PROFILPELAJAR.COM

село Салівка
Країна	Україна
Область	Полтавська область
Район	Кременчуцький район
Тер. громада	Горішньоплавнівська міська громада
Код КАТОТТГ	UA53020030130013573
Облікова картка	Салівка
Основні дані
Населення	920
Поштовий індекс	39752
Телефонний код	+380 5366
Географічні дані
Географічні координати	48°59′56″ пн. ш. 33°46′40″ сх. д. / 48.99889° пн. ш. 33.77778° сх. д.
Середня висота; над рівнем моря	85 м
Водойми	р. Кобелячок
Відстань до; районного центру	47 км
Найближча залізнична станція	Потоки
Відстань до; залізничної станції	24 км
Місцева влада
Карта
	Салівка
	Салівка
Мапа
	Салівка у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Салівка.

Са́лівка — село в Україні, у Горішньоплавнівській міській громаді Кременчуцького району Полтавської області. Населення становить 920 осіб. Колишній центр Салівської сільської ради.

Географія

Село Салівка знаходиться на берегах річки Кобелячок, яка через 2 км впадає в річку Дніпро, неподалік Кам'янського водосховища, вище за течією на відстані 0,5 км розташоване село Петрашівка, нижче за течією примикає село Карпівка. За 47 км від райцентру й за 24 км від залізничної станції Потоки, за 12 км від м. Горішні Плавні.

Походження назви

Існує декілька версій. Перша свідчить про те, що після розпаду Запорозької Січі у XVIII ст. частина запорожців розійшлась по Україні. Один козак на прізвище Сало поселився на території майбутнього села. Від його імені й пішла назва Салівка.

Друга версія трактує походження назви села від прізвища пана Саловського, який нібито й заснував село. Попервах воно називалося Саловське, а пізніше було скорочено на Салівку, тобто набуло типовішої для цих країв форми. Друга версія, на нашу думку, більше схожа на правду, хоча жителі села, тобто їхня більшість, вірять у першу.^[1]

Історія

Ймовірно було засноване напркінці 17 - 18ст. з окремих хуторів. У 1900 році налічувалося 130 дворів та 692 жителя. До Салівської громади Келебердянської волості належали такі хутори: Бабці, Білецький, Городянки, Карпенки, Колесники, Плахотники, Проценки, Сакви, Стогніївка, Швеці (Шевці). У 1899 збудовано дерев'яну Благовіщенську церкву, при якій діяла церковно-парафіяльна школа.

У 1910 - 149 дворів та 819 жителів.

Радянський режим проголошено в січні 1918 року. З березня 1923р по вересень 1930р входила до складу Потіцького району Кремечуцької окр.

У 1923 році налічувалося 307 жителів.

У 1926 році 191 двір та 848 жителів.

Під час німецько-фашиської окупації (3.ІХ 1941 - 29.ІХ 1943) гітлерівці стратили 4 мирних жителів, вивезли на примусові роботи до Німеччини 121 чол.

У 60 - 70х роках 20ст. в зв'язку з спорудженням Дніпродзержинського водосховища село перенесено північніше на нове місце і разбудовано за єдиним планом. Радофіковано, електрифіковано, газифіковано. Діє водогін. Більшість вулиць заасфальтовано.

На околиці Салівки (поряд з Шматківським гранкар’єром, в урочищі Роблена могила на лівому березі р. Дніпро) розташована група курганів.

Група курганів складається з 15-ти насипів (за іншими данними12 насипів^[2]) (уточнена розвідковими обстеженнями О.Б. Супруненка), Майдан «Роблена Могила»^[3] задернована, інші насипи розорюються. Розміри (висота х діаметр): від 0,40 х 20 м до 3,50 х 40 м.

І-І тис. до н.е. до бронзи, ранній залізний вік.

Де-факто розміщена в межах Кобеляцького району.

Оглядалася О.Б. Супруненком (1982 р., 2008 р.), К.М. Мироненком (2010 та 2011 рр.).^[4]

Економіка

Молочно-товарна;Неіснує, птахо-товарна. Свинячо-товарна і вівці-товарна ферма також неіснує, машинно-тракторні майстерні після приватизації припинили своє існування.