Рудько Микола Олександрович

Микола Олександрович Рудько
Народився4 квітня 1947(1947-04-04) (77 років)
Бобровиця
Місце проживанняКиїв
КраїнаУкраїна Україна
Національністьукраїнець
Діяльністьполітик
Alma materКиївський національний університет імені Тараса Шевченка
ЗакладЧернігівський національний педагогічний університет імені Тараса Шевченка
Вчене званнядоцент
Науковий ступіньКандидат педагогічних наук
Нагороди
Заслужений працівник освіти України
Заслужений працівник освіти України
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Рудько.

Микола Олександрович Рудько (нар. 4 квітня 1947, місто Бобровиця, Чернігівська область) — український науковець та дипломат. Кандидат педагогічних наук. Доцент. Генеральний Консул України в Санкт-Петербурзі (2004—2009). Заслужений працівник освіти України

Біографія

Народився 4 квітня 1947 року в місті Бобровиця на Чернігівщині. У 1970 році закінчив Київський державний університет ім. Т.Шевченка, за спеціальністю історик. З 1970 по 1972 рік служив у Радянській армії.

З 1972 року працював асистентом кафедри історії КПРС і наукового комунізму, з 1974 року — викладачем кафедри загальної історії Чернігівського педагогічного інституту.

Після закінчення аспірантури Науково-дослідного інституту педагогіки УРСР працював викладачем кафедри загальної історії, заступником декана, деканом історичного факультету, проректором із навчальної роботи, 1-м проректором Чернігівського педагогічного інституту.

З 28 липня 1990 по 1991 рік — секретар Чернігівського обласного комітету КПУ з питань ідеології.

З 1994 року заступник голови Чернігівської облради. З жовтня 1995 по 1996 рр. — заступник голови з питань гуманітарної політики Чернігівської облдержадміністрації[1].

З жовтня 1996 по березень 1997 рр. — помічник Президента України Леоніда Кучми[2].

З березня 1997 по травень 1998 — керівник Управління гуманітарної політики Адміністрації Президента України[3][4].

З 8 травня 1998 по 29 лютого 2000 року — Голова Державного комітету України у справах національностей і міграції[5][6].

З 2000 по 2001 — референт Президента України Леоніда Кучми.

З січня 2001 по березень 2004 рр. — керівник Управління з питань громадянства Президента України[7][8]. Член Ради з питань мовної політики при Президентові України (07.1998-11.2001); член Ради з питань збереження національної культурної спадщини (06.1997-01.98).

З 2004 по 2009 — Генеральний Консул України в Санкт-Петербурзі.

Звання та ранги

Примітки

  1. ↑ Розпорядження Президента України від 17 жовтня 1995 року № 348/95-рп «Про призначення М. Рудька заступником голови Чернігівської обласної державної адміністрації»
  2. ↑ Розпорядження Президента України від 11 жовтня 1996 року № 379/96-рп «Про призначення М. Рудька помічником Президента України»
  3. ↑ Розпорядження Президента України від 3 березня 1997 року № 114/97-рп «Про призначення М. Рудька Керівником Управління гуманітарної політики Адміністрації Президента України»
  4. ↑ Розпорядження Президента України від 13 травня 1998 року № 142/98-рп «Про звільнення М. Рудька з посади Керівника Управління гуманітарної політики»
  5. ↑ Указ Президента України від 8 травня 1998 року № 435/98 «Про призначення М. Рудька Головою Державного комітету України у справах національностей та міграції»
  6. ↑ Указ Президента України від 29 лютого 2000 року № 302/2000 «Про звільнення М. Рудька з посади Голови Державного комітету України у справах національностей та міграції»
  7. ↑ Розпорядження Президента України від 24 січня 2001 року № 17/2001-рп «Про призначення М. Рудька Керівником Управління з питань громадянства Адміністрації Президента України»
  8. ↑ Розпорядження Президента України від 27 лютого 2004 року № 37/2004-рп «Про звільнення М. Рудька з посади Керівника Управління з питань громадянства Адміністрації Президента України»
  9. ↑ Указ Президента України від 9 листопада 2004 року № 1385/2004 «Про присвоєння М. Рудьку дипломатичного рангу Надзвичайного і Повноважного Посланника другого класу»

Посилання