Роке Саенс Пенья

Роке Саенс Пенья
ісп. Roque Sáenz Peña Del Sagrado Corazón de Jesús Редагувати інформацію у Вікіданих
Роке Саенс Пенья
Роке Саенс Пенья
Президент Аргентини
12 жовтня 1910 — 9 серпня 1914
ВіцепрезидентВікторіно де ла Пласа
ПопередникХосе Фігероа Алькорта
НаступникВікторіно де ла Пласа
Міністр зовнішніх справ
30 червня — 4 серпня 1890
ПопередникАмансіо Алькорта
НаступникЕдуардо Коста

Народився19 березня 1851(1851-03-19) Редагувати інформацію у Вікіданих
Буенос-Айрес, Аргентина Редагувати інформацію у Вікіданих
Помер9 серпня 1914(1914-08-09)[1][2] (63 роки) Редагувати інформацію у Вікіданих
Буенос-Айрес, Аргентина Редагувати інформацію у Вікіданих
ПохованийРеколета Редагувати інформацію у Вікіданих
Відомий якадвокат, дипломат, політик, військовослужбовець Редагувати інформацію у Вікіданих
КраїнаАргентина Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materУніверситет Буенос-Айреса і National School of Buenos Airesd Редагувати інформацію у Вікіданих
Політична партіяаутономістська
БатькоЛуїс Саенс Пенья Редагувати інформацію у Вікіданих
У шлюбі зРоса Гонсалес Саенс Пенья (1882—1914)
РідняЛуїс Саенс Пенья
Професіяадвокат
Підпис

Ро́ке Са́енс Пе́нья (ісп. Roque Sáenz Peña; 19 березня 1851 — 9 серпня 1914) — аргентинський адвокат і політик, учасник Тихоокеанської війни. Був президентом Аргентини у 1910—1914 роках. Син Луїса Саенса Пеньї.

Біографія

На рахунку президента Саенса Пеньї прийняття знаменитого Закону 8871, відомого як «Закон Саенса Пеньї», який здійснив реформу виборчої системи в Аргентині. Голосування стало таємним, загальним та обов'язковим для чоловічого населення. Закон Саенса Пеньї поклав край фальсифікаціям, якими постійно займалась консервативна аргентинська олігархія. Завдяки йому під час перших вільних виборів до влади прийшов Громадянський радикальний союз. На честь президента Роке Саенса Пеньї названо одну з вулиць Буенос-Айреса.

Саенс Пенья брав участь у Другій тихоокеанській війні (1879—1883) як офіцер Перуанської армії, після чого потрапив у полон й упродовж шести місяців перебував у таборі в Чилі.

Його дочка стала дружиною Карлоса Сааведру Ламаса.

Примітки

Посилання