Армія РФ у війні на Донбасі. Інфографіка від ІнформНапалм
Перша хвиля масованого вторгнення регулярних військ РФ прийшлась на серпень 2014 року.[1]
Станом на листопад 2016 року на Донбасі було ідентифіковано військовослужбовців з 75 російських військових частин, згідно з розслідуваннями волонтерської спільноти ІнформНапалм.[2][3]
11 серпня 2014 року Олександр Захарченко зробив заяву, що «підрозділи ДНР готові до наступальних дій», і що найближчими днями розпочнеться «широкий, нормальний наступ».[4][5] Російські новинні ресурси поширили інформацію, що у «ополчення і самооборони» з'явилося понад 200 одиниць бронетехніки, що буде використана в ході анонсованого «контрнаступу».[6][7]
У ніч із 12 на 13 серпня з'явилося повідомлення про 50 танків, які наступають на Маринівку та Степанівку з російського боку.[8] 12 серпня 2014 на полях боїв війни на Донбасі вперше з'являються зразки винятково російської бронетехніки — танки Т-72, які на той час не перебували на озброєнні української армії, унікальні російські бронетраспортери БТР-82А, — вони були зафіксовані в боях під Сніжним, в районі Маринівки та Степанівки, і належали батальйонним тактичним групам 17-ї мотострілецької та 18-ї мотострілецької бригад Збройних сил РФ.
16 травня 2015 року під час спроби здійснення удару по позиціях ЗСУ у Щасті військовослужбовцями ГРУ ГШ РФ двоє із них отримали поранення й були затримані бійцями батальйону «Айдар».[9] Затримані командир групи спецназу 3-ї бригади з Тольятті капітан Євген Єрофєєв та заступник командира групи сержант Олександр Александров. На відео допиту останній заявив, що група, яка здійснювала напад на українських військовослужбовців складалася з 14 спецназівців, а з Луганська, за його словами, «працює» ще 6-8 груп.[10] Офіційні представники президента РФ відхреститись від полонених росіян, заявивши, що російських військових на Донбасі немає.[11][12] Водночас колишній російський солдат-строковик 3-ї окремої бригади спецназу з Тольятті впізнав на відео командира Євгенія Єрофеєва й заявив, що той не звільнявся зі служби.[13]
25-й полк спеціального призначення. Створений у 2012 для охорони Олімпіади в Сочі в 2014 році. Дислокується в Ставрополі на території штабу 49-ї армії.
За твердженням Руслана Кравченка, для підготовки і ведення агресивної війни військова техніка та формений одяг військовослужбовців РФ, які брали участь в анексії Криму, були завчасно підготовлені шляхом маскування всіх тактичних знаків.
Липень 2014
Диверсійно-розвідувальні підрозділи (починаючи з 14 липня 2014 року), утворені на основі:[17]
За інформацією Служби безпеки України, на окупованій території Донбасу військовим керівництвом Російської Федерації завершено створення потужного окупаційного сухопутного з'єднання, основу якого становлять два армійських корпуси, які готові до проведення активних наступальних дій, але вивчають проведення оборонних операцій. Загальне оперативне керівництво зазначеним угрупованням, а також координацію його дій безпосередньо здійснює Генеральний штаб Збройних сил Росії. За формування, комплектування, підготовку та логістику російсько-окупаційних військ на Донбасі відповідають штаб Південного військового округу та 12-те командування резерву[24].
Командуванням військ Південного військового округу Росії включно з тими, 9 тисячами що дислокуються безпосередньо на українському Донбасі виконує генерал-полковник Олександр Галкін.
За даними Служби безпеки України до формування то організації бойових дій російських окупаційних військ на тимчасово окупованих територіях України причетні: Інші російські військові високопосадовці що брали участь у війні на сході України:[24]
генерал-полковник Істраков Сергій Юрійович, заступник начальника ГШ ЗС РФ;[31] У 2013—2014 рр. виконував обов'язки Головнокомандувача Сухопутних військ ЗС РФ та безпосередньо відповідав за їх готовність до виконання завдань на території України в ході збройної агресії РФ проти України. На початку 2015 року призначений на посаду заступника начальника Генерального штабу ЗС РФ. Відповідає за координацію діяльності російських окупаційних війська на Донбасі[32].
генерал-лейтенант Теплінський Михайло Юрійович, начальник штабу Центру територіальних військ (колишнє 12 командування резерву) Південного військового округу ЗС РФ[31][32].
Згідно з розслідуванням Bellingcat, до бойових дій на Донбасі були залучені десятки тисяч військових РФ. Оцінка відбувалась на основі серійних номерів бойових медалей, якими Російська Федерація нагороджувала своїх військовослужбовців у 2014—2016 роках. Так, в 2014—2015 роках кількість вручених медалей раптово і різко зросла в порівнянні з кількістю медалей, що вручалися до 2014 р. З 07.11.2014 по 18.02.2016 було вручено 4300 медалей «За бойові заслуги», що вказує на те, що в цей період російська армія брала активну участь в великих бойових діях.[33]
У травні 2015 року російським блогерам вдалося виявити в Російській Федерації три могили російських військових ГРУ ГШ РФ, які, ймовірно, загинули 5 травня в Україні.[34] Згодом одного із блогерів викликала військова прокуратура Західного військового округу РФ (Санкт-Петербург).[35]
Російський опозиціонер Борис Нємцов займався збором доказів того, що на боці сепаратистів в Україні воюють російські військові підрозділи. Він також інтерв'ював родичів солдатів, загиблих на сході України. Після його вбивства частину зібраних матеріалів було конфісковано російською поліцією. Матеріали доповіді були опубліковані соратниками Б. Нємцова 11 травня 2015 року під назвою «Путін. Війна».[36]
Відповідно до зібраних достовірних даних не менше 150 російських солдатів загинули в серпні 2014 року перед подіями біля Іловайська. Родичі загиблих військовослужбовців, як повідомляється в доповіді, отримали по 2 млн руб. і дали підписку про нерозголошення щодо обставин їхньої загибелі. Близько 70 російських солдатів (у тому числі не менше 17 десантників з Іваново), за твердженням Нємцова, загинули в січні-лютому 2015 року під Дебальцевим. Міноборони Росії обіцяло платити компенсації за смерть і каліцтва, попри звільнення. Однак, стверджується в доповіді, цю обіцянку виконано не було.[37]
«Усі ключові успіхи, військові успіхи сепаратистів були забезпечені частинами російської армії» — зазначено в доповіді. Масове вторгнення російської армії відбувалося в два етапи — перший у серпні 2014 року, коли було зупинено наступ української армії й створено умови для оточення під Іловайськом, друге — під час боїв за Дебальцеве взимку 2015 року.[38]
Посадові особи Росії, зокрема президент Володимир Путін[39], міністр закордонних справ Сергій Лавров[40], міністр оборони Сергій Шойгу[41] неодноразово виступали із заявами, заперечуючи причетність Росії до злочинів на сході України.
Що стосується тверджень про використання російського спецназу в подіях в Україні, то скажу лише одне - важко шукати чорну кішку в темній кімнаті… це тим більше нерозумно, якщо ця кішка розумна, смілива і ввічлива.
Ми чітко заявили, що ніякої участі російських військових немає, ніякої техніки ми не поставляємо туди. Звинувачення у тому, що туди йдуть колони з бронетехнікою звучали минулого тижня, позаминулого тижня. Все це було спростовано, спростовується й зараз. В цих звинуваченнях немає змісту.
Говорити про те, що Росія постачає зброю ополченцям, неправильно. [...] Звісно, Росія не веде ніякої війни. Політика Росії — не допустити розвитку подій по крайньому варіанту. Є, на жаль, такі сили, які намагаються зіштовхнути два народи, щоб почалася війна між Україною та Росією. Ми будемо робити все можливе, щоб не допустити такого розвитку. Жодних військових дій Російська Федерація не веде на Україні і не буде вести.
Наприкінці січня 2015 року С. Лавров продовжував заперечувати численні факти:
Что касается потока войск и вооружений — мы это слышим многократно. Я всякий раз говорю: если вы это с такой уверенностью утверждаете, покажите нам факты. Нам факты никто предъявить не может или не хочет.
Голова Комітету Ради Федерації із закордонних справ Костянтин Косачев 21 березня 2015 року під час роботи Брюссельського форуму з цього приводу сказав: «Надайте нам докази! Міністр закордонних справ Росії направив офіційний запит міністру закордонних справ України — дайте нам будь-які деталі — імена, номери, будь-що, але до цього часу відповіді немає»[48]
Володимир Путін 16 квітня 2015 року під час «прямої лінії» в ефірі російського телебачення відповідаючи на запитання Ірини Хакамади про доповідь убитого опозиціонера Бориса Нємцова про війська РФ на Донбасі, у черговий раз заявив, що «Російських військ в Україні немає. Про це найкраще сказав начальник Генерального штабу української армії на зустрічі зі своїми іноземними колегами: „Ми не воюємо з російською армією“», — додав Путін.[49]
Коментуючи заяву В. Путіна від 16 квітня 2015 року, посол США в Україні Джеффрі Пайєтт заявив: «Це не правда те, що він казав. Є російські війська, є російські офіцери і є російська зброя та російське озброєння на території суверенної України. Кремль може стверджувати, що завгодно, і казати, що завгодно, але факти не приховати»[50]
Президент Росії В. Путін на прес-конференції 17 грудня 2015 року визнав, що росіяни присутні на Донбасі, але заперечував наявність там регулярних військ. «Ми ніколи не говорили, що там немає людей, які займаються там вирішенням певних питань військової сфери», — заявив Путін. «Але це не означає, що там присутні регулярні російські війська. Відчуйте різницю», — сказав він. Як відомо, російський президент завжди відкидав будь-які звинувачення у військовій підтримці бойовиків на Донбасі. Відкидав навіть те, що на Донбасі були військові інструктори.[51]
Генеральний секретар НАТОЄнс Столтенберг з приводу виступу В. Путіна сказав: «Ми заявляли і заявлятимемо, що російські війська присутні на території України. Ми спираємося на наші власні розвідувальні дані, відкриті джерела, повідомлення у ЗМІ. Та й сам президент Путін підтвердив це на сьогоднішній (17 грудня) прес-конференції в Москві».[52]
Російські солдати елітної Кантемирівської танкової дивізії з Підмосков'я в інтерв'ю виданню «Рейтер» підтвердили, що з серпня по вересень 2014 року їхні підрозділи брали участь у бойових діях на сході України[56]. При цьому офіційне російське керівництво повністю заперечувало участь у бойових діях проти України російських військовослужбовців.
