Рєзніков Віктор Михайлович (1952—1992) — радянський російський композитор-пісняр, поет-пісняр, виконавець. Лауреат фестивалю «Молоді композитори Ленінграда» та всесоюзного телевізійного фестивалю «Пісня року». Лауреат премії «За внесок в розвиток музики» (посмертно) на телевізійному фестивалі «Пісня року-2012»[1]. Автор шлягерів «Дворик», «Карточный домик», «Лето без тебя», «Льдинка», «Спасибо, родная», «Телефонная книжка», «Улетай, туча», «Я не умею танцевать». Автор ідеї створення «Radio Record».
Біографія
Віктор Рєзніков народився 9 травня1952 року в Ленінграді. У дитинстві захоплювався футболом і займався плаванням. Деякий час займався гімнастикою, баскетболом і шахами. Після закінчення середньої школи вступив до Кораблебудівного інституту в Ленінграді. Захоплювався спортом і музикою, успішно навчався, але через деякий час зрозумів, що у нього інше покликання. Вступив до Ленінградського державного педагогічного інституту ім. О. І. Герцена на факультет фізвиховання і в 1975 році отримав диплом.
Почав писати пісні з 1970 року. Перша пісня називалася «Бродяга Апрель». Одним з перших в СРСР став створювати музику на комп'ютері.
З 1978 року Віктор Рєзніков працював в Державній концертній організації «Ленконцерта», виступав з концертами по містах Росії.
Популярність композитору принесла пісня «Улетай, туча», яку в 1979 році записала найпопулярніша співачка радянської естради Алла Пугачова. Вперше пісня прозвучала в новорічному випуску програми «Блакитний вогник» 1 січня 1980 року.
В середині 1980-х років Віктор Рєзніков знайомиться з артистом Михайлом Боярським і створює з ним музичний квартет, до складу якого увійшли також їхні сини — Андрій Рєзніков та Сергій Боярський. У 1986 році популярність квартету принесла пісня «Динозаврики», пізніше — «Домовой», «Ночь, прочь!».
У тому ж році Рєзніков пішов з «Ленконцерта». Співпрацював з ленінградською рок-групою «Марафон» (п/к Віктора Смирнова), солістом якої був Геннадій Богданов.
У 1988 році очолив ленінградську філію Всесоюзного творчо-виробничого об'єднання СПМ «Рекорд».
Віктор Рєзніков — лауреат фестивалю «Молоді композитори Ленінграда» та всесоюзного телевізійного фестивалю «Пісня року» (1985 — «Солдатка» у виконанні Людмили Сенчиної, 1987 — «Карточный домик» у виконанні Ірини Отієвої, а також дві пісні у виконанні Лариси Доліної: «Льдинка» — в 1988 і 1999 роках і в 2000 р. — «Телефонная книжка»).
Віктор Рєзніков — автор музики до двосерійного музичного комедійного кінофільму «Як стати зіркою» (1986), який отримав великий глядацький успіх.
Брав участь в популярних програмах Ленінградського телебачення, в числі яких «Розіграш», «Новорічний лабіринт», «Музичний ринг» — у 1986 і 1988 (змагався з ленінградським композитором Ігорем Корнелюком) роках, а також неодноразово виступав в музичних передачах Центрального телебачення СРСР: «Утренняя почта», «Шире круг», фестивалі передачі «Програма „А“» (у 1990 році).
У січні 1991 року музичний квартет В. Рєзнікова, М. Боярського і їх синів брав участь в благодійному телемарафоні «Відродження» (збір коштів до фонду міста Ленінграда).
Хіт-парад «Hot Dance Music»
У листопаді 1988 року, в рамках зустрічі американських діячів мистецтв з молодими радянськими композиторами, що відбулася в СРСР на хвилі перебудови, піснею Рєзнікова «Домовой» зацікавилися американські продюсери. Був написаний англійський текст і нова пісня отримала назву «Don't Stop Now». У червні 1990 року вийшов у світ радянсько-американський альбом Music Speaks Louder Than Words[en][2], в який увійшла пісня Віктора у виконанні групи «The Cover Girls[en]». Паралельно у «The Cover Girls» вийшов максі-сингл «Do not Stop Now/Funk Boutique» (1990)[3]. Пісня «Don't Stop Now» потрапила до американського хіт-параду танцювальної музики Hot Dance Music журналу «Billboard», поступово піднявшись за кілька тижнів з 43-го місця до 2-го. Для радянського композитора-пісняра це був безпрецедентний випадок. На хвилі успіху Рєзнікову запропонували вступити до Американського товариства авторів[en], але він відмовився.
У 1991 році була організована радянсько-американська група «SUS» (Soviet Union-United States) — проект В. Рєзнікова і співака, композитора і музиканта Дена Мерілла (Daniel Merrill). До складу групи також увійшли музиканти Steven Boutet, Володимир Густов і Дмитро Євдомаха. У серпні 1991 року Ден Мерілл прилетів до Санкт-Петербурга і колектив записав альбом (якій згодом так і не вийшов). У нього також увійшло кілька вже відомих пісень Рєзнікова, до яких Д. Мерілл написав нові тексти англійською мовою. До пісень «Another Try» і «Place In My Heart» були зняті відеокліпи. Про нову групу на телебаченні пройшла передача. Проект «SUS», що зібрав талановитих музикантів і аранжувальників, мав добрі перспективи. Але трапилася трагедія.
22 лютого 1992 року Віктор Рєзніков на своєму автомобілі потрапив в аварію, яка сталася на очах матері композитора. Більше двох діб Резніков перебував у Військово-медичній академії Санкт-Петербурга, але врятувати його не вдалося. Він помер 25 лютого 1992 на 40-му році життя.
Дружина — Людмила Олександрівна Кольчугина-Рєзнікова. Генеральний директор Радіо Рекорд, Санкт-Петербург
Син — Андрій Вікторович Рєзніков. Генеральний продюсер Радіо Рекорд, Санкт-Петербург, генеральний продюсер MTV Russia.
Дочка — Ганна Вікторівна Рєзнікова.
Пам'ять
Вдова композитора Л. Кольчугина-Рєзнікова разом з його друзями заснувала Фонд Віктора Рєзнікова і очолила його. При фонді існує Дитячий музичний театр імені Віктора Рєзнікова. Два рази на рік в дитячому музичному театрі проводяться концерти пам'яті, приурочені до дня народження і дня смерті композитора. Адреса театру: Санкт-Петербург, (рос.)проспект Стачек, буд. 105.
У квітні 1992 року в Санкт-Петербурзі в БКЗ «Октябрьский» відбувся вечір пам'яті В. Рєзнікова за участю популярних артистів російської естради.
Композитору присвячений документальний фільм (рос.)«Капитан с „Благодатной“» (1993). Сценарист Діана Берлін, режисер Олена Токмакова.[5]
У 1990-х роках в Санкт-Петербурзі проводився Міжнародний конкурс молодих композиторів ім. В. Рєзнікова.
У 1997 році вийшла в світ книга спогадів його матері — Лілії Резникової «Где же ты, мой сыночек, где ты?» (СПб. Изд. дом «Корвус»). Також Лілія Рєзнікова написала пісню, присвячену пам'яті сина.
Пам'яті Віктора Резнікова присвячено кілька пісень:
Рєзнікову був присвячений один з випусків музичної передачі «ДОстояние РЕспублики» (Перший канал (Росія); ефір 28 січня 2011 року), а також багатьох інших телепрограм («Женский взгляд» Оксани Пушкіної; випуск програми «Доброго здоровьица»: «Виктор Резников. Лето без тебя…» (Перший канал (Росія), ефір 19.08.2013) тощо).
15 жовтня 2011 року на стадіоні «Коломяги-Спорт» відбувся перший Дитячий футбольний турнір ім. Віктора Рєзнікова серед футбольних команд учнів 3-5 класів шкіл Приморського району Санкт-Петербурга. Турніри проводяться щорічно.
Пісенна творчість
Всього композитор написав близько ста пісень. Співпрацював з поетами Лілією Виноградовою, Олексієм Ріміцаном, Андрієм Вознесенським (пісні до фільму «Як стати зіркою»), Юрієм Бодровим та ін. Але більшість пісень — на власні вірші Рєзнікова. Багато з них стали шлягерами. Їх виконували і до сих пір виконують популярні співаки радянської, російської та зарубіжної естради.
Найбільш популярні пісні (рос.) та виконавці
«Another Try», «Cupid Boy», «Merciless Time», «Place In My Heart», «These Eyes» — виконує радянсько-американська група «SUS»
«Don't Stop Now» — американська група «The Cover Girls»
«Бегайте трусцой» — Віктор Рєзніков, ВІА «Пісняри»
«Дворик» («Мой дворик») — Віктор Рєзніков, Тиніс Мяґі і рок-група «Мюзік Сейф», Роза Римбаєва, Михайло Боярський, Катерина Суржикова, Марія Кац, Максим Леонідов та багато ін.
«Как жаль» («Нет тебя со мной») — Віктор Рєзніков, Яак Йоала (також, естонською — «Nii kokku me ei saagi eal», на вірші Kustas Kikerpuu), Анна Широченко, Лоліта Мілявська, Сергій Пєнкін (також, в дуеті з Лолітою Мілявською), Evelin Pange («Nii kokku me ei saagi eal», естонською мовою)
«Льдинка» — Віктор Рєзніков, Лариса Доліна, Геннадій Богданов і рок-група «Марафон» (п/к Віктора Смирнова), Андрій Рєзніков та Сергій Боярський, група «Ассорти», Саті Казанова, Олександр Панайотов і багато інших…
«Не читай между строк» — Віктор Рєзніков, Нагіма Ескаліева; Іво Лінна і рок-група «Rock Hotel» (естонською мовою під назвою «Varjata Head Ei Saa»)
«Недотрога» — Віктор Рєзніков, Геннадій Богданов і рок-група «Марафон» (п/к Віктора Смирнова), Володимир Пресняков-молодший, Влад Соколовський (також, в дуеті з Нюшею); під назвою «Isha Ahzarit» (івритом) — Максим Леонідов, група «Ассорти»
«Старый фотограф» — Віктор Рєзніков, Анне Вескі (також, естонською «Fotograaf» — на слова J. Veski)
«Судьба» — Віктор Рєзніков, Гінтаре Яутакайте, Анна Широченко, Марина Капуро, Анне Вескі (записала дві версії пісні: російською та естонською мовою під назвою «Ei Saatusega Vaidle Ma»)
«Я забуду о тебе» — Віктор Рєзніков, Анна Широченко, Ольга Юферева, Михайло Боярський, Наталя Шатеєва, DJ Цветкоff і дует «Карамель»
«Я не умею танцевать» — Віктор Рєзніков, Лариса Доліна, Тиніс Мяґі (також, естонською «Peegel»), Валерій Леонтьєв, Ігор Іванов, ВІА «Надежда», група «Fun2Mass» (відомі також як проект Hotel Atlantique), естонський ВІА «Regatt» (естонською «Peegel»), група «Пилотаж», група «Ассорти», Олександр Ревва і багато інших…
Фільмографія
Актор
1957 — «Серце матері»/«Մոր սիրտը» (актор (епізод, немає в титрах. У дитинстві Віктор Рєзніков разом з матір'ю знявся в епізоді (фінальна сцена в купе поїзда); реж. Григорій Мелік-Авакян)
Композитор:
1979 — рос.«А я иду!» (муз. фільм, к/с Лентелефільм; пісню «Лето без тебя» вперше виконав Михайло Боярський)
1985 — рос.«Секрет „Лауры“» (док. фільм про ленінградських конструкторів авто; реж. О. Учитель, Ленінградська студія документальних фільмів)
1986 — рос.«Как стать звездой» (композитор, вокал (пісня «Бегайте трусцой». У саундтреку картини прозвучали пісні Рєзнікова: «Не забудь», «Как дела, старина?», «Дарю, дарю!», «Меняю», «Признание», «Я живу», «Сонет № 65», «Биочасы», «Карточный домик», «Бегайте трусцой»)
1987 — рос.«Вот и ты...» (муз. фільм за участю Лариси Доліної; автор пісень «Телефонная книжка», «Практикантка Катя», «Половинка», «Дельтаплан») та ін.
