Розьє́р (фр. rozière) — різновид аеростата (повітряне судно, легше за повітря), що використовує для польоту підйомну силу двох оболонок, наповнених відповідно газом з питомою вагою нижчою, ніж у повітря, і нагрітим повітрям.

За класифікацією Міжнародної авіаційної федерації (фр. Federation Aeronautique Internationale, FAI) розьєри складають підклас AM (англ. Mixed balloons) і поділяються на 15 категорій залежно від об'єму: від AM-1 (до 250 м³) до AM-15 (понад 22 000 м³).

Винахідником першого комбінованого аеростата став французький фізик Пілатр де Розьє. Конструкція складалася з двох з'єднаних оболонок: верхня, сферична, була заповнена воднем, а нижня, циліндрична, — підігрітим повітрям. За задумом автора, апарат мав поєднувати переваги шарльєрів (газових аеростатів) і монгольф'єрів (аеростатів з нагрітим повітрям). 15 червня 1785 року Розьє разом із помічником Роменом спробував на своєму літальному апараті перетнути протоку Ла-Манш, але через технічну несправність аеростат упав з великої висоти, не відлетівши від берегів Франції, і обидва випробовувачі загинули.

1999 року швейцарець Бертран Пікар і англієць Брайан Джонс^[en] здійснили першу у світі успішну безпосадкову навколосвітню подорож на повітряній кулі-розьєрі Breitling Orbiter 3.

Ця стаття не містить посилань на джерела. Ви можете допомогти поліпшити цю статтю, додавши посилання на надійні (авторитетні) джерела. Матеріал без джерел може бути піддано сумніву та вилучено. (серпень 2013)

Це незавершена стаття з авіації. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.