Російське товариство політологів

Российское общество политологов
Типпарасолькова організація
Засновано25 листопада 2013[1]
Сфераполітологія
ІнтересДержавний устрій Росіїd
Країна Росія
КерівникПримаков Євген Максимович
Ключові особиAndrey Shutovd
Якунін Володимир Іванович
Єрємєєв Станіслав Германовичd
Критерій членівполітолог[d]
Членів650
Вебсайт: ruspolitology.ru

Российское общество политологов («Росі́йське товари́ство політо́логів», загальноросійська громадська організація; РОП) — неурядова організація, що об'єднує спільноту політологів Росії і Світу в галузі політології.

Організація декларує своєю головною метою інтеграцію російської спільноти політологів, зміцнення зв'язків між наукою, освітою і політичною практикою. Одне з пріоритетних завдань — просування російських наукових шкіл у галузі політичної науки в міжнародному академічному співтоваристві. Членами РОП є понад 650 політологів. Російське товариство політологів позиціонує себе як спільнота професійних вчених, які також є публічними експертами з поточних політичних подій і процесів[2]. На думку дослідників російської політології А. Ю. Сунгурова і М. Е. Карягіна, в РОП інституційно оформилася «почвенническая» частина політологічного співтовариства[3].

Історія

Як пишуть дослідники А. Ю. Сунгуров і М. Е. Карягін, процес створення «Російського суспільства політологів» ініціювали декани факультетів політології МДУ і СпбДУ[ком. 1]. Нове професійне співтовариство планувалося як «парасолькова організація», яка повинна була подолати сегментування вітчизняної політології, інтегрувати всіх російських політичних вчених і їх «невеликі асоціації, як РАПН і інші»[3].

Установчий з'їзд організації відбувся в Московському державному університеті ім. М. В. Ломоносова 25 листопада 2013 року. В установчому з'їзді взяли участь представники понад 50 регіонів. На з'їзді були сформовані керівні органи організації, обрані члени ради і президії, а так само був прийнятий статут[5]. Почесним президентом Російського суспільства політологів був обраний колишній Голова Уряду Росії, академік РАН Євген Максимович Примаков[6][7].

Склад членського корпусу

За оцінкою А. Ю. Сунгурова і М. Е. Карягіна, серед політологів-членів РОП переважають викладачі вишів. Цей сегмент академічного співтовариства (т. зв. «Іст-сайд», на відміну від «Вест-сайда») більшою мірою орієнтований на студентів, має відношення до державного фінансування; дослідники воліють публікації у вітчизняних журналах і надають не менше значення російським науковим напрацюванням, ніж закордонним[3].

Ініціативи та діяльність організації

3 липня 2014 року в рамках з'їзду Загальноросійської громадської організації «Російське товариство політологів» (РОП) було створено Молодіжне відділення Російського товариства політологів (МолРОП). З'їзд РОП був присвячений темі «Національні інтереси Росії: глобальні пріоритети, політичні стратегії та перспективи». МолРОП утворився шляхом створення регіональних представництв в суб'єктах Російської Федерації. Одними з перших були створені представництва в Москві, Санкт-Петербурзі, Волгоградській, Астраханській, Саратовській і Тамбовській областях, Республіці Башкортостан, Красноярському і Краснодарському краях. До кінця 2015 року корпорація молодіжного відділення РОП налічує 35 регіональних представництв і близько 500 членів[8].

У Казані в кінці 2016 року відбувся II з'їзд Російського суспільства політологів на теми: «Російська політика: порядок денний у мінливому світі». У роботі з'їзду взяли участь близько 400 російських політологів, а також кілька десятків гостей з 25 країн світу. В цілому робота з'їзду відобразила загальні цілі влади на місцях і Російського товариства політологів[9].

Станом на 2016 рік в РОП було створено 60 регіональних відділень.

10-12 вересня 2018 року на Факультеті політології МДУ їм. М. В. Ломоносова відбувся III з'їзд Російського товариства політологів[10][11].

Керівництво

Співголови Російського суспільства політологів:

Виконавчий директор Російського суспільства політологів:

  • Кузнєцов, Ігор Іванович, доктор політичних наук, професор кафедри історії та теорії політики факультету політології Московського державного університету імені М. В. Ломоносова[12].

Критика

Дослідники А. Ю. Сунгуров і М. Е. Карягін призводять фрагменти з інтерв'ю трьох професорів-політологів, членів РАПН, а також регіонального керівника РОП. У них були висловлені критичні думки про менш відкритих, ніж у РАПН, методи роботи; про пропаганду як основної задачі РОП; про виникнення РОП внаслідок «певного сюжету в системі державного управління»; про РОП як про штучному проекті, в якому можливі конфлікти в силу наявності в ньому і ідеологів, науковців. Сунгуров і Карягін, розглядаючи РОП в контексті становлення російського політологічного співтовариства, яке, на їх думку, в цілому вже сформувалося, укладають, що створення РОП свідчить про його «розвитку і диференціації». Дослідники роблять висновок, що в РОП інституційно оформилася «почвенническая» частина академічної спільноти, яка більшою мірою орієнтується на «обслуговування завдань держави»[3].

Коментарі

  1. ↑ 14 июня 2012 года Правление РАПН опубликовало информационное письмо, в котором сообщалось: «От лица рабочей группы её позицию представили деканы факультетов политологии МГУ А. Шутов и СПбГУ С. Еремеев — инициаторы создания нового объединения под условным названием „Российское общество политологов“»[4].

Примітки

  1. ↑ Самарина А., Савицкая Н. Политологов призвали на службу отечеству: Новый союз пополнил ряды существующих объединений в идеологической сфере — Независимая газета, 2013.
  2. ↑ Столетов, Чихарёв, 2016.
  3. ↑ а б в г Карягин, Сунгуров, 2016.
  4. ↑ Обсуждение перспектив создания новых объединений в рамках сообщества политологов. Информационное письмо Правления РАПН от 14 июня 2012 г. Российская ассоциация политической науки. 14 червня 2012. Архів оригіналу за 11 листопада 2018. Процитовано 22 жовтня 2018. {{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр: |description= (довідка)
  5. ↑ Самарина А., Савицкая Н. (26 листопада 2013). Политологов призвали на службу отечеству (рос.). Независимая газета. Архів оригіналу за 6 серпня 2018. Процитовано 23 жовтня 2018. {{cite web}}: Проігноровано невідомий параметр |subtitle= (довідка)
  6. ↑ Замдиректора РИСИ принял участие во II съезде Российского общества политологов в Казани (рос.). Российский институт стратегических исследований (РИСИ). 14 листопада 2016. Архів оригіналу за 20 листопада 2016. Процитовано 11 листопада 2018.
  7. ↑ Пшеничникова М. (2 вересня 2015). Российская политология — на службе гражданского общества (рос.). Международная жизнь. Архів оригіналу за 11 листопада 2018. Процитовано 11 листопада 2018. {{cite web}}: Проігноровано невідомий параметр |subtitle= (довідка)
  8. ↑ Морозов, Гаврилов, 2015.
  9. ↑ Волох, Суворова, 2017.
  10. ↑ Путин В. (11 вересня 2018). Участникам, организаторам и гостям III съезда Российского общества политологов (рос.). Сайт Президента России. Архів оригіналу за 12 вересня 2018. Процитовано 11 листопада 2018.
  11. ↑ Карягин М. (13 вересня 2018). Беспризорные политологи (рос.). Актуальные комментарии. Архів оригіналу за 13 вересня 2018. Процитовано 11 листопада 2018.
  12. ↑ ЭИСИ. Экспертный институт социальных исследований. Архів оригіналу за 25 листопада 2018. Процитовано 23 жовтня 2018.
Неприбуткові організації Це незавершена стаття про неприбуткову організацію.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.