Ріхард Райманн (нім. Richard Reimann; 2 листопада 1892, Мінден — 28 жовтня 1970, Роттах-Егерн) — німецький воєначальник, генерал зенітних військ. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста.
Біографія
4 грудня 1911 року вступив в 43-й польовий артилерійський полк. Закінчив військове училище в Меці (1913). Учасник Першої світової війни, командир взводу. 14 вересня 1914 року поранений, потім служив у запасному дивізіоні свого полку. Пройшов підготовку з обслуговування гармат, закріплених на автомобілях. У червні-серпні 1916 року — командир обслуги зенітної гармати. У 1916-19 роках — співробітник артилерійської випробувальної комісії. В січні-березні 1919 року — доброволець у складі гвардійської стрілецької кавалерійської дивізії, брав участь в боях з комуністами в районі Берліна. У червні-вересні 1920 року — член Добровольчого корпусу Северина. Після демобілізації армії залишений в рейхсвері, служив в артилерії, командував батареєю, був радником інспекції озброєнь і спорядження. З 1 червня 1929 року — командир батареї 1-го артилерійського полку, одночасно у вересні-листопаді 1929 року — інструктор зенітних курсів у Кенігсберзі, а у квітні-липні і в серпні-вересні 1930 року — 1-х курсів автомобільних гармат. 1 липня 1932 року переведений до відділу балістики і спорядження Управління озброєнь Імперського військового міністерства.
1 квітня 1935 року перейшов на службу в люфтваффе і призначений радником Імперського міністерства авіації, з 11 червня 1936 року — начальник групи. З 1 жовтня 1936 року — командир інструкторського дивізіону училища зенітної артилерії у Вістрові. 1 жовтня 1937 року очолив навчальний штаб того ж училища, а 1 лютого 1938 року — все училище. З 15 жовтня 1939 року — командир 8-го зенітного полку, з 3 червня 1940 року — вищий командир училищ зенітної артилерії. 20 грудня 1941 року призначений командиром 1-го зенітного корпусу, що діяв на Східному фронті. З 20 квітня 1942 року — командир 18-ї зенітної дивізії, з 10 березня 1943 року — інспектор зенітної артилерії «Схід». 1 жовтня 1943 року очолив 1-й зенітний корпус і командував ним до кінця війни. Брав участь в боях в Криму, потім відійшов до Польщі, а потім до Чехословаччини. 14 травня 1945 року заарештований органами СМЕРШ у Празі. Утримувався в різних таборах. 8 червня 1950 року військовим трибуналом військ МВС Білоруського округу засуджений до 25 років таборів. 9 жовтня 1955 року переданий владі ФРН і звільнений.
Звання
Нагороди
Література
- Залесский К. А. Люфтваффе. Военно-воздушные силы Третьего рейха. — М.: Яуза-Пресс, 2005. ISBN 5699137688
- Die Ordensträger der Deutschen Wehrmacht (CD), VMD-Verlag GmbH, Osnabrück, 2002
- Fellgiebel W.P., Elite of the Third Reich, The recipients of the Knight's Cross of the Iron Cross 1939—1945: A Reference, Helion & Company Limited, Solihull, 2003, ISBN 1-874622-46-9
- Patzwall K., Scherzer V., Das Deutsche Kreuz 1941—1945, Geschichte und Inhaber Band II, Verlag Klaus D. Patzwall, Norderstedt, 2001, ISBN 3-931533-45-X
- THOMAS, FRANZ & WEGMANN, GÜNTER, Die Ritterkreuzträger der Deutschen Wehrmacht 1939—1945, Biblio-Verlag, 1991.
