефенді

7. Халіме Чікатуа

Список літератури

↑ ^а ^б ^в Uluçay, 2011, с. 234.
↑ Sakaoğlu, 2008, с. 645.
↑ Uçan, Lâle (2019). Dolmabahçe Sarayı'nda Çocuk Olmak: Sultan Abdülaziz'in Şehzâdelerinin ve Sultanefendilerinin Çocukluk Yaşantılarından Kesitler. FSM İlmî Araştırmalar İnsan ve Toplum Bilimleri Dergisi. с. 232.
↑ Açba, Leyla (2004). Bir Çerkes prensesinin harem hatıraları. L & M. с. 22. ISBN 978-9-756-49131-7.
↑ ^а ^б ^в ^г Sakaoğlu, 2008, с. 643.
↑ Grey, Maria Georgina Shirreff (1870). Journal of a Visit to Egypt, Constantinople, the Crimea, Greece, &c:In the Suite of the Prince and Princess of Wales. Harper. с. 165—166.
↑ Zürcher, Erik J. (15 жовтня 2004). Turkey: A Modern History, Revised Edition. I.B.Tauris. с. 73. ISBN 978-1-850-43399-6.
↑ Shaw, Stanford J.; Shaw, Ezel Kural (1976). History of the Ottoman Empire and Modern Turkey: Volume 2, Reform, Revolution, and Republic: The Rise of Modern Turkey 1808-1975, Volume 11. Cambridge University Press. с. 164. ISBN 978-0-521-29166-8.
↑ Brookes, 2010, с. 40.
↑ Davison, Roderic H. (8 грудня 2015). Reform in the Ottoman Empire, 1856-1876. Princeton University Press. с. 341. ISBN 978-1-400-87876-5.
↑ Brookes, 2010, с. 43.
↑ Şerofoğlu, Ömer Faruk (2004). Abdülmecid Efendi, Ottoman prince and painter. YKY. с. 24. ISBN 978-9-750-80883-8.
↑ ^а ^б Brookes, 2010, с. 289.
↑ Brookes, 2010, с. 159.
↑ ^а ^б ^в ^г Adra, Jamil (2005). Genealogy of the Imperial Ottoman Family 2005. с. 16.
↑ Tuğlacı, Pars; Güler, Ara; Avcıdırlar, Mehmet; Dinç, Yılmaz (1981). Osmanlı mimarlığında batılılaşma dönemi ve Balyan ailesi. İnkılâp ve Aka. с. 206.
↑ Sakaoğlu, 2008, с. 644.
↑ ^а ^б ^в Yılmaz Öztuna (1978). Başlangıcından zamanımıza kadar büyük Türkiye tarihi: Türkiye'nin siyasî, medenî, kültür, teşkilât ve san'at tarihi. Ötüken Yayınevi. с. 165.

Джерела

Brookes, Douglas Scott (2010). The Concubine, the Princess, and the Teacher: Voices from the Ottoman Harem. University of Texas Press. ISBN 978-0-292-78335-5.
Sakaoğlu, Necdet (2008). Bu mülkün kadın sultanları: Vâlide sultanlar, hâtunlar, hasekiler, kadınefendiler, sultanefendiler. Oğlak Yayıncılık. ISBN 978-9-753-29623-6.
Uluçay, Mustafa Çağatay (2011). Padişahların kadınları ve kızları. Ankara: Ötüken. ISBN 978-9-754-37840-5.